Рішення № 50163447, 18.06.2010, Крюківський районний суд м. Кременчука

Крюківський районний суд м.Кременчука

м. Кременчук, вул. Красіна, 37/49, 39605, (05366) 3-01-96;;

Справа № 2-367/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 р. м.Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі Головньовій Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом юридичної особи Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, юридичної особи Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Союз-К»» про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до суду із вказаним позовом, згідно якого просив суд винести рішення, яким розірвати кредитний договір № 014/014/82/86960 від 16 серпня 2007 року, укладений між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2, стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Союз-К»» в солідарному порядку на користь ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість в сумі 215973 грн. 60 коп., в тому числі 74727 грн. 80 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 22661 грн. 33 коп. простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам, 56019 грн. 65 коп. суму нарахованої пені за прострочення погашення кредитних коштів, 9675 грн. 82 коп. суму нарахованої пені за прострочення сплати процентів, 50729 грн. 53 коп. поточної заборгованості за кредитом, 2159 грн. 47 коп. суму нарахованих процентів.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 16 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/014/82/86960, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 20000 доларів США зі строком користуванні до 16 серпня 2009 року. З метою забезпечення взятих на себе ОСОБА_2 за кредитним договором зобов»язань, 17 серпня 2007 року з ТОВ «Виробничо-комерційна компаня «Союз-К»» укладено договір застави транспортного засобу, а з ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладено договір поруки. Однак ОСОБА_2 своїх зобов»язань за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до прострочення платежів, як за кредитом так і за процентами. На адресу відповідачів неодноразово надсилалися попередження про необхідність погашення виниклої заборгованості, але такі попередження залишені відповідачами без реагування. За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

В подальшому представник позивача уточнював та доповнював позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути в солідарному порядку на користь банку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4І заборгованість за кредитним договором в сумі 29929, 48 доларів США та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлене майно напівпричеп рефрижератор LAMBERET 03С.0772 001, 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1,який належить на праві власності майновому поручителю ТОВ «Викобничо комерційна компанія «Союз К» код 34302870.

Представник позивача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, що зазначені в позові з урахуванням внесених доповнень.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні пред»явлений до нього позов не визнав та пояснив що договір поруки від 17.08.2007 року з позивачем він не укладав, його не підписував і про його існування дізнався лише після отримання позову. До нього підходив ОСОБА_2 з пропозицією виступити поручителем по кредитному договору на що він спочатку погодився, написав заяву та надав копію свого паспорту, однак згодом від укладення договору поруки відмовився і його не укладав та не підписував. Про існування кредитного договору між позивачем і ОСОБА_2 йому було відомо, оскільки він, як директор на той час ТОВ «ВКК «Союз К», підписував договір застави належного підприємству рефрижератора. Будь яких вимог банку про погашення заборгованості він не отримував, оскільки на час їх надсилання він на підприємстві вже не працював.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, та представник ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Союз-К»» в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, та представника відповідача ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Союз-К»» на підставі наявних в справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_4 дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як достовірно встановлено судом, 16 серпня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої, було укладено кредитний договір за номером 014/0014/82/86960, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 20000 доларів США зі строком користування до 16 серпня 2009 року.

Процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 18 % річних.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.5.1, 5.2 кредитного договору, позичальник зобов»язався використовувати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користуванням кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів Банку, та виконувати інші боргові зобов»язання в порядку та строки, визначені договором. Здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Банку: щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, погашення заборгованості по договору

П.10.1 кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позивальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

17 серпня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», на даний час ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» , ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Союз-К»» та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу 014/0014/82/86960.

Згідно п.1.1. вказаного договору застави, цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з кредитного договору 014/014/82/86960 від 16 серпня 2007 року, укладеного між Банком та ОСОБА_2 за умовами якого ОСОБА_2 зобов»язався перед Банком повернути кредит у розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Відповідно до п.1.2. договору застави, ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Союз-К»» передало в заставу позивачу транспортний засіб напівпричеп рефрижератор LAMBERET 03С.0772 001 1997 року випуску, кузов UM3LVS3F31R07082, державний номер НОМЕР_1.

Згідно п.2.2 договору застави, заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку, якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором або достроково у випадках передбачених п.3.2 цього договору, а також у випадках передбачених ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі свої вимоги, які виникають у разі прострочення виконання або невиконання заставодавцем умов кредитного договору, включаючи погашення основної суми заборгованості за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та неустойку шляхом реалізації заставленого майна.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

17 серпня 2007 року ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», на даний час ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки 014/0014/82/86960/1.

Згідно п.1.2 договору поруки передбачено, що сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов»язання перед кредитором відповідати по борговим зобов»язанням ОСОБА_2, які виникають із умов кредитного договору від 16.08.2007 року, а саме повернути кредит у розмірі 20000 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

П.2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов»язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом і це зокрема вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/0014/82/86960 від 16 серпня 2007 року, заборгованість за кредитним договором станом на 03.09.2009 року становить 29 929, 48 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом становить 16 293, 15 доларів США, пеня за порушення строків повернення кредитних коштів становить 7275,28 доларів США, прострочена заборгованість за процентами становить 4855,35 доларів США, пеня за прострочення сплати процентів становить 1256,61 доларів США, нараховані проценти становлять 249, 09 доларів США.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи викладене, а також те, що як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 свої зобов»язання за кредитним договором виконував неналежним чином, а також ненележним чином виконували зобов»язання і відповідачі ОСОБА_3 та ТОВ ВКК «Союз К», що передбачені договором поруки та договором застави в наслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем, яка станом на станом на 03.09.2009 року становить 29 929, 48 доларів США. то суд приходить до висновку, що вимоги щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованості по кредиту та позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно позовної заяви та у судовому засіданні представник позивача просив стягнути заборгованість за кредитним договором від 16.08.2007 року також із відповідача ОСОБА_4 .

Як вбачається із матеріалів справи представник позивача на обгрунтування позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4, як із солідарного боржника, на користь позивача заборгованості за кредитним договором посилається на наявність укладеного 17.08.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 договору поруки, відповідно до якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобов»язання перед кредитором відповідати по борговим зобов»язанням ОСОБА_2, які виникають із умов кредитного договору від 16.08.2007 року.

В матеріалах справи наявний договір поруки №014/0014/82/86960 від 17.08.2007 року із змісту якого вбачається, що він укладений між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» та особою на ім»я ОСОБА_4 та відповідно до цього договору ОСОБА_4 на добровільних засадах взяв на себе зобов»язання перед кредитором відповідати по борговим зобов»язанням ОСОБА_2, які виникають із умов кредитного договору від 16.08.2007 року.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 категорично заперечив факт укладення між ним та позивачем договору поруки та наявність на цьому договорі його підписів.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до висновку спеціаліста №233 від 27.04.2010 року підписи, котрі виконані в графі «Поручитель» в нижньому лівому куті лицевої сторони договору, а також в графі «Поручитель» в середній частині зворотної сторони договору поруки №014/0014/82/86960 від 17.08.2007 року виконано не громадянином ОСОБА_4, а іншою особою. Відповісти на питання: «Чи виконано підпис у графі «Поручитель» в нижньому лівому куті зворотної сторони договору поруки ОСОБА_4 чи іншою особою» не представляється можливим у зв»язку з тим, що досліджуваний підпис конструктивно простий та представляє собою малий об»єм графічної інформації.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не надано суду належних доказів того, що між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» та відповідачем ОСОБА_4 17.08.2007 року було укладено договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобов»язання перед Банком відповідати по борговим зобов»язанням ОСОБА_2, які виникають із умов кредитного договору від 16.08.2007 року, що укладений між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2.

Оскільки саме наявність договору поруки у даному випадку є підставою для виникнення правовідносин між сторонами, зокрема і підставою для виникнення у ОСОБА_4 обов»язку відповідати перед позивачем по борговим зобов»язанням ОСОБА_2, які виникають із умов кредитного договору від 16.08.2007 року, що укладений між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2, у разі невиконання чи неналежного виконання останнім його умов, то суд приходить до висновку, що в задоволенні позову до ОСОБА_4 необхідно відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому враховуючи те, що позов підлягає задоволенню з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «ВКК «Союз К» на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати.

Керуючись статтями 10,11,57,60,81,84,88,212,213,215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 526, 530, 533, 553, 554 572, 589, 590 Цивільного кодексу України, ст.20 Закону України «Про заставу», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Союз-К» про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 29929, 48 доларів США.

В рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором від 16 серпня 2007 року в сумі 29929, 48 доларів США звернути стягнення на предмет застави напівпричеп рефрижиратор LAMBERET 03С.0772 001, 1997 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності майновому поручителю ТОВ «Виробничо комерційна компанія «Союз К» код 34302870.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Викобничо комерційна компанія «Союз К» в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» сплачений судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн..

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м.Кременчука на протязі десяти днів починаючи з дня проголошення рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України на протязі десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про його апеляційне оскарження.

Суддя