Рішення № 50146108, 10.09.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2028/15-ц

Провадження № 2/500/2364/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Адамова А.С.,

при секретарі Хачатрян А.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

08.04.2015 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовними вимогами, в яких, з урахуванням доповнень, просять суд визнати за ними як за спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої 07.02.2014 року, право власності на 6/50 частин житлового будинку з господарським будівлями, розташованого за адресою: вул. Хмельницького Богдана, № 35 в м. Ізмаїлі Одеської області, - за ОСОБА_1; та на 18/50 частин зазначеного житлового будинку - за ОСОБА_2 після смерті бабусі ОСОБА_5, померлої 07.02.2014 року, та батька ОСОБА_6, померлого 17.04.2002р. Свої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що державним нотаріусом їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у звязку з тим, що відсутні документи на імя померлої ОСОБА_5, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою для створення обєкту нерухомого майна, проектно-кошторисна документація, а також документи, що містять опис обєкта незавершеного будівництва на належну по спадщині частку незакінченого будівництвом житлового будинку по вул. Хмельницького Богдана, № 35 в м. Ізмаїлі. А також, ОСОБА_2 зазначає про необхідність визнання права власності окремо на 12/50 частин вказаного майна, які вона отримала після смерті батька ОСОБА_6, з огляду на те, що у свідоцтві про право на спадщину за законом від 07.10.2003р., зазначено, що воно видано на незавершений будівництвом будинок з виконанням будівельних робіт на 95%, в той час як вказаний будинок є завершеним будівництвом.

Позивач ОСОБА_1, який також діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, та його представник в судове засідання не зявилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають у повному обсязі, та не заперечують проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 2-4975, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 належить, в рівних частках кожній, 12/25 часток незакінченого будівництвом з виконанням будівельних робіт на 95 % житлового будинку, що знаходиться в м. Ізмаїлі Одеської області по вул. Богдана Хмельницького, № 35 (після смерті ОСОБА_6).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 373177 від 13.03.2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 померла 07.02.2014 року.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 12/50 частин житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Богдана Хмельницького, № 35 в м. Ізмаїлі Одеської області.

За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 37049080 від 02.04.2014 року, згідно якої інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_5, відсутня.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являється чоловік ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії І-ЖД № 276254 від 22.10.1999 року, виданим Озернянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

Спадкоємцем за правом представлення відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являється внучка ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 136125 від 03.04.1998 року, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області; свідоцтвом про смерть сина спадкодавця ОСОБА_6, померлого 17.04.2002 року, серії І-ЖД № 307084, виданим 18.04.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовим записом про народження ОСОБА_6 № 149 від березня місяця 1965 року, рішенням Народного суду м. Ізмаїл від 07.08.1970 про стягнення аліментів, з яких вбачається, що ОСОБА_6 є сином ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв шляхом подачі в установлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до Ізмаїльської державної контори, що підтверджено відповідною заявою та Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 38730474 від 25.10.2014 року, наданого Ізмаїльською державною конторою Одеської області.

Інший спадкоємець ОСОБА_2 спадщину прийняла фактично, оскільки на день смерті спадкодавця, час відкриття спадщини, проживала та була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджено прибудинковою книгою.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса ОСОБА_7 Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області № 2468/02-14 від 25.10.2014 року позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у звязку з тим, що відсутні документи на імя померлої, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою для створення обєкту нерухомого майна, проектно-кошторисна документація, а також документи, що містять опис обєкта незавершеного будівництва на належну по спадщині частку незакінченого будівництвом житлового будинку по вул. Хмельницького Богдана, № 35 в м. Ізмаїлі.

Відповідно до п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 2-4975, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 належить, в рівних частках кожній, 12/25 часток незакінченого будівництвом з виконанням будівельних робіт на 95 % житлового будинку, що знаходиться в м. Ізмаїлі Одеської області по вул. Богдана Хмельницького, № 35.

Відповідно до інформаційної довідки комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 1166 від 10.10.2014 року житловий будинок, розташований за адресою: м. Ізмаїл Одеської області, вул. Богдана Хмельницького, № 35, належить ОСОБА_5 (12/50 часток), ОСОБА_2 (12/50 часток) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.2003 року, зареєстрованого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 в реєстрі № 2-4975.

Згідно рішення народного суду м. Ізмаїла Одеської області від 07.08.1970 року 12/25 частин домобудівлі по вул. Б.-Хмельницького, 25 в м. Ізмаїлі включає приміщення №4,5, частина веранди літ. «А», вбіральна літ. «Б», сарай літ. «В», літня кухня літ. «Г», надвірні споруди №1,3.

Як вбачається із технічної документації, виданої 21.08.2014 року КП «Ізмаїльське МБТІ», по вул. Хмельницького Богдана, № 35 в м. Ізмаїлі Одеської області є житловий будинок, який був побудований в період часу з 1965 року по 1983 рік.

Згідно інформації КП «Ізмаїльське МБТІ» від 22.07.2015 року № 866 виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області не виносилось рішення про прийняття обєкта нерухомості, що розташований за адресою: вул. Хмельницького Богдана, 35 в м. Ізмаїлі Одеської області, до експлуатації. Станом на останню технічну інвентаризацію від 21.08.2014 р. самочинних будівель у складі вищезазначеного обєкта нерухомості не встановлено.

Судом встановлено, що відповідно до довідки КП «Ізмаїльське МБТІ» від 17.08.2015року за № 1018 згідно п. 3.2. Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 127, індивідуальні (садибні) будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 року не належать до самочинного будівництва. Враховуючи, що обєкт нерухомості по вул. Хмельницького Богдана, 35 в м. Ізмаїлі Одеської області побудований у 1965 році, то він не підлягає здачі в експлуатацію та є завершеним будівництвом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5, померлої 07.02.2014р., право власності на 6/50 частин житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: вул.Хмельницького Богдана, № 35 в м. Ізмаїлі, Одеської області, що включає: житловий будинок літ. «А» - приміщення: №4-житлова площею 12,2 кв.м., № 5 кухня площею 9,3 кв.м., № 6 - веранда літ. А 1 пл. 6,6 кв.м., №7 санвузол літ. А-2 площею 4,9 кв.м., житловою площею 12,2 кв.м., загальною площею 33,0 кв.м., частину відкритої веранди літ. «а», прилеглої до її частини житлового будинку; літню кухню літ. «Г»; сарай літ. «В»; вбиральню літ. «Б»; надвірну споруду № 1 ворота та хвіртку 1/2 частини, 1/2 надвірної споруди № 5 огорожа, 1/2 частини № 6 трубопровід з водопостачання; 1/2 частина № 7 вимощення.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 07.02.2014р., та ОСОБА_6, померлого 17.04.2002р., право власності на 18/50 частин житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: вул. Хмельницького Богдана, № 35 в м. Ізмаїлі, Одеської області, що включає: житловий будинок літ. «А» - приміщення: №4-житлова площею 12,2 кв.м., № 5 кухня площею 9,3 кв.м., № 6 - веранда літ. А 1 пл. 6,6 кв.м., №7 санвузол літ. А-2 площею 4,9 кв.м., житловою площею 12,2 кв.м., загальною площею 33,0 кв.м., частину відкритої веранди літ. «а», прилеглої до її частини житлового будинку; літню кухню літ. «Г»; сарай літ. «В»; вбиральню літ. «Б»; надвірну споруду № 1 ворота та хвіртку 1/2 частини, 1/2 надвірної споруди № 5 огорожа, 1/2 частини № 6 трубопровід з водопостачання; 1/2 частина № 7 вимощення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_9