Рішення № 50156436, 08.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015Справа №910/15958/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» доПриватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»провідшкодування шкоди в сумі 10 278,81 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - не з'явився;від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10 278,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 23.07.2015р. за клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи.

Через відділ діловодства суду 19.08.2015р. позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи.

Через відділ діловодства суду 28.08.2015р. відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на підставі яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2014р. по проспекту Свободи, 35 в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1. та автомобіля «Фольцваген» д.р.н. НОМЕР_2.

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1., керуючи автомобілем "Форд", д.р.н. НОМЕР_1 не виконав вимоги п. 13.1. ПДР, що призвело до зіткнення з автомобілем «Фольцваген» д.р.н. НОМЕР_2. Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою №9348921 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Подільського районного суду м. Києва (справа №758/1757/14-п, категорія 138).

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольцваген» д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 16.05.2013р. №06/0661207/9046/13.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування від 16.05.2013р. №06/0661207/9046/13, страхового акту №2300039906 від 12.03.2014р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11 278,81 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №0017840 від 30.04.2014р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Подільського районного суду м. Києва (справа №758/1757/14-п, категорія 138).

На час скоєння вищевказаної ДТП (12.02.2014р.) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб під час експлуатації автомобіля "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АС/2078941 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1000 грн., строк дії полісу з 12.05.2013р. до 11.05.2014р.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АС/2078941 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Форд", д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Вартість матеріального збитку відповідно до виставленого рахунку-фактура №2310140196-1 від 27.02.2014р. складає 11 342,18 грн. та акта виконаних робіт №2310140196 від 11.03.2014р. складає 11 278,81 грн.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, є акт виконаних робіт. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжне доручення (інший документ, який підтверджує факт перерахування коштів на відновлювальний ремонт).

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Фольцваген» д.р.н. НОМЕР_2, склав 11 278,81 грн., відповідно до акта виконаних робіт №2310140196 від 11.03.2014р. Факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілої у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 11 278,81 грн. суду також доведений (підтверджується платіжним дорученням №0017840 від 30.04.2014р.).

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судом взято до уваги, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Фольцваген» д.р.н. НОМЕР_2, рік випуску автомобіля - 2012 р., а отже на момент ДТП (12.02.2014р.) строк його експлуатації не перевищував 7 років, а отже підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АС/2078941 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача (11 278,81 грн.), з урахуванням того, що позивачем відраховано франшизу за полісом в сумі 1 000 грн., тобто відповідач повинен відшкодувати позивачу 10 278,81 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню судом повністю в заявленій сумі 10 278,81 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, з його вини, судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137) 10 278 (десять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 81 коп. страхового відшкодування, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.09.2015

Суддя І.І. Борисенко