Рішення № 50179755, 03.09.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 679/961/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1687/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Фанди В.П.,

суддів : Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,

розглянула у порядку ч.2 ст.197 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 липня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У травні 2015 року позивач звертаючись до суду з позовом, просив стягнути із відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 1/6 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову та до досягнення дитиною повноліття. Зазначав, що перебував із відповідачем в зареєстрованому шлюбі від якого в них є троє синів - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, Ілля - 24 липня 2007 року народження. З літа 2014 року син ОСОБА_3 проживає та перебуває на утримані позивача. Крім того, позивачу стало відомо, що відповідач з 20 травня 2015 року, яка працює в ЗОШ №1 м. Нетішина подала заяву про відрахування з даної дати 1/6 частини належної їй заробітної плати на утримання сина ОСОБА_3 до настання повноліття. Отримавши кошти на картку позивач побажав стягувати аліменти за виконавчим листом, оскільки допускає, що відповідач у будь-який час може відізвати заяву з місця роботи.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 липня 2015 року стягнуто із ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 травня 2015 року та до досягнення повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. витрати на правову допомогу в розмірі 400 грн.. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду не погоджується, посилається на порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Зазначає, що прийнятим судовим рішенням було обмежено її право на утримання сина ОСОБА_3 в спосіб гарантований ст. 187 СК України так, як вона добровільно

__________________

Головуючий у першій інстанції - Ходоровський Б.В.

Доповідач - Фанда В.П. Категорія : 50

сплачує кошти на утримання сина. Крім того, безпідставно було стягнуто витрати на правову допомогу, оскільки було надано доручення на представництво тоді, як витрати на правову допомогу повинні бути підтвердженні належними та допустимими доказами, які надано не було.

Сторони на перегляд справи не з'явилися, належним чином повідомленні про день, час і місце слухання справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 27 серпня 2015 року, 28 серпня 2015 року. Представник позивача просив слухати справу за його та позивача відсутності, апеляційну скаргу не визнав, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Апелянт також подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з вказаних в ній підстав.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування, зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, у них народився син - ОСОБА_3, 27.07.1998 року народження. За спільною згодою син з вересня 2014 року проживає разом з батьком, що не оспорювалося сторонами при розгляді справи у місцевому суді.

Рішенням Нетішинського міського суду від 03.03.14 року з позивача стягнуто аліменти, в тому числі і на користь сина ОСОБА_3.

Рішенням цього ж суду від 20.05.15 року припинено стягнення аліментів на користь сина ОСОБА_3 у зв'язку із його проживанням разом з батьком.

З врахуванням викладеного місцевий суд у відповідності до вимог закону дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

При визначенні розміру аліментів, місцевий суд обґрунтовано врахував, що відповідач працездатна, працює, отримує заробітну плату, інших утримань з неї не проводиться.

Разом з цим, приймаючи рішення щодо часу, з якого слід стягувати аліменти, місцевий суд залишив поза увагою наявну у матеріалах справи довідку Нетішинської ЗОШ від 25.06.15 року у відповідності із якою на картковий рахунок позивача бухгалтерією за заявою відповідача, перераховано аліменти на користь сина за період з 20.05.15 року (207,2 грн.) по 25.06.15 року (592,27 грн.). З врахуванням цього, місцевий суд, стягуючи аліменти з 19.05.15 року, допустив подвійне стягнення аліментів за цей період.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на продовження сплати аліментів після ухвалення 09.07.15 року рішення місцевим судом про стягнення аліментів, оскільки відповідачу відомо про стягнення з неї аліментів за рішенням суду, надання коштів на утримання дитини у більшому розмірі є правом матері. Вказані обставини не впливають на правильність прийняття оскаржуваного рішення суду.

Безпідставним є висновок апелянта щодо помилкового стягнення 300 грн. витрат на правову допомогу, так як особа, що надавала правову допомогу позивачу діяла на підставі доручення.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.47 постанови №10 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.14 року, при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка надає таку допомогу має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Із долученого до заперечень на апеляційну скаргу диплому від 18.08.84 року вбачається, що представник позивача має вищу юридичну освіту по спеціальності правознавство, тобто є фахівцем у галузі права.

Розмір даної суми стягнуто з врахуванням вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду слід змінити у частині визначення дати стягнення аліментів, виклавши перший абзац резолютивної частини рішення у новій редакції.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 липня 2015 року змінити, викласти перший абзац резолютивної частини рішення у новій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1, 1975 року народження, на користь ОСОБА_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 1/6 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 червня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.»

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:підпис Судді: підписи

З оригіналом згідно : суддя апеляційного суду В.П. Фанда