Ухвала суду № 50148383, 10.09.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №582/633/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковенко Н. М.Номер провадження 22-ц/788/1777/15 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Дубровної В. В. , Сибільової Л. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк»

на рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 30 липня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 30 липня 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк» відмовлено, позов ОСОБА_1 задоволений.

Визнано кредитний договір №б/н, укладений 01 липня 2013 року від імені ОСОБА_1 з ПАТ КБ «ПриватБанк» недійсним. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до позовної заяви, відповідачем по даній цивільній справі зазначений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1.

На запит суду, що виконаний відповідно до вимог ч. З ст. 122 ЦПК України Недригайлівський сектор РС УДМС України в Сумській області повідомив, що за обліками Недригайлівського РС УДМСУ в Сумській області значиться ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Лебедин, Сумська область. На території Недригайлівського району зареєстрований: АДРЕСА_1 з 24.06.2005 року (а.с. 42).

Відповідно до копії заяви позичальника (а.с. 8) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1. Недригайлівського району Сумської області, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Недригалівським РВ УМВС України в Сумській області 05.10.1995 року. ІПН НОМЕР_2 уклав з позивачем кредитний договір №б/н від 01.07.2013 року. На підтвердження особи позичальника до позовної заяви додано копію сторінок паспорта на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 35).

При огляді цих копій в судовому засіданні та огляді оригінала паспорта ОСОБА_1, які останній надав у судовому засіданні та копія сторінок якого приєднана до матеріалів справи (а.с.82) встановлено, що фотокартки особи в копії сторінок паспорта, що додані до позовної заяви не відповідають фотокарткам, що містяться в паспорті, на підставі якого судом встановлено особу ОСОБА_1

Відповідно до наданих на запит суду Недригайлівським районним сектором УДМС України в Сумській області копій матеріалів по відновленню втраченого паспорта, встановлено, що 12 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про втрату паспорта, в якій зазначив, що 01.07.2013 року втратив паспорт з власної необережності. Відповідно до копії висновку за заявою про втрату паспорта, прийнято рішення видати ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_3 замість втраченого паспорта (а.с. 102-114).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2., начальник Недригайлівським районного сектору УДМСУ в Сумській області, пояснив, що відповідно до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, для оформлення паспорта, особа якій оформляється паспорт, подає заяву та дві фотокартки, одна з яких вклеюється при оформленні паспорта на першу сторінку паспорта, а інша до заяви про видачу паспорта. В подальшому в паспорт вклеюються фотокартки особи при досягненні нею 25-річного та 45- річного віку, при цьому, така ж фотокартка вклеюється в заяву про видачу паспорта особи. Обов'язково перевіряється тотожність зображення з попередніми фотокартками, вклеєними в заяву. Таким чином, фотографії у паспорті громадянина України та у заяві про видачу паспорта повинні бути тотожні, тобто співпадати повністю щодо особи, одягу, зачіски тощо. Якщо при порівнянні фотокарток не буде встановлено тотожність особи то проводиться спеціальна перевірка для з'ясування причини таких розбіжностей.

З досліджених в судовому засіданні заяви про видачу паспорта ф1 від 05 жовтня 1995 року, що надані на запит суду Лебединським МС УДМС України в Сумській області (а.с. 97) та заяви видачу паспорта ф1 від 06 серпня 2014 року (а.с.114), яка знаходиться в справі №28 по відновленню втраченого паспорта ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив, що фотографії, які в них вклеєні не відповідають фото, що містяться в копіях паспорта, що долучені до матеріалів кредитної справи.

Крім того, первісним відповідачем, позивачем за зустрічним позовом зазначено, що на момент укладення кредитного договору від його імені він 01.07.2013 року перебував у відрядженні в м. Суми, про що надав відповідні докази.

Відповідно до копії сторінок трудової книжки, ОСОБА_1 працює з 02.04.2001 року по теперішній час на посаді вчителя фізкультури Недригайлівської школи (а.с. 83). Відповідно до довідки відділу освіти, молоді та спорту Недригайлівської районної державної адміністрації від 14.05.2014 року №41 ОСОБА_1, вчитель Недригайлівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів дійсно перебував в Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на курсах підвищення кваліфікації з 01 по 05 липня 2013 року (наказ по відділу освіти №57-в від 27.06.2013 року).

Ця обставина підтверджується також копією сертифікату про проходження курсів учителів фізичної культури з 01 липня по 05 липня 2013 року, копією звіту про використання коштів, виданих на відрядження, копією довідки-розрахунку на відрядження, копіями проїзних квитків (а.с. 61-64).

За ухвалою суду в даній справі була призначена почеркознавча експертиза. З висновку експерта №114 від 16.02.2015 року (а.с. 173-177) вбачається, що підписи, які розташовані під рукописним записом «Копия верна ОСОБА_1. 1.07.2013» у копії паспорту серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та підписи в графі «Подпись» у анкеті-заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПриватБакку від 01.07.2013 року, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (особами) відповідно до зразків наданих на дослідження; рукописний запис «Копия верна ОСОБА_1. 1.07.2013», у копії паспорту серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 та рукописний запис «ОСОБА_1» в графі «Клиент Ф.И.О.- у анкеті заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в "ПриватБанку" від 01.07.2013 року, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (особами) відповідно до зразків наданих на дослідження.

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч.1 ст.212 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Частиною 3 ст. 203 Цивільного Кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вирішуючи даний спір місцевий суд дійшов висновку, що згідно почеркознавчої експертизи підпис в кредитному договорі від імені ОСОБА_1 виконано іншою особою, що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України є безумовною підставою для визнання його недійсним.

З даним висновком місцевого суду колегія суддів цілком погоджується.

Недійсність (нікчемність) укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1. кредитного договору №б/н від 01.07.2013 року підтверджується експертним дослідженням №114, складеним 16.02.2015 року.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення при проведенні експертизи науково - методичних рекомендацій щодо її проведення, що має наслідком неналежність і недопустимість висновку експерта, який не повинен враховуватися судом при ухваленні рішення були предметом дослідження суду першої інстанції і суд дав їм правильну юридичну оцінку.

Суд першої інстанції створив всі умови для змагальності процесу, роз'яснював сторонам їх права та обов'язки.

Також при ухваленні рішення по даній справі суд врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Таким чином судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.

За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 30 липня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -