Ухвала суду № 50143915, 08.09.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/485/15 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.

Провадження № 22-ц/783/4483/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний Банк" заборгованість в розмірі 49509,70 грн., з яких: 41651,34 грн. прострочена заборгованість по основному боргу, 670,99 грн., поточна заборгованість по відсотках, 5144,19 грн. прострочена заборгованість по відсотках, 2043,18 грн. пеня.

Вирішено питання стягнення судового збору в дохід держави.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1.

В апеляційні скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що спір між тими самими сторонами та про той самий предмет і з тих самих підстав розглянутий Господарським судом Рівненської області, а тому рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про залишення позову без розгляду.

Сторони в судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були належно повідомлені, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України (а.с.86-87).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, 23 жовтня 2013 року між ПАТ "Міський комерційний Банк" та ТОВ-Фірма "Екомедтех" було укладено Договір про надання овердрафту №1055/980-ЮО/О (з фіксованою процентною ставкою), за умовами якого позивач надав ТОВ-Фірма "Екомедтех" короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту на умовах Договору, а ТОВ-Фірма "Екомедтех" зобов'язалось повернути позивачу заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, які передбачені Договором. Овердрафт надався ТОВ-Фірма "Екомедтех" на здійснення поточної діяльності, тобто для здійснення платежів з рахунку Відповідача незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунку).

За умовами Договору ліміт овердрафту складав 90 000, 00 грн., а розмір фіксованої плати за користування овердрафтом складає 28% річних.

За змістом умов п. 1.5. Договору ліміт овердрафту встановлюється з 23 жовтня 2013 року по 22 жовтня 2014 року.

У зв'язку із невиконанням умов Договору, станом на момент закінчення строку дії Договору утворилася заборгованість в розмірі 49509,70 грн., з яких: 41651,34 грн. - основна сума боргу, 670,99 грн. - поточна заборгованість по відсотках, 5144,19 грн. - прострочена заборгованість по відсотках.

Відповідно до п. 5.3. Договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом ТОВ-Фірма "Екомедтех" сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Таким чином, розмір пені становить 2043,18 грн., з яких: 1845, 21 грн. пені в період з 23.10.2014 р. по 21.12.2014 р. за прострочену заборгованість та 197,97 грн. пені в період з 23.10.2014 р. по 21.12.2014 р. за прострочені відсотки.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Для забезпечення виконання зобов'язання по вищевказаному Договору 23.10.2013 року між позивачем та ОСОБА_1. було укладено догорів поруки №1055/980-ЮО/О/П, за умовами якого відповідач поручився за належне виконання ТОВ-Фірма "Екомедтех" зобов'язань за кредитним договором від 23.10.2013 року, в т.ч. щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області правильно виходив з того, що ТОВ-Фірма «Екомедтех» порушено умови кредитного договору, що встановлено рішенням Господарського суду Рівненьської області від 11.02.2015 року, відповідачем ОСОБА_1. порушено умови договору поруки, а тому прийшов до обгрунтованого висновку, що заборгованість за кредитним договором в сумі 49509,70 грн., підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року за №5, право вибору способу судового захисту за порушення кредитних зобов'язань, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК). Задоволення позову кредитора до боржника не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена.

З огляду на наведене, доводи апелянта про наявність рішення Господарського суду Рівненської області не заслуговують на увагу, оскільки спори не є тотожними.

Та обставина, що ОСОБА_1. є засновником ТОВ -Фірми «Екомедтех» не звільняє його від виконання зобов'язань за договором поруки від 23.10.2013 року.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: Л.Б. Струс

Н.Л. Шумська