Рішення № 50117292, 07.09.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 вересня 2015 року Справа № 913/568/15

Провадження № 6/913/568/15

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Бюро Верітас Україна”, м. Київ

до відповідача Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”,

м. Луганськ

про стягнення 250 377 грн. 39 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Жданова Е.А.

У засіданні брали участь:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача – представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг № BV-UKR 3014/10 KIV від 26.02.2010 року у сумі 250 377 грн. 39 коп., в тому числі: борг – 120 000 грн. 00 коп., пеня – 29 240 грн. 55 коп., проценти – 10 306 грн. 85 коп., інфляції – 90 829 грн. 99 коп.

Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні, у зв’язку з чим справа розглядається за умови відсутності представників сторін.

Позивачем до суду надані пояснення від 30.08.2015 за № 540/15NZ за якими позивачем наданий розрахунок пені за період з 09.08.2012 по 08.02.2013 в розмірі 9 049 грн. 18 коп. на суму боргу 120 000,00 грн. Також позивачем наданий розрахунок інфляції за період серпень 2012 року – червень 2015 року , за яким борг з урахуванням інфляції становить 211 673 грн. 31 коп., з яких борг – 120 000,00 грн., інфляційні нарахування – 91 673,31 грн.

Також до зазначених пояснень позивачем додані додаткові докази витребувані судом.

Вказані пояснення свідчать про те, що позивачем фактично було змінено загальний розмір ціни позову, який з урахуванням наданих пояснень становить 231 029 грн. 34 коп., в тому числі борг – 120 000,00 грн., пеня – 9 049,18 грн., інфляційні – 91 673,31 грн., 3% річних - 10 306,85 грн.

Виходячи з приписів ст. 22 ГПК України суд приймає надані позивачем пояснення як зменшення ціни позову у зв’язку з чим позовними вимогами слід вважати стягнення з відповідача 231 029 грн. 34 коп., в тому числі борг – 120 000,00 грн., пеня – 9 049,18 грн., інфляційні – 91 673,31 грн., 3% річних - 10 306,85 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач зареєстрований за адресою м. Луганськ, квартал Острая Могила, б. 180

В ухвалах суду від 04.08.2015 і від 18.08.2015 явка учасників процесу в судові засідання не визнавалася обов’язковою.

При цьому, відповідачем не заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз’яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов’язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв’язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв’язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Листом від 27.07.2015 №30-702 УДППЗ “Укрпошта” повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 “Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” (зі змінами), органи поштового зв'язку не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється.

Разом з тим, оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

26.02.2010 між сторонами у справі був укладений договір № ВV-UKR 30/13 KIV з додатковою угодою від 10.03.2010, згідно якого позивач прийняв на себе зобов’язання з надання відповідачу послуг по проведенню верифікації проекту скорочень викидів парникових газів замовника «Реконструкція системи теплозабезпечення в місті Луганську» за період з 2008 року по 2012 рік. Відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах договору.

Згідно п. 3.2.4 договору позивач зобов’язується опублікувати на внутрішньому сайті наданий відповідачем звіт моніторингу у визначені строки та здійснити всі необхідні дії для отримання та оприлюднення коментарів від зацікавлених сторін, організацій та акредитованих неурядових організацій.

22.03.2012 позивач розмістив на сайті Бюро Верітас України Моніторинговий звіт наданий відповідачем та тримісячний термін.

14.05.2012, 25.05.2012 позивачем було підготовлено Верифікаційний звіт та передано його представнику відповідача.

Згідно п. 8.1 договору загальна вартість робіт за договором за період 2008 – 2009 роки становить 168 000,00 грн., а за подальші роки визначається протоколом договірної ціни за відповідний рік окремо і є невід’ємною частиною договору.

Згідно протоколів погодження договірної ціни розмір договірної ціни на виконання послуг з проведення верифіцкаійного проекту спільного впровадження в сумі по 120 000,00 грн. за 2010 та 2011 роки.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті відповідні послуги та оформлено і підписано акт здачі-приймання робіт № 47 101 від 12.03.2011 на суму 50 400,00 грн., № 67 107 від 10.05.2011 на суму 120 000,00 грн., № 67 285 від 10.07.2012 на суму 120 000,00 грн.

З метою отримання вартості наданих послуг, позивачем відповідачу були направлені відповідні рахунки, які останнім отримані та оплачені частково, у зв’язку з чим залишилась заборгованість в сумі 120 000,00 грн.

З метою отримання залишку заборгованості за надані послуг, позивач направив а відповідач отримав 30.01.2014 претензію № 49-14/TR від 27.01.2014.

Оскільки відповідачем оплата в добровільному порядку здійснена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким, зокрема, основного боргу в сумі 120 000,00 грн. просить також стягнути пеню в сумі 9 049,18 грн., інфляційні нарахування в сумі 91 673,31 грн., 3% річних в сумі 10 306,85 грн.

В обґрунтування вимог за позовом, позивач посилається на ст. ст. 526, 527,30, 611, 625 ЦК України та інші.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

26.02.2010 між ДП Луганським міським комунальним підприємством «Теплокоміненерго» (Замовник, відповідач у справі) та ПП ТОВ «Бюро Верітас Україна» (Виконавець, позивач у справі) був укладений договір ВV-UKR 30/13 KIV та додаткова угода №1 від 10.03.2010.

Згідно п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №1) виконавець зобов’язується надати замовнику комплекс послуг з проведення верифікації проекту СВ замовника за 2008 - 2012 роки включно у визначені строки, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити ці послуги.

Згідно п. 2.3 договору виконання верифікації проекту включає попередні перевірки, верифікаційний аудит, надання верифікаційного звіту.

Згідно п. 7.1 договору в редакції додаткової угоди, роботи за договором мають бути виконані протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від замовника про початок робіт з проведення верифікації проекту СВ за кожний рік окремо.

Згідно п. 7.5 договору по закінченню робіт необхідно оформити акт прийому передачі за кожний рік окремо.

Згідно п. 8.3.1 в редакції додаткової угоди передплата (авансовий платіж) складає 30% від договірної ціни та оплачується замовником на рахунок виконавця до початку виконання робіт за цим договором протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку замовнику.

Згідно п. 8.3.2 в редакції додаткової угоди остаточний розрахунок здійснюється замовником після підписання акту прийому-передачі верифікації відповідно до п. 7.5 цього договору протягом 15 банківських днів з моменту отримання від виконавця рахунку фактури.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Так, в даному випадку, сторони досягли згоди щодо договору про надання певних послуг.

На виконання умов договору, позивачем було надано, а відповідачем прийнято відповідні послуги та підписано акти приймання-здачі робіт:

-№ 47 101 від 12.03.2011 на суму 50 400,00 грн..,

-№ 67 107 від 10.05.2011 на суму 120 000,00 грн.,

-№ 67 285 від 10.07.2012 на суму 120 000,00 грн.

Зазначені акти підписано представниками сторін без будь яких зауважень або заперечень та вказано, що роботи виконані в повному обсязі, відповідають умовам договору та зафіксовано, що замовнику надано відповідні рахунки, в тому числі і рахунок № 67 285 від 10.07.2012 на суму 120 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи та не оспорюється відповідачем, вказаний рахунок останнім оплачений не був, відповідно не оплачені послуги за актом № 67 285 від 10.07.2012 на суму 120 000,00 грн.

В той же час, позивачем направлялася відповідачу претензія від 27.01.2014 на суму 120 000,00 грн., яка відповідачем була отримана 30.01.2014 але борг в повному обсязі не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач – як боржник, який в повному обсязі не виконав зобов’язання з оплати наданих послуг.

Приймаючи до уваги викладене, а також фактичні обставини справи слід зазначити, що позивачем належним чином були виконані відповідні зобов’язання, які відповідачем в повному обсязі не оплачені.

Відповідач належних доказів оплати наданих послуг в повному обсязі не надав, позовні вимоги не оспорив.

Тобто, на момент звернення позивачем до суду, у останнього виникло право вимоги з відповідача суми заборгованості за надані послуги в розмірі 120 000 грн. 00 коп., у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені за період з 09.08.2012 по 08.02.2013 в сумі 9 049 грн. 18 коп. слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

За умовами договору, оплата за надані послуги здійснюється відповідачем протягом 10 днів з дня отримання рахунку, а відповідний рахунок було отримано 20.05.2014 року.

Відповідно до п. 8.4.1 договору сторони узгодили, що у разі прострочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Виходячи з наведеного, нарахування пені з боку позивача є правомірним, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині також слід задовольнити.

Щодо вимог про стягнення 3% річних за період з 09.08.2012 по 09.06.2015 в сумі 10 306 грн. 85 коп. і інфляційних за період серпень 2012 - червень 2015 років в сумі 91 673 грн. 31 коп. слід вказати на наступне.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сплата інфляційних та трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з наведеного, нарахування інфляційних та 3 % з боку позивача є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

За таких обставин позов слід задовольнити в сумі 231 029 грн. 34 коп., в тому числі борг – 120 000,00 грн., пеня – 9 049,18 грн., інфляційні – 91 673,31 грн., 3% річних - 10 306,85 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача в сумі 4 6 20 грн. 58 коп.

Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» позивачу слід повернути судовий збір в сумі 389,42 грн., сплачений за платіжним дорученням № 5651 від 22.06.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»,

м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23 «а», код ЄДРПОУ 24047779, на користь:

- Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас Україна» м. Київ, вул. Городецього, буд. 11 «в» (поштова адреса – м. Київ, вул. Симона Петлюри, 28, 5 поверх), код ЄДРПОУ 21674731, заборгованість в сумі 120 000,00 грн., пеню в сумі 9 049,18 грн., інфляційні нарахування в сумі 91 673,31 грн., 3% річних в сумі 10 306,85 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 4 620 грн. 58 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення – 11.09.2015.

Суддя Т.А. Василенко