Ухвала суду № 50121550, 10.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/433/15 Справа № 703/4721/15-к Категорія: ст. ст. 183, 197, 199 КПК Головуючий у І інстанції Гудзюк І.В. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Іваненка І. В. Биби Ю. В., Попельнюха Р. О. Єгоровій С. А.з участю прокурораГармаш С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 17 жовтня 2015 року, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Згідно з ухвалою слідчого судді слідчий Хоменко Л. В., в провадженні якого знаходиться справа, звернувся до суду з клопотанням про обрання щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ОСОБА_1. підозрюється в тому, що він, звільнившись 08 травня 2015 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання у виді 6 років позбавлення волі за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2009 року, яким він був засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ст. 70 КК України, знову вчинив умисний тяжкий злочин проти власності. Зокрема, 18 серпня 2015 року він разом та за попередньою змовою з ОСОБА_3. і ОСОБА_4., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи поряд з багатоповерховим будинком АДРЕСА_1 Черкаської області та розподіливши ролі, шляхом пошкодження серцевини замка вхідних дверей квартири НОМЕР_1, умисно, таємно, з корисливих мотивів вчинили крадіжку ювелірних виробів, грошових коштів та цифрової техніки, які належать громадянці ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_1. виконував функцію особи, яка мала попередити інших співучасників про небезпеку появи сторонніх осіб, тому він під час вчинення злочину знаходився на першому поверсі вказаного вище будинку.

В обґрунтування своїх вимог слідчий суддя послалася на те, що ОСОБА_1. підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Перебуваючи на свободі, під тягарем кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до якого він не має жодного відношення; неодноразово заявляв про свою непричетність до вчинення злочину слідчому та працівникам міліції. Вважає, що судом порушено його право на захист, його клопотання про призначення йому захисника залишилися поза увагою, тому просить ухвалу суду скасувати, змінити запобіжний захід на більш м'яким, не пов'язаний з триманням під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний підтримав свою апеляційну скаргу з мотивів, які в ній наведені.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги, просив її відхилити. Вказав, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний, опинившись на свободі, зникне, адже не має жодних сталих соціальних зв'язків у м. Сміла. Крім цього, факт інкримінування йому нового умисного тяжкого злочину проти власності через кілька місяців після звільнення з місць позбавлення волі вказує на те, що він цілком ймовірно може продовжити вчинення інших злочинів проти власності.

Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового розгляду, вивчивши матеріли кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою для застосування такого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 вказаної вище статті.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На думку колегії суддів, слідчий суддя місцевого суду вірно встановив, що за матеріалами досудового розслідування ОСОБА_1. обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років.

Колегія суддів погоджується з позицією слідчого судді та прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків можливого зникнення підозрюваного, вчинення ним нових злочинів, а також ризиків щодо ймовірності вчинення підозрюваним нових злочинів.

На значну ймовірність цього вказує те, що підозрюваний не має жодних сталих соціальних зв'язків у м. Сміла. Раніше неодноразово судимий та відбував покарання у виді позбавлення волі. Крім цього, факт інкримінування йому нового умисного тяжкого злочину проти власності через кілька місяців після звільнення з місць позбавлення волі вказує на те, що він цілком ймовірно може продовжити вчинення інших злочинів проти власності.

Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст. 193, 194, 396, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 17 жовтня 2015 року, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :