Ухвала суду № 50130806, 11.09.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-сс/775/324/2015(м)

263/10824/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:

головуючого Меленчука В.С.

суддів Бєдєлєва С.І., Мозговенка В.В.

при секретарі Багіровій П.А.

за участю прокурора Борового О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні 11 вересня 2015 року в місті Маріуполі апеляційну скаргу директора приватного підприємства "Сокіл" на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 4 вересня 2015 року про арешт майна

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до матеріалів судового провадження, слідчий відділу з розслідувань злочинів у сфері господарської діяльності СУ ГУМВС України в Донецькій області звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на автомобіль DAF, державний номер АН 6099 ІВ, напівпричіп самоскид, державний номер АН 6719 ХР, свідоцтв про реєстрацію даних транспортних засобів, належні ПП «Сокіл» та зібране насіння соняшника вагою 16410 кілограм, яке знаходилося у цих транспортних засобах.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 4 вересня 2015 року вищевказане клопотання слідчого задоволено, а на перелічене майно накладено арешт.

На вказану ухвалу слідчого судді суду першої інстанції від директора ПП "Сокіл" Вітковського М.П. надійшла апеляційна скарга, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, він просив її скасувати, з ухваленням нової, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту відмовити.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, директор підприємства зазначив, що транспортний засіб та напівпричіп належать ПП «Сокіл», які були передані в оренду за договором іншій особі для використання на свій розсуд, тому вони не можуть бути предметом кримінально правопорушення, передбаченого статтею 197-1 КК України.

Вважає, що арешт транспортних засобів не буде сприяти встановленню об’єктивної

Категорія 170 КПК України Слідчий суддя суду 1 інстанції Артеменко Л.І.

Єдиний унікальний №263/10824/15к Доповідач Меленчук В.С.

Провадження №11сс/775,324м/15

істини по кримінальному провадженню, а лише унеможливлює здійснення підприємницької діяльності ПП «Сокіл».

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали судового провадження та, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга директора приватного товариства підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження автомобіль DAF, державний номер АН 6099 ІВ та напівпричіп самоскид, державний номер АН 6719 ХР на підставі свідоцтв про реєстрацію належать підприємству ПП»Сокіл».

За змістом клопотання слідчого кримінальне провадження відкрите по факту подій, які відбулися 2 вересня 2015 року, за яким невстановлені особи самовільно зайняли земельні ділянки площею 48 та 60 гектарів, розташованих в селі Нетайлово Донецької області, які знаходяться в користуванні ТОВ «Агрофірма імені Чкалова» за договором оренди.

При цьому, як вбачається з договору оренди від 1 вересня 2015 року, наданого до апеляційної інстанції, вказані транспортні засоби були передані в оренду ТОВ «Сідіай Агротрейдінг» з оплатою відповідно до прибуткового касового ордеру №16 від 1 вересня 2015 року у сумі 2000 гривень.

Відповідно до положень статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану їх діяннями, для позбавлення можливості відчужувати певне майно.

З даних положень випливає, що позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність на випадок можливої конфіскації майна чи відшкодування матеріальної шкоди відповідають своїм особистим майном.

Як зазначено вище, вказані транспортні засоби, належні ПП «Сокіл», на момент затримання за договором оренди перебували у тимчасовому користуванні невстановлених осіб, які й повинні нести відповідальність своїм майном.

Більш того, стаття обвинувачення, висунута органом досудового розслідування, не передбачає конфіскацію майна в якості основного чи додаткового покарання. Не встановлено по кримінальному провадженню і наявний розмір матеріальної шкоди.

Виходячи з наведеного, власник транспортного засобу, тобто ПП «Сокіл» відповідно до вимог закону не повинний нести будь-яку відповідальність за дії, вчинені іншими особами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчий суддя суду першої інстанції не повно з’ясував усі обставини при розгляді клопотання слідчого, внаслідок чого прийняв рішення, яке не відповідає положенням закону, тому підлягає скасуванню.

З урахуванням вище викладених обставин, колегія суддів, за результатами розгляду

клопотання слідчого з прийняттям нового рішення, вважає за необхідне, відмовити в його задоволенні в частині транспортних засобів та свідоцтв про їх реєстрацію.

Керуючись статтями 404,405,407, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу директора ПП "Сокіл" задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 4 вересня 2015 року про арешт майна в частині накладення арешту на транспортні засоби та на свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт транспортних засобів та свідоцтв про їх реєстрацію відмовити.

В іншій частині залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

В.С. Меленчук С.І. Бєдєлєв В.В. Мозговенко