Рішення № 50184361, 08.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.2015 Справа № 905/1426/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккра», м. Донецьк

про стягнення 310 610 грн. 95 коп.

Суддя Говорун О.В.

Представники сторін:

від позивача – Шекіна А.С., довіреність від 26.08.2015;

від відповідача - не з’явився.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккра» (далі - відповідач) про стягнення 310 610грн. 95коп., з яких сума заборгованості за кредитом – 285 000грн. та проценти за кредитним договором – 25 610грн. 95коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 10.09.2013 був укладений договір кредиту №КЮ-ВКЛ-2017228/1. Позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 285000грн., але відповідач з позивачем не розрахувався, у зв’язку з чим утворилась заборгованість відповідача, яку позивач просить стягнути.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

10.09.2013 між позивачем та відповідачем був укладений договір кредиту №КЮ-ВКЛ-2017228/1 (далі – договір), відповідно до п.1.1 якого, позивач зобов’язався надати відповідачу грошові кошти (далі – кредит), у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов’язався своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов’язання за цим договором (а.с.7-12).

Відповідно до п.1.1.1 договору, надання кредиту здійснюється окремими частинами з максимальним лімітом заборгованості в сумі 285 000грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до « 08» липня 2015 року включно.

Згідно з п.1.1.2 договору, у разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом, визначеного в п.1.1.1 договору, процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 35% річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за кредитом.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається відповідачу з метою поповнення обігових коштів.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, що підтверджується виписками по особовим рахункам позивача та меморіальним ордером №62473110 від 11.09.2013 на суму 285 000грн. (а.с.13-15).

На час прийняття рішення у справі кредит в розмірі 285 000грн. відповідачем не сплачений.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти у встановлені строки не повернув, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплатив.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідач не надав суду до прийняття рішення у справі доказів погашення даної суми, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 285 000грн. доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача проценти за кредитним договором за період з 11.09.2013 по 03.08.2014 у розмірі 25 610грн. 95коп. (а.с.6).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимога позивача про стягнення процентів за кредитним договором відповідно до умов договору є правомірною, доведеною належним чином та підтвердженою матеріалами справи, вона є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю. повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккра» (83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, код ЄДРПОУ 31535247) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 285 000грн. кредиту та 25 610 грн. 95коп. процентів за кредитним договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккра» (83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, код ЄДРПОУ 31535247) на користь Державного бюджету України 6 212грн. 22коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 11 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Говорун