Рішення № 5018412, 22.11.2007, Приморський районний суд м. Одеси

 Справа №2-2341/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2007 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючої судді Кравчук Т.С., при секретарі - Лахматовій С.В., за участю адвокатаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ» за участю третіх осіб на стороні відповідача Одеської міської Ради та Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської Ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2.3вернувся до суду з позовом до ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» про захист честі, гідності і ділової репутації, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 23.06.2006 року відповідач зруйнував його кам'яний гараж, який знаходився на земельній ділянці відведеній для стоянки автомобілів, що вплинуло на його, позивача, честь, гідність та ділову репутацію. Позивач зазначив, що в результаті незаконних дій відповідача зникли ворота від гаража та майно - агрегати, вузли, деталі, інструменти, чим йому спричинена матеріальна шкода в розмірі 20000 гривен і моральна шкода в розмірі 30000 гривень.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, уточнив його, вимагаючи стягнути з відповідача 24410 гривень матеріальної шкоди та 30000 гривень моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що будівлю гаража було ним збудовано з дозволу архітектора м. Одеси на земельній ділянці, виділений під стоянку автомобілів, та отримано на своє ім'я свідоцтво Одеської міської ради від 31.01.1995 року за №23208039 в об'єднані-стоянці «Берізка», яке призначене для охорони легкових автомобілів.

Позивач та його представник обґрунтовують позовні вимоги ст.1166 ЦК України, згідно з нормами якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, та ст.1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» придбало на аукціоні у Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку під забудову площею 0, 6000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 січня 2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г., за 4331448, 00 гривень. Згідно п.4.1. укладеного договору земельна ділянка є вільною від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб.

Представник відповідача зазначив, що після отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку від 28 лютого 2006 року, цільове призначення якої для будівництва, обслуговування та експлуатації 10-16 поверхової житлової забудови, ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» приступило до освоєння земельної ділянки під забудову, зокрема очищення території будівництва від наявних на ній деревонасаджень та кущів, промислових відвалів, тощо. При цьому відповідачем вирішувалися питання щодо виявлення на території забудови наявності будь-яких споруд та правомірності їх знаходження на цій земельній ділянці.

Представник відповідача зазначив, що будь-яких дій щодо спричинення шкоди позивачуОСОБА_2 відповідач ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» не здійснював, гараж не руйнував, майно не вилучав.

Представники третіх осіб Одеська міська Рада та Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської Ради позов не визнали, та зазначили, що наявність у позивача гаража на

правах приватної власності нічим не підтверджена, територія земельної ділянки, що була продана з аукціону ТОВ «РОСС ІНВЕСТ», була вільна від будь-якого майна, зокрема нерухомого, тому позовні вимоги позивача є безпідставними.

Суд, вивчивши матеріли справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, вважає, що позовні вимоги позивача необгрунтовані та задоволенню не підлягають.

Матеріалами справи встановлено, що 27 січня 2006 року ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» придбало на аукціоні у Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 0, 6000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, під забудову, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г. за номером в реєстрі №57.

28 лютого 2006 року ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» отримало Державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020550500008. Згідно даного акту цільове призначення (використання) земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації 10-16 поверхової житлової забудови.

Враховуючи положення ст.125 ЗК України, згідно з якими право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, і ст.126 ЗК України, згідно з якою право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, відповідач ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» є правомірним власником земельної ділянки за адресою:АДРЕСА_1

У відповідності зі ст.41 Конституції України, ч.1 ст.319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Крім того, у відповідності з ч.1, ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з цього, позивач повинен довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2. від 23.06.2006 року на ім'я директора ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» ОСОБА_3 руйновано його кам'яний гараж, що знаходиться у його приватній власності, чим спричинення матеріальна та моральна шкода у розмірі 2500 доларів США. Дані щодо місцезнаходження гаражу, адреси земельної ділянки, на якій знаходився гараж в заяві відсутні.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо факту визнання відповідачем спричинення шкоди його майну шляхом написання генеральним директором відповідача на його, позивача, заяві резолюції, так як в тексті цієї резолюції йде мова про вирішення питання стосовно викладених в заяві обставин, а не визнання шкоди.

Доводи позивача ОСОБА_1. щодо наявності та правомірності володіння ним кам'яним гаражем на земельній ділянці, що знаходиться у власності відповідача, суд вважає безпідставними.

Надані позивачем суду Свідоцтво виконкому Одеської міської ради про реєстрацію статуту громадського об'єднання від 31.01.1995 року за №23208039 на ім'я громадського об'єднання «Берізка-88» та постійний паспорт окраски фасаду будівлі від 26.04.1998 року, не є правовстановлюючими документами, що посвідчують право приватної власності особи на нерухоме майно, зокрема гараж, в розумінні положень ст.181 ЦК України. При цьому громадське об'єднання «Берізка-88», основна мета діяльності якого є охорона легкових автомобілів, не є гаражно-будівельним кооперативом, члени якого мають у користування гаражі.

Крім того, згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Будь-

яких доказів щодо реєстрації гаражу в державному органі технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості позивачем суду не надано.

Відносно спричинення матеріальних збитків щодо зникнення майна позивача, а саме: воріт, п'яти коліс, дисків, коробки передач, стартера, трамплера живлення, оптики, глушителя, дверей від автомобіля, шарових опор, радіатора, суд вважає, що позивачем на надано достатніх доказів щодо наявності у нього цього майна, зокрема знаходження його в гаражі; вартості майна; факту його зникнення з гаражу; а головне - здійснення відповідачем неправомірних дій, які спричинили позивачу майнову шкоду.

Так в заяві ОСОБА_1. від 23.06.2006 року, написаній ним власноруч, відсутні будь-які претензії майнового характеру щодо зникнення з гаражу майна, перелік якого ним був складений пізніше. Даний факт спростовує доводи позивача щодо наявності в гаражі майна та спричинення йому матеріальної шкоди шляхом його зникнення.

З цих причин та відповідно до ст.63 ЦПК України суд не приймає до уваги пояснення опитаних у суді свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5.,ОСОБА_6, які не змогли назвати джерела своєї обізнаності щодо наявності у позивача майна та обставин його зникнення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За приписами наведених статей встановлена єдина підстава цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду - це правопорушення, до складу якого входять: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між ними, вина особи, яка заподіяла шкоду.

Доводи позивача ОСОБА_1. суд вважає непереконливими, оскільки наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не підтверджують сукупність необхідних складових для притягнення відповідача ТОВ «РОСС ІНВЕСТ» до цивільної відповідальності, а отже, не дають і достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст..41 Конституції України, ст.ст.22, 181, 182, 319, 375, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання заяви про його оскарження до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про його оскарження.