Ухвала суду № 50183802, 11.09.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 вересня 2015 року

Справа № 907/238/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя

Бакуліна С.В.,

судді

Фролова Г.М.,

Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Благодійної католицької громадської організації "Милосердя"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року

у справі

№ 907/238/15

господарського суду

Закарпатської області

за позовом

Прокурора Мукачівського району в інтересах держави в особі Івановецької сільської ради Мукачівського району, Закарпатської області

до

Благодійної католицької громадської організації "Милосердя"

про

визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею 1-ЗК № 001865

У Х В А Л И В:

Касаційна скарга Благодійної католицької громадської організації "Милосердя" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року у справі № 907/238/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні (сторонам) у справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

У поданих Благодійною католицькою громадською організацію "Милосердя" до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази надсилання її копії Івановецькій сільській раді, що є безумовною підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

За приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"(в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а у разі подання позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"(в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Проте, як вбачається з касаційної скарги Благодійної католицької громадської організації "Милосердя", до останньої взагалі не додано доказів сплати судового збору, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги, в яких докази сплати судового збору відсутні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Благодійної католицької громадської організації "Милосердя" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року у справі № 907/238/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя

С.В. Бакуліна

Судді

Г.М. Фролова

О.В. Яценко