Ухвала суду № 50165569, 08.11.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/3903/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3903/2012Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року м. Полтава

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Антонова В.М., Чічіля В.А., за участю секретаря: Ренкевич М.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2012 року

у справі за позовом Кредитної спілки «Добробут Полтавщини» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу ,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 року КС «Добробут Полтавщини» звернулася до суду з вказаним позовом, в якому посилаючись на невиконання умов кредитного договору прохала стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору № 071214-ОІк від 14.12.2007 року в сумі 451 362,13 грн. та у разі непогашення боргу протягом двох місяців в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на все належне йому майно.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2012 року позов Кредитної спілки «Добробут Полтавщини» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Добробут Полтавщини» заборгованість по договору кредиту № 071214-01 к від 14 грудня 2007 року в сумі 451 362,13 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 3219 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, прохає рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог КС «Добробут Полтавщина» в повному обсязі.

У заперечення на апеляційну скаргу позивач прохає апеляційну ска}! відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись його відповідність нормам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.І ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційно скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановиті ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення; з додержанням норм матеріального і процесуального права. і

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 14.12.2007 року між КС| «Добробут Полтавщини» з одного боку та ОСОБА_2 з іншого, укладено кредитний договір № 071214-ОІк, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого визначено, що кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію таким чином, щоб сума загальних зобовязань позичальника перед кредитором не перевищувала 150000 грн. на умовах строковості, платності, забезпеченості, повернення, цільового використання, а позичальник зобовязується повернути кошти кредитору на умовах, що передбачені цим договором, та цільовим використанням кредитної лінії - реконструкція будинку.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 2.1. кредитного договору визначено, що плата за користування кредитом (відсотки) встановлюється виходячи з процентної ставки 28 % річних.

Строк дії договору складає 24 місяці, з 14.12.2007 року по 14.12.2009 року (п. 6.1. договору).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.5. кредитного договору визначено, що при порушенні строків сплати кредиту та (або) відсотків більш ніж на три дні, кредитор має право подвоїти процентну ставку, вказану в п. 2.1. з моменту виникнення заборгованості до моменту повного погашення простроченої заборгованості.

Умовами кредитного договору визначено, що кредит забезпечується всім належним ОСОБА_2 майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Також встановлено, що 23.03.2009 року між сторонами по справі було укладеного кредитний договір № 090323-ОІк, відповідно до умов якого Феничко

Р.Г. отримав кредит на суму 1764691,85 гри. з цільовим призначенням на ремонт житла.

Згідно довідки наданої позивачем вбачається, що у звязку з порушенням ОСОБА_2 взятого на себе зобовязання за кредитним договором №071214-01к від 14.12.2007 року, станом на 13.09.2012 року утворилася заборгованість в розмірі 451 362,13 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 149 999,29 грн. та заборгованості по відсоткам, що становить 301362,87 грн.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку визнавши недоведеними твердження відповідача про те, що сума боргу за кредитним договором від 14.12.2007 року зарахована до кредитного договору № 090323-ОІк від 23.03.2009 року.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктам 7.4. кредитного договору № 071214-ОІк від 14.12.2007 року та договору № 090323-ОІк від 23.03.2009 року передбачено, що зміни та (або) доповнення до цього договору можуть вноситися за взаємною згодою сторін шляхом заключення відповідного додаткового договору.

В матеріалах справи відсутні докази про укладення між сторонами нових додаткових договорів чи проведення будь-яких фінансових операцій щодо умови поглинання одним кредитним договором зобовязання за іншим кредитним договором.

З положень договору кредиту № 090323-ОІк від 23.03.2009 року вбачається, що він укладений з метою отримання позичальником кредиту в сумі 1764691, 85 грн. на ремонт житла, в той час як кошти за кредитним договором № 071214-01к від 14.12.2007 року видавалися з метою реконструкції будинку.

Відповідно до вимог ст. 10 ч. З ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ч. 1 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В порушення вказаних норм права ОСОБА_2 не надав до суду доказів повернення боргу за кредитним договором № 071214-ОІк від 14.12.2007 року, а саме прибуткові касові ордери, бухгалтерські касові документи, що свідчать про сплату боргу, його переведення на інший кредитний договір, оформлений належним чином (затвердженого рішенням кредитного комітету, спостережною радою, відображенням в наказі по спілці та в особовій картці про відповідне переведення).

Крім цього, відповідач не заперечував того факту, що ним не поверталися отримані кредитні кошти у спосіб передбачений пунктами 2.1-2.5 кредитного договору від 14.12.2007 року.

Відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України передбачено, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що ОСОБА_2 визнав факт отримання та не повернення коштів у спосіб встановлений кредитним договором, то позивач в силу ст. 61 ч. 1 ЦПК України звільняється від доказування цих обставин.

Проте позивач, на підтвердження позовних вимог надав суду всі необхідні документи, тим самим підтвердивши невиконання відповідачем взятих на себе фінансових зобовязань, які належно проаналізовані у судовому рішенні суду першої інстанції.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, де апелянт вказує на незадоволення його клопотання щодо витребування оригіналів видаткових касових документів, висновку судово-економічної експертизи від 22.01.2010 року, який міститься у кримінальній справі по його обвинуваченню, матеріалів річних інвентаризаційних розрахунків з дебіторами та не залучення до участі у справі спеціаліста судового експерта Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_3, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо обовязку позичальника ОСОБА_2 повернути отримані кредитні кошти у відповідності до вимог кредитного договору від 14.12.2007 року.

Полтавським районним судом справа розглянута з дотриманням правил підсудності, визначених у ст. 109 ч. 1 ЦПК України. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що є юрисдикцією Полтавського районного суду.

У відповідності до вимог ст. 201 ч. 1 п. 4 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Враховуючи, що дану справу можливо було розглянути до вирішення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у заволодінні чужим майном КС «Добробут Полтавщини» у особливо великих розмірах, то суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2012 року залишає без змін, апеляційну скаргу відхиляє.

Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2012 року - залишити без змін. --------

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1609,50 грн., за реквізитами - отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача: 831019, розрахунковий рахунок: 31217206780002, код доходів бюджету: 22030001.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею

законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/ ОСОБА_5