Рішення № 50122808, 03.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8844/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарі - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 28.11.2012 року між ПАТ "Сведбанк", який в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та Факторинговою компанією "Вектор-Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до якого (п.2.1, 2.2) Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі документації. Разом з цим, 28.11.2012 року між ТОВ Факторингова компанія "Вектор-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до якого (п.2.1, 2.2) ТОВ ФК "Вектор Плюс" відступає Фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору права вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ним права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме: ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором №2709/0607/88-203 від 20.06.2007 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_2. Відповідно до п.1.1 вказаного кредитного договору банк надав позичальнику ОСОБА_2. грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США на строк з 20.06.2007 року по 20.07.2017 року, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та виконати всі свої зобов'язання за договором. Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а позичальник порушує умови договору, в результаті чого станом на 18.03.2015 року має прострочену заборгованість: за кредитом - 33 898,00 доларів США (еквівалент - 789 714,49 грн.); за відсотками - 25 367,08 доларів США (еквівалент - 590 971,46 грн.). Крім цього, за весь час прострочки виконання зобов'язань позичальнику нарахована пеня в розмірі 49 071,17 доларів США (еквівалент - 1 143 200,60 грн.). Враховуючи вимоги ст.ст.266, 258 ЦК України, розмір пені обмежений одним роком і становить 14 810,18 доларів США (еквівалент - 345 029,61 грн.). 20.06.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2. був укладений Іпотечний договір № 2709/0607/88-203-Z-1, яким відповідно до п.1 забезпечується належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 2709/0607/88-203 від 20.06.2007 року, укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо сум зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було передано, відповідно до п.2 Іпотечного договору - квартиру АДРЕСА_1. Вказаний предмет іпотеки сторони оцінили в 634 548,00 грн. За результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про встановлення факту спільного проживання, припинення шлюбних відносин та поділ майна, 22.07.2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області постановлено ухвалу, якою затверджено мирову угоду, укладену 19.07.2011 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. Згідно п.3 зазначеної мирової угоди ОСОБА_2. передає ОСОБА_1. право власності на квартиру № АДРЕСА_1 разом із встановленими щодо неї обтяженнями для забезпечення кредитних зобов'язань, що існують відповідно до кредитного договору від 20.06.2007 року № 2709/0607/88-203, укладеного між ОСОБА_2. та ПАТ "Сведбанк", в повному обсязі, та не заперечує проти передачі, оформлення, реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1. На підставі даної ухвали суду та заяви ОСОБА_1. за ним була проведена реєстрація права приватної власності на спірну квартиру. Враховуючи невиконання позичальником обов'язків по кредитному договору, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. направлялися вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на майно, але ці вимоги виконані не були, у зв'язку з чим звернулися до суду з даним позовом. В судовому засіданні представник позивача підтримав їх уточнені позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі та врахувати всі обставини, обгрунтування, викладені в позовній та уточненій позовних заявах.

Відповідач ОСОБА_1., його представник заперечували щодо задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях. Відповідач ОСОБА_1. просив врахувати те, що Договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" був укладений та нотаріально посвідчений 28.11.2012 року, а внесення відомостей до Державного реєстру іпотек про зміну обтяження на користь ФК "Вектор Плюс" відбулося лише 02.12.2012 року. Саме з часу здійснення реєстрації - з 02.12.2012 року, ФК "Вектор плюс" перейшли відповідні права іпотекодержателя, в тому числі і право розпорядження. Враховуючи це, укладений 28.11.2012 року між ВК "Вектор плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" Договір про передачу прав за іпотечним договором, є невідповідним вимогам законодавства, незаконним і тому ТОВ "Кредитні ініціативи" є неналежним позивачем. Крім цього, товариством "Кредитні ініціативи", як позивачем, не доведено наявність прав за кредитним договором від 20.06.2007 року № 2709/0607/88-203 та на звернення стягнення, не набув прав іпотекодержателя, що в свою чергу свідчить про те, що ТОВ "Кредитні ініціативи" є неналежний позивач і дане товариство безпідставно звернулося до суду з даним позовом.

Представник третьої особи ОСОБА_2. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, не заперечувала щодо їх задоволення. Зазначила, що позивачем доведені позовні вимоги, відповідач є власником спірної квартири, у власність дану квартиру отримав зі всіма обтяженнями за кредитним договором.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що 20.06.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2. був укладений кредитний договір №2709/0607/88-203, відповідно до якого (п.1.1) банк надав позичальнику ОСОБА_2. грошові кошти у розмірі 40 000 доларів США на строк з 20.06.2007 року по 20.07.2017 року, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та виконати всі свої зобов'язання за договором. Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а позичальник порушує умови договору, в результаті чого станом на 18.03.2015 року має прострочену заборгованість: за кредитом - 33 898,00 доларів США (еквівалент - 789 714,49 грн.); за відсотками - 25 367,08 доларів США (еквівалент - 590 971,46 грн.). Крім цього, за весь час прострочки виконання зобов'язань позичальнику нарахована пеня в розмірі 49 071,17 доларів США (еквівалент - 1 143 200,60 грн.). Враховуючи вимоги ст.ст.266, 258 ЦК України, розмір пені обмежений позивачем одним роком і становить 14 810,18 доларів США (еквівалент - 345 029,61 грн.).

Встановлено, що в день укладення кредитного договору - 20.06.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2. був укладений і Іпотечний договір № 2709/0607/88-203-Z-1, яким відповідно до п.1 забезпечується належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору № 2709/0607/88-203 від 20.06.2007 року, укладеного між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо сум зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було передано відповідно до п.2 Іпотечного договору - квартиру АДРЕСА_1. Вказаний предмет іпотеки сторони оцінили в 634 548,00 грн.

З наданих до справи документів та пояснень сторін встановлено та підтверджено, що між відповідачем ОСОБА_1. та третьою особою ОСОБА_2. існував спір, який був на розгляді в суді і за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про встановлення факту спільного проживання, припинення шлюбних відносин та поділ майна, 22.07.2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області постановлено ухвалу, якою затверджено мирову угоду, укладену 19.07.2011 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. Згідно п.3 зазначеної мирової угоди ОСОБА_2. передає ОСОБА_1. право власності на квартиру № АДРЕСА_1 разом із встановленими щодо неї обтяженнями для забезпечення кредитних зобов'язань, що існують відповідно до кредитного договору від 20.06.2007 року № 2709/0607/88-203, укладеного між ОСОБА_2. та ПАТ "Сведбанк", в повному обсязі та не заперечує проти передачі, оформлення, реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1. На підставі даної ухвали суду та заяви ОСОБА_1., за останнім 07.09.2011 року була проведена реєстрація права приватної власності на спірну квартиру.

Таким чином, відбулася заміна Іпотекодавця, яким став відповідач ОСОБА_1. і який прийняв на себе встановлені щодо цієї квартири обтяження для забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором № 2709/0607/88-203 від 20.06.2007 року.

Встановлено, що 28.11.2012 року між ПАТ "Сведбанк", який в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та Факторинговою компанією "Вектор-Плюс" укладено договір факторингу, відповідно до якого (п.2.1, 2.2) Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі документації. В цей же день було укладено між цими ж сторонами (ПАТ "Сведбанк" та Факторингова компанія "Вектор-Плюс") і Договір про відступлення прав за іпотечними договорами.

Разом з цим, 28.11.2012 року між ТОВ Факторингова компанія "Вектор-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до якого (п.2.1, 2.2) ТОВ ФК "Вектор Плюс" відступає Фактору (ТОВ "Кредитні ініціативи") свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору права вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ним права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. В цей же день було укладено між цими ж сторонами (Факторингова компанія "Вектор-Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи") і Договір про передачу прав за іпотечним договором.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора та Іпотекодержателя, а саме: ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором №2709/0607/88-203 від 20.06.2007 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_2, та Іпотекодержателя за іпотечним договором № 2709/0607/88-203-Z-1 від 20.06.2007 року, за яким іпотекодавцем була ОСОБА_2., а з 07.11.2011 року - відповідач ОСОБА_1.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. позики у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначалося вище, станом на 18.03.2015 року за вказаним кредитним договором, позичальником якого є ОСОБА_2., Іпотекодавцем - ОСОБА_1., є прострочена заборгованість, яку просить стягнути позивач, а саме: в загальному в сумі 1 725 715,56 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 33 898,00 доларів США (еквівалент - 789 714,49 грн.); за відсотками - 25 367,08 доларів США (еквівалент - 590 971,46 грн.); пеня за один рік - 14 810,18 доларів США (еквівалент - 345 029,61 грн.). Встановлено, що відповідач та третя особа повідомлялися про наявність заборгованості.

Заперечення сторони відповідача щодо не набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" права на звернення до суду з даним позовом не можуть бути враховані, оскільки доказів того, що Договір про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 року, укладений між ТОВ ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи", є незаконним, недійсним - суду не було надано.

З Відомостей з Державного реєстру іпотек слідує, що 22.06.2007 року зареєстроване обтяження, підставою якого є договір іпотеки від 20.06.2007 року, об'єкт обтяження - квартира АДРЕСА_1. З інформації про зміни вказаних відомостей з реєстру іпотек слідує, що 02.12.2012 року були внесені зміни щодо іпотекодержателя на ТОВ ФК "Вектор плюс" на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 28.11.2012 року, а 05.12.2012 року були внесені зміни щодо іпотекодержателя на ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 року.

Тобто, всі зміни, які відбулися в результаті укладених 28.11.2012 року договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, про передачу прав за іпотечним договором, були внесені до Реєстру іпотек, як і визначено законом. Посилання сторони відповідача на те, що станом на час укладання договору між ТОВ ФК "Вектор плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи", на 28.11.2012 року, товариство ФК "Вектор плюс" не було внесено до Реєстру іпотек іпотекодержателем, і що в зв'язку з цим останній не мав права укладати договір з ТОВ "Кредитні ініціативи", що в свою чергу свідчить про не набуття ТОВ "Кредитні ініціативи" права вимоги, - є безпідставні, виходячи з наступного. В даному випадку мова іде про наявність зареєстрованого обтяження, яке відбулося ще в 2007 році після укладання договору поруки, а всі інші дії є - внесенням змін до запису про обтяження, і тому посилання на законодавство, яким регулюється державна реєстрація обтяження нерухомого майна, а не внесення змін до вже здійсненої реєстрації обтяження, - є безпідставне.

Позивач - ТОВ "Кредитні ініціативи" є належним позивачем, звернулися до суду з даним позовом після оформлення всіх необхідних документів, в тому числі - після внесення змін до Реєстру іпотек щодо нового іпотекодержателя.

Безпідставним є і посилання сторони відповідача на відсутність належним чином оформлених копій договорів про відступлення права вимоги, оскільки стороною позивача надані до справи виписки з даних договорів, які звірені з оригіналами судом. Крім цього, неодноразово судом за участю сторін, в тому числі відповідача, оглядалися оригінали вказаних нотаріально завірених договорів з реєстрами боржників, іпотекодавців, і відповідачу неодноразово роз'яснювалося, що приєднати до справи копії договорів, реєстрів боржників, іпотекодавців в повному обсязі, а не виписки, суд не має права, оскільки в цих документах є інформація та дані, які є конфіденційними та які стосуються великої кількості осіб, які не учасниками судового розгляду, і розголошення яких заборонено.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак, 03.06.2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який на час розгляду справи є чинним. Згідно даного Закону, протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки). Кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

В суді було встановлено, що спірна квартира, має невелику площу - 44,70 кв.м. (менше 140 кв.м.), використовується відповідачем для проживання його родини, даних про наявність іншого житла суду не надано. Таким чином, суд має застосувати вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та на час дії даного Закону зупинити виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України, ст.33 Закону України "Про іпотеку", Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", ст.ст.60, 88, 212-215, 217, 218, 223, 294 ЦПК України,

В и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2709/0607/88-203 від 20.06.2007 року, заборгованість 1 725 715,56 грн., шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Стягнути з Полєщука Олександра Борисовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" витрати по сплаті судового збору - 3 654,00 грн.

Зупинити виконання рішення суду на час дії Закону України "Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: