Рішення № 50154316, 01.09.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/26669/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1667/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Фанди В.П.,

суддів : Спірідонової Т.В., Юзюка О.М.

при секретарі : Лапко Ю.В.

за участі: представника ОСОБА_3.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА», третя особа - ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою та зобов'язання до вчинення дій.

Заслухавши доповідача, пояснення представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У грудні 2014 року представник позивача звертаючись до суду з позовом, який в подальшому уточнив, просив визнати договір іпотеки від 09 січня 2007 року укладений між позивачем та відповідачем припиненим з моменту укладення ОСОБА_2 та банком додаткової угоди від 29 жовтня 2010 року до кредитного договору від 09 січня 2006 року; зобов'язати банк вчинити дії щодо припинення обтяження та виключення з Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про заборону відчуження предмету іпотеки, а саме житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 88,2 кв. м. по АДРЕСА_1. Зазначав, що 09 січня 2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір кредитної лінії з лімітом 25 000 дол. США, терміном до 60 місяців під 15,5 %. З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання між банком та позивачем було укладено договір іпотеки житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 88,2 кв. м. по АДРЕСА_1. 20 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 та банком було укладено додаткову угоду у п. 1.2 якої підтверджено мету кредитування - споживчі цілі. Проте умови даної додаткової угоди носять негативний характер для позивача, а тому з огляду на вказані фактичні обставини та на наявність обставин матеріально-правовго характеру у позивача виникла правова вимога щодо визнання зобов'язання іпотеки припиненою.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2015 року позов задоволено. Визнано договір іпотеки від 09 січня 2007 року укладений між ОСОБА_1. та ВАТ КБ «Надра» припиненим з моменту укладення ОСОБА_2 з банком додаткової угоди № 1 від 29 жовтня 2010 року

______________

Головуюча у першій інстанції - Мазурок О.В.

Доповідач - Фанда В.П. Категорія : 27

до кредитного договору 09 січня 2006 року. Зобов'язано банк звернутися до держателя або відповідного реєстратора Державного реєстру про зняття заборони відчуження, припинення обтяження та вилучення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 88,2 кв. м. по АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1., зареєстровані в реєстрі за № 10 внесені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г. на підставі договору іпотеки від 09 січня 2007 року. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі банк з рішенням суду не погоджується, посилається на порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Зазначає, що судом не було враховано, що суму виданого кредиту не було змінено в Додатковій угоді № 1; комісію по кредиту сплачує позичальник, а не майновий поручителем, а тому при укладені Додаткової угоди № 1 ніякої новації до кредитного договору від 09 січня 2006 року не відбулося.

Представник банку на апеляційний перегляд рішення не з'явився належним чином повідомлений про день, час і місце слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 10 серпня 2015 року

ОСОБА_1., ОСОБА_2. на перегляд справи не з'явилися, належним чином повідомленні про день, час і місце слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20 серпня 2015 року, 21 серпня 2015 року.

Представник ОСОБА_3. апеляційну скаргу не визнав вважає, що в її задоволені слід відмовити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування, зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, в тому числі, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Вирішуючи спір, суд вважав доведеним, що сторони за спільною згодою дійшли висновку про новацію кредитного договору, таке припинило укладений договір іпотеки, тому він є припиненим.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він вчинений без всебічного, повного з'ясування обставин справи; він не відповідає фактичним обставинам справи, а також судом не застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом встановлено, що між банком та ОСОБА_2 09.01.06 року було укладено договір кредитної лінії відповідно до якого позичальник отримав на строк до 09.01.12 року 25 000 дол. США , під 15,5% річних.

Належне виконання цього договору було 09.01.2007 року забезпечено житловим будинком, який передано ОСОБА_1. у іпотеку.

29.10.10 року банк та позичальник уклали додаткову угоду до кредитного договору про внесення змін з викладенням його у новій редакції. Внаслідок цього сторони передбачили: розмір щомісячного обов'язкового платежу; відстрочку його сплати протягом шести місяців; стягнення з травня 2011 року з позичальника 1% комісії за консультації по кредитним операціям.

Таким чином, з додаткової угоди слідує, що сторони змінили умови кредитного договору та не вчинили необхідних дій, які б вказували на припинення зобов'язання позичальника за кредитним договором й виникнення іншого зобов'язання, новації боргу.

Законом «Про іпотеку», ст.17, передбачено можливість припинення іпотеки у разі припинення основного зобов'язання.

У відповідності з ч.2 ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про зміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Зі змісту додаткової угоди слідує, що сторони не ставили перед собою завдання замінити одне зобов'язання іншим і відповідно не досягали такої мети, що вказує на відсутність наміру сторін вчинити новацію.

Сторони не уклали двостороннього правочину, новаційного договору, оскільки не визначали істотні умови такого договору (предмет; вказівка на колишнє й нове зобов'язання; вказівка на те, що нове зобов'язання виникає між тими ж особами, що й попереднє зобов'язання; і те, що нове зобов'язання виникає замість попереднього, яке припиняється).

Таким чином, місцевий суд не мав будь-яких правових підстав для вчинення висновку про те, що сторони домовлялися про припинення основного зобов'язання (кредитного договору) та вчинили новацію боргу, а тому не відповідає матеріалам справи висновок суду про припинення договору іпотеки від 09.01.2007 року.

Неправильне застосування судом норм матеріального права унеможливило встановлення фактичних обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, тому судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У відповідності з ст.88 ЦПК України підлягає вирішенню питання судових витрат. Апелянт звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір за подачу апеляції підлягає стягненню з позивача на користь держави. При цьому колегія суддів враховує, що процесуальна дія (стягнення судового збору) вчиняється відповідно до діючої з 01.09.15 року редакції Закону «Про судовий збір». Дві позовні вимоги носять немайновий характер, тому сума судового збору становить - 1071,84 грн. ((487,2 + 487,2) х 110% = 1071,84 грн..)

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА», третя особа - ОСОБА_2 про визнання іпотеки припиненою та зобов'язання до вчинення дій.

Стягнути з ОСОБА_1. на користь держави 1071,84 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис Судді: підпис

З оригіналом згідно : суддя апеляційного суду В.П. Фанда