Рішення № 50176013, 07.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 635/3040/15-ц Головуючий суддя І інстанції Березовська І.В.

Провадження № 22-ц/790/6226/15 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Пшенічної Л.В.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

В обґрунтування позову зазначають, що ОСОБА_3 є потерпілою в кримінальному проваджені відносно ОСОБА_1.

Вироком Харківського районного суду Харківської області від 01 липня 2014 року, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнаний винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

22 вересня 2012 року відповідач, керуючи автомобілем та рухаючись по вул. Дніпропетровській в м. Мерефа грубо порушив пункт 12.3 Правил дорожнього руху України та скоїв наїзд на пішохода, в результаті якого від отриманих травм загинув її син ОСОБА_6

У кримінальній справі нею заявлявся цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позов частково задоволено в сумі 4000 грн. за надання юридичної допомоги; в частині відшкодування матеріальної шкоди у задоволенні позову відмовлено.

ВАТ HACK «Оранта» повідомлено, що не має підстав для виплати страхового відшкодування за витрати на поминки померлого, оскільки вони не є витратами на поховання. Страховою компанією прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування у загальному розмірі 20 716,50 грн.:, серед який 8176,50 витрати на поховання, 9990 грн. витрати на встановлення пам'ятника та 2550 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_1 їй завдано матеріальної шкоди, а саме:

Витрати на оренду приміщення ресторану для проведення поминального обіду в день поховання - 3030 грн.

Витрати на закупівлю продуктів для поминальних обідів у день похорон, а також на 9 днів, 40 днів та на 1 ркі - 17322 грн. 90 коп.

Втрата сина та відношення винної особи до скоєного злочину призвело до моральних страждань та погіршення її здоров'я, у зв'язку з чим вона знаходилася на лікуванні у Нововодолазькій ЦРЛ та зазнала матеріальних збитків у сумі 631 грн.25 коп.

Моральну шкоду, завдану внаслідок правопорушення інші позивачі оцінюють в 15000 грн.

Просять стягнути на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі - 20984 грн. 15 коп., та по 5000 грн. моральної шкоди кожному на користь ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 що діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000 гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 5 000 гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5 000 гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

В решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду змінити, стягнувши з відповідача 20984 грн. матеріальної шкоди.

Зазначає, що ОСОБА_1 своїми діями і бездіяльністю спричинив шкоду і зобов'язаний відшкодувати її у повному обсязі у розмірі 20 984 грн., що включає всі необхідні витрати, які були понесені по здійсненню похорон ОСОБА_6

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду у частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що ним добровільно виплачено ОСОБА_3 54000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до кримінального провадження не залучались, потерпілими та цивільними позивачами їх не визнано. Ними не доведено спричинення моральної шкоди.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи згідно вироку Харківського районного суду Харківської області від 01 липня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, оскільки 22 вересня 2012 року близько 5 год. 35 хв. ОСОБА_1, керуючи власним автомобілем грубо порушив Правила дорожнього руху та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, який загинув на місці.

ОСОБА_6 - син ОСОБА_3, брат ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4

Згідно вироку з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто 50000 грн. по відшкодуванню моральної шкоди та 4000 грн. за надання юридичних послуг.

Відповідно до вимог ст.ст. 1166 ч.1, 1187 ч.1,2 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суд України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що згідно до ст.459 ЦК( у редакції 1963 року) у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати.

З наданих позивачкою матеріалів вбачається, що ВАТ НАСК «Оранта» їй відшкодовано витрати на поховання( труна, одяг) у сумі 8176 грн., пам'ятник 9990 грн. та 2550 грн. моральної шкоди.

Однак, витрати на поминальний обід, що є ритуальним обрядом, не відшкодовано.

Без урахування алкогольних напоїв на поминальний обід під час похорон позивачкою витрачено 16541 грн. 70 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Витрати по проведенню помінок на 9,40 днів та на 1 рік відшкодуванню не підлягають.

Щодо заперечень ОСОБА_1, що потерпілий перебував у стані сп'яніння, що повинно враховуватися при вирішенні питання про відшкодування шкоди, то колегія виходить з п. 5 ст. 1187 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Непереборної сили або умислу потерпілого не встановлено.

Стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивачів моральну шкоду суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст. 23, 1167 ч.1 ЦК України, оскільки загибеллю брата позивачів їм спричинена моральна шкода.

Той факт, що позивачі - сестри та брат - не були визнані потерпілими по кримінальній справі не є підставою для відмови їм у задоволенні позову.

Будь-яких обмежень з цього приводу законодавство не містить.

Доводи апеляційної скарги висновки суду в цій частині не спростовують.

Судові витрати підлягають стягненню згідно вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 313, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 липня 2015 року -у частині відмови ОСОБА_3 в задоволенні позову - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 16541 грн. 70 коп. по відшкодуванню майнової шкоди.

У частині стягнення судового збору рішення суду змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 487 грн. 20 коп.(чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: