Ухвала суду № 50122767, 04.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14848/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.

при секретарі Куса Л.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Йовенка С.П.,

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040010132 від 09.07.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадження суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні надійшов 03.08.2015 року.

Ухвалою суду від 05.08.2015 року у провадженні було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

Сторони кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту вважали, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає, а тому просили призначити справу до судового розгляду.

Крім того, прокурор просив запобіжний захід обвинуваченому продовжити, враховуючи, що встановлені слідчим суддею ризики, на цей час, є діючими і триваючими, тобто такими, що виключають можливості їх запобігання шляхом застосування більш м'яких заходів забезпечення кримінального провадження, а особа, обвинуваченого не є такою, що має стійкі соціальні зв'язки.

Сторона захисту подала до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на альтернативний, не пов»язаний з утриманням під вартою враховуючи, що обвинувачений має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, відсутністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України, тож з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, подальше його утримання під вартою є неприйнятним, а обґрунтована підозра не може бути виправданням подальшого утримання особи під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

З бази автоматизованого документообігу суду "Д-3", а саме судового рішення від 10.07.2015 року слідує, що запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою було обрано, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкодити кримінальному провадженню, зокрема шляхом впливу на потерпілу та свідків та даних про його особу, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Київа, громадянин України, не працюючий, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.

Вказані обставини слідчим суддею були встановлені з урахуванням того, що пред'явлена обвинуваченому підозра є обґрунтованою, а сам ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, не працює, а отже не має законних джерел існування, свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, не одружений, а отже не має міцних соціальних зв'язків, а саме обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Однак, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики та обставини визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особа останнього перестала бути суспільно небезпечною.

Зокрема сторона захисту у клопотанні вказує на те, що обвинувачений є особою, яка має стійкі соціальні зв'язки, позитивні характеристики, однак на підтвердження вказаних відомостей, не подала жодного належного та допустимого доказу на їх підтвердження, тобто такі відомості є голослівним припущенням сторони захисту.

Крім того, самим захисником було подано клопотання про долучення до справи копії вироку Дарницького районного суду м. Києва від 25.08.2015 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у сумі 850 гривень.

Поряд з цим, у клопотанні вказано, що ризик можливості впливу на свідків та потерпілого є відсутнім, однак суд вважає такі посилання передчасними, оскільки, на цей час, ні свідки, ні потерпілий у судовому засіданні допитані не були, тож ризик впливу є триваючим, адже обвинувачений, на цей час, все ще має можливість шляхом впливу на них змусити останніх змінити свої показання надані на досудовому розслідуванні, а суд вправі обгрунтовувати свої висновки лише тими показами, які сприймав особисто у суді.

Щодо посилань сторони захисту на наявність у обвинуваченого на вихованні неповнолітньої доньки та перебуванні на утриманні батька, суд виходить з того, що на підвердження даних відомостей, будь-яких доказів, як-то свідоцтва про народження, довідки, надано не було. Більше того, дані обставини були відомі, на час обрання запобіжного заходу останньому, однак слідчий суддя визнав їх недостатніми для обрання запобіжного заходу не пов»язаного з утриманням під вартою.

Тож, суд проаналізувавши дане клопотання сторони захисту вважає викладені у ньому відомості сумнівними за своєю суттю, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим не знаходить підстав для його задоволення на цьому етапі.

Поряд з цим, слідчий суддя вважає, що обраний запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, у зв'язку з чим останній слід продовжити по 30 жовтня 2015 року включно.

При цьому, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 40 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України, становить - 48720 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Серед іншого, зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст. 28 КПК України в частині того, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а обвинувачення в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 194, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Призначити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040010132 від 09.07.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 40 на 14 вересня 2015 року о 15 годині 30 хвилин.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому- задовольнити.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, вважати продовженим по 30 жовтня 2015 року включно.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 40 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 48 720 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в даному судовому рішенні.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до суду за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? не відлучатись з місця проживання без дозволу суду;

? повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 13 год. 45 хв. 08.09.2015 року.

С у д д я : О.В. Бірса