Рішення № 50114643, 03.09.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/519/15-ц

Провадження № 2/638/2412/15

03.09.2015

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна про визнання іпотеки припиненою,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна, в якій після її уточнення просив визнати іпотеку, що виникла на підставі договору іпотеки (нерухомого майна), укладеного 05.10.2007 р. між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О. 05.10.2007 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3513, предметом якого виступає квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, такою, що припинена.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Глущенко І. Ю. Квартира була придбана ним у ОСОБА_3. Відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу квартири, продавець гарантує, що зазначена квартира на момент укладання договору дійсно належить йому на праві приватної власності, нікому іншому не продана, не подарована, як внесок до статутного фонду не передана, не відчужена іншим способом, не передана в іпотеку. Факт відсутності заборони відчуження або арешту зазначеної квартири підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.12.2010 р.

Зазначена квартира була придбана ОСОБА_3. у ОСОБА_2. У лютому 2012 р. на ім'я ОСОБА_1. надійшли вимоги ПАТ «УкрСиббанк» №2595/30-31 та № 2596/30-31, відповідно до яких йому пропонувалося погасити заборгованість, а також суму пені на загальну суму 47 831,99 дол. США та звільнити житлове приміщення. Із вказаних вище вимог банку він дізнався, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_2. уклала із ПАТ «УкрСиббанком» договір іпотеки, посвідчений 05.10.2007 р. приватним нотаріусом Лавіндою Н. О., реєстровий № 3513, за яким квартира була передана в іпотеку ПАТ «УкрСиббанку». У зв'язку із невиконанням кредитного договору ОСОБА_2. виникла заборгованість перед ПАТ «УкрСиббанком». В зв'язку з чим ОСОБА_1. просить суд задовольнити його позов.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, ПАТ «УкСиббанк», в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказувавши що правовідносини з іпотеки не припинялись, оскільки для цього відсутні правові підстави.

Відповідач, ОСОБА_2., в судове засідання не прибула, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Від третьої особи надійшло клопотання про слухання справи з її відсутністю.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, відмовляє у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1. є власником однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Глущенко І. Ю. Квартира була придбана позивачем у ОСОБА_3. Відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу квартири, продавець гарантує, що зазначена квартира на момент укладання договору дійсно належить йому на праві приватної власності, нікому іншому не продана, не подарована, як внесок до статутного фонду не передана, не відчужена іншим способом, не передана в іпотеку. Факт відсутності заборони відчуження або арешту зазначеної квартири підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.12.2010 р.

Зазначена квартира була придбана ОСОБА_3. у ОСОБА_2. У лютому 2012 р. на ім'я ОСОБА_1. надійшли вимоги ПАТ «УкрСиббанк» №2595/30-31 та № 2596/30-31, відповідно до яких йому пропонувалося погасити заборгованість, а також суму пені на загальну суму 47 831,99 дол. США та звільнити житлове приміщення. Із вказаних вище вимог банку він дізнався, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_2. уклала із ПАТ «УкрСиббанком» договір іпотеки, посвідчений 05.10.2007 р. приватним нотаріусом Лавіндою Н. О., реєстровий № 3513, за яким квартира була передана в іпотеку ПАТ «УкрСиббанку». У зв'язку із невиконанням кредитного договору ОСОБА_2. виникла заборгованість перед ПАТ «УкрСиббанком».

В силу приписів ч. 1 ст.575 ЦК України та ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотекою вважається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що знаходиться у володінні і користуванні іпотекодавця, за рахунок якого кредитор вправі задовольнити свої грошові вимоги до боржника у встановленому Законом порядку у разі порушення ним умов основного зобов'язання (зобов'язання за договорами позики, кредиту, купівлі - продажу, лізингу та ті, що виникають з інших підстав).

За своєю правовою природою іпотека є акцесорним зобов'язанням, що покликане забезпечити належне виконання боржником/іпотекодавцем основного (грошового) зобов'язання за рахунок звернення іпотекодержателем стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.572 ЦК України, іпотека, як спеціальний вид залогу, є забезпеченням виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відтак правовий інститут забезпечення виконання зобов'язань (глава 49 Цивільного кодексу) та іпотека як різновид способу захисту порушеного права іпотекодержателя, має на меті захист порушеного права кредитора у грошових правовідносинах від їх порушень з боку боржника.

Натомість юридична відповідальність, зокрема цивільно-правова, є окремим правовим інститутом та передбачає настання негативних економічно - правових та соціальних наслідків для правопорушника, зокрема цивільних зобов'язань (ст. 611 ЦК України).

Крім того, підставами припинення іпотеки, відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», є припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Іншими передбаченими цим законом підставами припинення іпотеки є ст. 49 та ст. 50, відповідно до яких іпотека припиняється в разі відмови іпотекодержателя придбати предмет іпотеки за початковою вартістю у випадку визнання торгів такими, що не відбулися та реалізація предмета іпотеки, відповідно.

Таким чином, посилання позивача на те, що іпотека є припиненою спростовуються приписами Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 11 ЦПК України Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

Аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Тобто вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна про визнання іпотеки припиненою - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя