Рішення № 50170924, 07.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 646/2366/15-ц Головуючий суддя І інстанції Чудовський Д.О.

Провадження № 22-ц/790/6206/15 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М., Пшенічної Л.В.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що з 24 червня 1994 року по 16 червня 2010 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_1

Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з нею.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на її користь на утримання сина, ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку.

Виконавчий лист було направлено до Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ.

Внаслідок не виконання відповідачем рішення суду за ним утворилася заборгованість зі сплати аліментів за період з 17 травня 2011 року по 01 лютого 2015 року у сумі 31408,76грн.

З 17 травня 2011 року по 23 лютого 2015 року пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дитини складає 171244,15 грн.,

У липні 2015 року ОСОБА_2 збільшила позовні вимоги, зазначивши, що-02 липня 2015 року вона отримала розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по аліментам відповідно до виконавчого листа № 2-1793/11 від 12 серпня 2011 року, за яким загальна сума боргу станом на 01 липня 2015 року складає 37 605,29 грн.

Оскільки розмір заборгованості збільшився, то розмір неустойки (пені) також збільшився і становить 246 052,72 грн.

Просить стягнути неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, яка становить 246 052,72 грн. та судовий збір у розмірі 2 460,53 грн.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вказав, що він не заперечує проти розміру заборгованості, однак він не винен у тому, що утворилась заборгованість. Відносно нього було порушено кримінальну справу та він змушений був приймати участь у 60 судових засіданнях. Він є співвласником домоволодіння, яке змушений утримувати та сплачувати за житлово-комунальні послуги. Його городом користується позивачка, яка привласнює собі врожай, а він змушений купувати овочі на ринку. Неповнолітньому сину вже виповнилось 16 років та він здатний утримувати себе самостійно. Зазначив, що хоча він фізично здоровий, однак в нього хвороба зору з 18 років. Просив застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

Представник третьої особи підтримала позовні вимоги.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 липня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., за період з травня 2011 року до липня 2015 року у розмірі 246 052,72 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2460,55 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Він не здатний повною мірою платити аліменти, оскільки має проблеми зі здоров'ям і не має можливості працевлаштуватись, а також певний час проходив лікування, втратив гарну роботу.

Він не ухиляється від сплати аліментів, що підтверджується закриттям кримінального провадження відносно нього.

Сума пені має бути зменшена, оскільки вона в 6,6 рази перевищує розмір заборгованості.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 червня 1994 року по 16 червня 2010 року.

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 08 липня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 17 травня 2011 року і до повноліття дитини.

12 серпня 2011 року видано виконавчий лист.

ОСОБА_1 аліменти сплачувались не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 01 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 37505, 29 грн.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з тих обставин, що заборгованість по аліментам утворилась з вини відповідача, тому з пеня підлягає стягненню у сумі 246 052,72 грн.

Повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до вимог ст. 180, 196 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Згідно вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надано доказів, що аліменти ним не сплачувались з незалежних від нього причин.

ОСОБА_1 тривалий час не працює; аліменти сплачує вкрай рідко і в незначних сумах: 01 квітня 2013 року - 200 грн., наступна сплата -липень 2013 року -190 грн.

У центрі зайнятості на обліку не перебуває, статус безробітної особи не має. Беззаперечних доказів( довідки і таке інше) щодо неможливості працювати весь час або навіть у певні періоди - не надано.

Посилання апелянта на економічну ситуацію в країні та державну політику- безпідставне і судовою колегією не приймається, оскільки держава створює лише умови для повного здійснення громадянами права на працю, однак саме працевлаштування - це вольова дія особи.

За таких обставин підстав для звільнення від відповідальності у вигляді неустойки(пені) не вбачається.

Однак, враховуючи майновий стан відповідача, відсутність у нього постійного місця роботи, розмір пені, яка майне в 7 раз перевищує заборгованість, колегія вважає можливим зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з 246 052,72 грн. до 150000 грн.

Спеціальна позовна давність щодо стягнення пені даних правовідносин не стосується.

За таких обставин рішення суду підлягає зміни.

Судові витрати підлягають перерозподілу відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково .

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 липня 2015 року - змінити.

Зменшити розмір пені, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 246052,72 грн.(двісті сорок шість тисяч п'ятдесят дві гривні сімдесят дві копійки) до 150000 грн.( сто п'ятдесят тисяч гривень).

Зменшити розмір судового збору стягнутого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 2460,55 грн. до 942 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: