Вирок № 50109343, 12.07.2010, Решетилівський районний суд Полтавської області

Решетилівський районний суд Полтавської області

с. Решетилівка, вул. Леніна, 24, 38400, (05363) 2-15-47

12 липня 2010 р.

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судд- Беркути Л.Г.

при секретарі - Захарченко Л.Я.

з участю прокурорів- Шапошник С.А. і ОСОБА_1

та адвоката - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2008 року, близько 3 години 30 хвилин, підсудний ОСОБА_3, керуючи вантажопасажирським автомобілем Мерседес-Бенц-Спринтер, державний номер НОМЕР_1, що належить його батькові ОСОБА_4 на праві приватної власності, рухаючись в напрямку м. Харків по автодорозі Київ- Харків на 316 км, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з рухаючимся попереду в попутному напрямку автомобілем НОМЕР_2 з напівпричепом-контейнеровозом ЧМЗАП 99855 державний номер НОМЕР_3 належного ОСОБА_5 під керуванням водія ОСОБА_6 В результаті ДТП пасажирам, які знаходились в салоні автомобіля Мерседес-Бенц-Спринтер були заподіяні різного ступеня тілесні ушкодження: потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 тілесні ушкодження середньої тяжкості, а потерпілій ОСОБА_14 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.

Згідно висновку авто технічної експертизи № 225 від 1 грудня 2008 року в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля НОМЕР_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 13.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв»язку з виникненням даної пригоди і мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем КАМАЗ-54112 шляхом виконання вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю і суду показав, що 18 листопада 2008 року, близько 22 години, він разом з потерпілими та батьком на автомобілі Мерседес-Бенц-Спринтер, належного батькові, їхали з м. Городня Чернігівської області у м. Харків на ринок «Барабашово» скупитися і рухаючись по автодорозі Київ-Харків близько 3 години 20 хвилин 19 листопада 2008 року, проїхавши близько 350 км він від втоми закрив очі на мить, а коли відкрив, то побачив вже перед собою вантажний автомобіль, який рухався попереду його автомобіля в попутному напрямку, він вліво повернув кермо автомобіля, щоб об»їхати вантажний автомобіль, але не встиг і відбувся удар правою передньою стороною його автомобіля в задню ліву сторону причепа вантажного автомобіля. Після зіткнення була викликана швидка допомога та працівники ДАІ, всіх пасажирів, які були в салоні його автомобіля забрали в Решетилівську ЦРЛ.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_3, його вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди доведена такими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-показами потерпілого ОСОБА_13, підтвердившого, що 18 листопада 2008 року, близько 22 години вони виїхали на автомобілі Мерседес-Бенц-Спринтер в м. Харків на ринок «Барабашово» скупитися, з м. Городня за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_4, а в м. Чернігів за кермо сів його син ОСОБА_3, по шляху руху до міста скоєння ДТП, вони один раз хвилин на 10 зупинились, потім в салоні автомобіля заснув, внаслідок ДТП отримав тілесні пошкодження, обставин ДТП не пам»ятає, бо спав;

-аналогічними показами потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8,(а.с. 43), ОСОБА_10 (а.с. 55); ОСОБА_9 (а.с. 59); ОСОБА_7 (а.с.69) і ОСОБА_14І.( а.с.75);

-показами свідка ОСОБА_6, підтвердившого, що 18 листопада 2008 року, близько 18 години, він виїхав на автомобілі НОМЕР_5 з митниці в м. Києві і їхав в м. Харків для розвантаження вантажу з контейнера, рухаючись відчув удар в задню частину напівпричепа, після чого відразу зупинив автомобіль і вийшов подивитися, що сталося та побачив позаду білого кольору мікроавтобус «Мерседес», передня права частина, якого була розбита, а також почув крики із салону даного автомобіля, потім разом з водієм мікроавтобуса відкрили салон і почали діставати звідти пасажирів, які отримали тілесні ушкодження, а також викликали швидку допомогу та працівників міліції ( т.1 а.с. 95-96);

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19 листопада 2009 року, схемою та фототаблицями до нього, де вказано місце зіткнення автомобілів НОМЕР_6 та Камаза з напівпричепом державний номер НОМЕР_7, з підписами підсуднього ОСОБА_3 та понятих (т.1 а.с. 4-25);

-актом обстеження ділянки дороги М-03 Київ-Харків 315 км плюс 300м від 19 листопада 2008 року (т.1 а.с.30);

-копіями технічних паспортів на автомобіль НОМЕР_8 та напівпричіп контейнеровоз, з яких вбачається, що власником даних транспортних засобів є ОСОБА_5 (т.І а.с.31);

-копією технічного паспорта на вантажопасапжирський В автомобіль «Мерседес-Бенц Спринтер» державний номер НОМЕР_1, з якого вбачається, що власником даного транспортного засобу є ОСОБА_4 (т.1 а.с. 32);

-копією посвідчення водія ОСОБА_3, з якого вбачається, що в ОСОБА_3 відкриті категорії В і С на право керування транспортним засобом ( т.1 а.с. 34);

-висновком судово-медичної експертизи № 31 від 6 січня 2009 року, з якої витікає, що ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому кубоподібної кістки правої стопи, забійні рани лівої гомілки, які утворились від дії тупих предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я (т.І а.с. 104);

-висновком судово-медичної експертизи № 32 від 6 січня 2009 року, з якої витікає, що ОСОБА_15 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця голови та набряку м»яких тканин правого колінного суглобу, які утворились від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я ( т.1 а.с. 109);

-висновком судово-медичної експертизи № 33 від 6 січня 2009 року, з якої витікає, що ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому правої великогомілкової кістки, забійно-рваної рани нижніх кінцівок, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я ( т.1 а.с. 114-115);

-висновком судово-медичної експертизи № 35 від 6 січня 2009 року, з якого витікає, що ОСОБА_16 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої гомілки та забійної рани, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню за ознакою тривалого розладу здоров»я ( т.1 а.с. 120-121);

-висновком судово-медичної експертизи № 34 від 6 січня 2009 року, з якої витікає, що ОСОБА_9 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів обох кісток правого передпліччя, набряку м»яких тканин та забійної рани кінцівок субконюнктивального крововиливу правого ока, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я (т.1 а.с. 127);

-висновком судово-медичної експертизи № 36 від 6 січня 2009 року, з якої витікає, що ОСОБА_11 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому ліктьової кістки справа, з набряком м»яких тканин, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми м»яких тканин голови, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров»я ( т.1 а.с. 132-133);

-висновком судово-медичної експертизи № 38 від 6 січня 2009 року, з якої витікає, що ОСОБА_13 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді центрального переломо-вивиху вертлюгової западини зліва зі зміщенням та розходженням фрагментів та підвивиху лівого стегна назовні деформації тазового кільця розриву крижоклубового сполучення зліва, розриву передньої хрестоподібної зв»язики лівого колінного суглобу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран та саден шкіри голови, кінцівок, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, по ознаці тривалого розладу здоров»я ( т.1 а.с. 139-141);

-висновком судово-медичної експертизи № 37 від 6 січня 2009 року, з якої витікає, що ОСОБА_12 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів лівої гомілки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рваної рани нижньої третини правої гомілки, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля і відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я ( т.1 а.с. 146-147);

-висновком судової експертизи металів і сплавів № 10589 від 22 січня 2009 року, з якої витікає, що нитка розжарювання лампи, що встановлена в наданій на дослідження лівий задній ліхтар, вилучений з напівпричепа-контейнеровоза СЗАМП 9985 номерний знак НОМЕР_3, в момент останнього механічного удару, який супроводжувався руйнуванням її колби, знаходилася в розпеченому стані ( лампа горіла) ( т.1 а.с. 153-155);

-висновком судово-автотехнічної експертизи № 255 від 1 грудня 2008 року, з якої витікає, що в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля НОМЕР_4 вбачаються невідповідності вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв»язку з виникненням даної пригоди і в даній дорожній обстановці ОСОБА_3 шляхом виконання вимог 13.1 Правил дорожнього руху мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем КАМАЗ-54112, для чого у нього не було перешкод технічного характеру (т.1 а.с. 161-162).

Оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає винність підсуднього доведеною.

Дії підсуднього ОСОБА_3 суд рахує кваліфікувати за ст. 286 ч.1 КК України, оскільки ОСОБА_3 порушив правила дорожнього руху України при керуванні вантажопасажирським автомобілем НОМЕР_9, що спричинило заподіяння потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_18 та ОСОБА_13 тілесні ушкодження середньої тяжкості кожному.

При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що згідно ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_3 злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, наслідки, що настали, а саме 7 потерпілих отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, характеристику винної особи, який характеризується по місцю проживання виключно позитивно, злочин скоїв вперше, раніше не судимий.

Обставинами, що пом»якшують покарання підсудного ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 суд не вбачає.

А тому суд, виходячи з вищевикладеного, обговорив можливі види покарання, вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Стосовно ж додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, то суд вбачає, що підстави для її застосування до підсудного ОСОБА_3, оскільки він крім порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП та заподіяння 8 потерпілим різного ступеня тілесних ушкоджень порушив також вимоги п. 21.1 Правил дорожнього руху , а саме перевозив у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою для 8 пасажирів, а фактично перевозив 9 пасажирів, дане порушення хоч і не є в причинному зв»язку з наступившими наслідками ДТП, але передбачає відповідальність за ч. 2 ст. 122 КпАП України, крім того суд враховує думку потерпілих.

Речові докази по справі, а саме Мерседес-Бенц-Спрінтер державний номер НОМЕР_1 та напівпричеп-контейнеровох ЧМЗАП 99-85 державний номер НОМЕР_3 автомобіля НОМЕР_10, які передані під зберігальні розписки (а.с. 38-41), необхідно залишити власникам.

В даній кримінальній справі заявлені прокурором Решетилівського району та потерпілими ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до підсуднього ОСОБА_3 цивільні позови.

Так, прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства в Полтавській області та Головного управління Державного казначейства в Чернігівській області заявлений цивільний позов до підсудного ОСОБА_3 про відшкодування збитків на стаціонарне лікування потерпілих на суму 17980 грн. 65 коп., а саме за затрачені Решетилівською центральною районною лікарнею Полтавської області коштів в сумі 2003 грн. 69 коп. на лікування потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11О, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_14, за затрачені 1-ою міською клінічною лікарнею м. Полтави коштів в сумі 6520 грн. 46 коп. на лікування потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_16 і ОСОБА_13 та за затрачені Городянською центральною районною лікарнею Чернігівської області коштів в сумі 9456 грн. 50 коп. на лікування потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_16 і ОСОБА_7

В ході судового розгляду прокурор збільшив свої позовні вимоги в частині затрат Городнянською центральною районною лікарнею Чернігівської області коштів на суму 11369 грн. 58 коп. на лікування потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16 і ОСОБА_7 і таким чином прохав стягнути з підсудного ОСОБА_3 затрачених закладами охорони здоров»я на лікування потерпілих коштів на загальну суму 19893 грн. 73 коп.

Підсудний ОСОБА_3 позов прокурора Решетилівського району не визнав.

Суд вважає за можливе задовольнити заявлений цивільний позов прокурора, оскільки він знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а саме слідуючими доказами:

-довідками Решетилівської ЦРЛ про використані кошти лікарні для лікування ОСОБА_13 в сумі 149 грн. 67 коп. ( т. 1 а.с. 235-236), ОСОБА_12 в сумі 133 грн. 94 коп. ( т. 1 а.с. 238-239), ОСОБА_11 в сумі 666 грн. 20 коп. ( т. 1 а.с. 241-242), ОСОБА_9 в сумі 134 грн. 83 коп. ( т. 1 а.с. 244-244-а), ОСОБА_16 в сумі 109 грн. 65 коп. ( т.1 а.с. 246-247), ОСОБА_8 в сумі 583 грн. 79 коп. ( т.1 а.с. 249-250), ОСОБА_7 в сумі 109 грн. 48 коп. ( т. 1 а.с. 252-253), ОСОБА_14 в сумі 116 грн. 13 коп. ( т.1 а.с. 255-256) на загальну суму 2003 грн. 69 коп.;

-довідками 1-ої міської клінічної лікарні про вартість лікування ОСОБА_13 на суму 3945 грн. 45 коп. ( т.1 а.с. 258-262), ОСОБА_12 на суму 1192 грн. 03 коп. ( т.1 а.с. 264-267), ОСОБА_9 на суму 1202 грн. 53 коп. ( т.1 а.с. 269-272) і ОСОБА_16 на суму 180 грн. 45 коп. (т.1 а.с. 274-275) на загальну суму 6520 грн. 46 коп.;

-довідками Городнянської центральної рай лікарні Чернігівської області про вартість лікування ОСОБА_19 на суму 3512 грн. 76 коп. , ОСОБА_16 на суму 3534 грн. 08 коп., ОСОБА_11 на суму 2409 грн. 66 коп. і ОСОБА_12 на суму 1913 грн. 08 коп. ( т.2 а.с.9 і т. 3 а.с. 191-192) на загальну суму 11369 грн. 58 коп.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди на її користь в сумі 15000 грн. з підсудного ОСОБА_3., то суд рахує, що в позові необхідно відмовити, оскільки підсудний в добровільному порядку 13 грудня 2008 року її відшкодував потерпілій, про що свідчить розписка про отримання грошей в сумі 8600 грн. власноручно написаною останньою ( т. 2 а.с. 98 ) і претензій більше вона до підсудного немає.

14 вересня 2009 року потерпіла ОСОБА_11 звернулася з позовом до підсудного ОСОБА_3 і страхової компанії «АСК Інго Україна» м. Києва про відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди в сумі 7308 грн. 85 коп. і моральної шкоди в сумі 30000 грн. а також судові витрати по наданню юридичної допомоги в сумі 550 грн., які й прохала стягнути з відповідачів ( т.3 а.с. 9-12).

6 квітня 2010 року потерпіла ОСОБА_11 свої позовні вимоги уточнила і прохала починаючи з 19 листопада 2008 року по 19 листопада 2011 року одноразово, тобто не більше як за три роки наперед стягнути на її користь з ОСОБА_4, як з особи, яка на праві приватної власності володіє транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки та з ОСОБА_3 як особи, винної у скоєнні ДТП і які несуть солідарну відповідальність за завдану їй спільними діями матеріальну шкоду в сумі 19620 грн. втраченої мінімальної заробітної плати, 7308 грн. 85 коп. вартості придбаних нею ліків та моральну шкоду в сумі 30000 грн., а всього одноразово 56928 грн. 85 коп.

Також, в судовому засіданні 14 вересня 2009 року потерпіла ОСОБА_12 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування їй завданої внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди.

В позові потерпіла ОСОБА_12 зазначила, що матеріальну шкоду відповідач ОСОБА_4 відшкодував частково. Оплатив операцію в м. Полтаві, а на невиплачену частину матеріальної шкоди в неї докази відсутні, так як всі чеки вона віддала відповідачеві на його прохання для оформлення страховки на автомобіль.

Також потерпіла ОСОБА_12 зазначила, що внаслідок злочину вона зазнала душевних страждань, стан її здоров»я повністю не відновлений, більше півроку вона пересувалась лише на милицях, частково втратила працездатність, їй встановлено 2 групу інвалідності, а тому вона рахує, що діями відповідача ОСОБА_4 заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 грн. та прохає стягнути на її користь ( т.3 а.с. 27).

6 квітня 2010 року потерпіла ОСОБА_12 свої позовні вимоги уточнила і прохала починаючи з 19 листопада 2008 року по 19 листопада 2011 року, тобто за три роки наперед, одноразово стягнути на її користь з ОСОБА_4. Як з особи, яка на праві приватної власності володіє транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки та з ОСОБА_3, як особи, винної у скоєнні ДТП і які несуть солідарну відповідальність завдану їх спільними діями матеріальну шкоду в сумі 39776 грн. 76 коп. та моральну шкоду в сумі 50000 грн., а всього одноразово 89776 грн. 76 коп.

13 жовтня 2009 року потерпілий ОСОБА_13 звернувся з позовом до ОСОБА_4, треті особи ЗАО АСК «Інго Україна» і ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ДТП.

В заяві зазначив, що під час ДТП йому заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження і внаслідок ушкодження здоров»я та втрати працездатності він не одержав дохід на суму 42400 грн., витратив кошти на придбання ліків та медичну допомогу 2400 грн. його дружина витратила 540 грн. на проїзд до місця його лікування, таким чином загальна сума матеріальних збитків склала 45340 грн.

Окрім матеріальної шкоди йому також заподіяно фізичні і моральні страждання.

Ушкодження здоров»я заподіювачем шкоди спричинило хірургічне і тривале лікування та пов»язані з цим моральні переживання, за станом здоров»я йому призначена 2 група інвалідності, він вимушений припинити підприємницьку діяльність, так як не може працювати за обраною діяльністю, втратив матеріальне благополуччя, а також істотно погіршились нормальні життєві зв»язки та перспектива ділової репутації, його переживання посилились ще й тим, що його мати є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду, раніше він доглядав за матір»ю, а тепер йому це складно робити, з урахуванням зазначених обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 100000 грн. ( т. 3 а.с. 41-44).

6 квітня 2010 року потерпілий ОСОБА_13 свої позовні вимоги уточнив і прохав починаючи з 19 листопада 2008 року по 19 листопада 2011 року, тобто за три роки наперед, стягнути одноразово з ОСОБА_4, як з особи, яка на праві приватної власності володіє транспортним засобом та з ОСОБА_3, як особи винної у скоєнні ДТП і які несуть солідарну відповідальність на його користь завдану їх спільними діями матеріальну шкоду в сумі 261631 грн. 32 коп. та моральну шкоду в сумі 100000 грн., а після 19 листопада 2011 року продовжити стягнення на його користь з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щомісячними платежами 7185 грн. 87 коп. втраченого середньомісячного заробітку (доходу).

Підсудний ОСОБА_3 цивільні позови потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 не визнав, пояснивши, що він в добровільному порядку відшкодував заподіяну матеріальну та моральну шкоду потерпілим, про що свідчить їх власноручно написаними розписками про отримання коштів і що претензій вони до нього не мають, а стосовно отриманих ними груп по інвалідності, то на даний час ведуться службові розслідування, крім того не встановлений розмір страхового відшкодування.

Цивільний відповідач ОСОБА_4 також цивільні позови потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 не визнав, пояснивши що він з сином відшкодували потерпілим заподіяну шкоду, а також вони звернулися по питанню правомірності отримання потерпілими груп інвалідності, результатів ще не отримали, також не визначений розмір страхового відшкодування.

Суд рахує, що стосується позовних вимог потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 в частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду, оскільки на час розгляду справи в суді не проведені виплати страхового відшкодування потерпілим, не вирішено питання по розгляду заяви матері підсудного правомірності отримання груп інвалідності , а ведеться перевірка, крім того неможливо розглянути позов без участі представника АСК Інго Україна, який залучений до справи, оскільки заочний розгляд справи КПК України не передбачений.

Що ж стосується моральної шкоди, то суд рахує, що відповідальність перед потерпілими за завдану шкоду виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1190 ЦК України повинен нести тільки підсудний ОСОБА_3, а не в солідарному порядку разом з своїм батьком ОСОБА_4

А тому суд вважає, що з врахуванням характеру та часу моральних страждань ,керуючись засадами розумності і справедливості, рахує за можливе задовольнити позовні вимоги потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 частково і стягнути з ОСОБА_3 на користь кожного по 10000 грн., як відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 1 КК України до трьох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк для нього тривалістю два роки.

В силу ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов»язки повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з»являтися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_3 попередній, тобто підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Решетилівського району задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Управління державного казначейства в Полтавській області на розрахунковий рахунок 35426004001769, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999483 2003 (дві тисячі три) грн.. 69 коп. за лікування потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в Решетилівській ЦРЛ.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Управління державного казначейства в Полтавській області на розрахунковий рахунок 35423001002032, МФО 831019, код банку 23809520, ЗКПО 01999655 - 6520 ( шість тисяч п»ятсот двадцять ) грн. 46 коп. за лікування потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_16, ОСОБА_13 в 1-й міській клінічній лікарні м. Полтави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Управління державного казначейства в Чернігівській області на розрахунковий рахунок 35414012001937, МФО 853592, код 02006225 11369 (одинадцять тисяч триста шістдесят дев»ять) грн.. 58 коп. за лікування потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в Городянській ЦРЛ Чернігівської області.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_13 10000 (десять тисяч) грн.., в іншій частині позову відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної шкоди, а саме починаючи з 19 листопада 2008 року по 19 листопада 2011 року, тобто за три роки наперед, стягнення одноразово з ОСОБА_4, як з особи яка на праві приватної власності володіє транспортним засобом та з ОСОБА_3, як винної особи у скоєнні ДТП в сумі 261631 грн. 32 коп. та після 19 листопада 2011 року продовження стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щомісячними платежами 7185 грн. 87 коп. втраченого середньомісячного заробітку залишити без розгляду, роз»яснивши право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_11 10000 (десять тисяч) грн.., в іншій частині позову відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди, а саме починаючи з 19 листопада 2008 року по 19 листопада 2011 року, тобто за три роки наперед, стягнення одноразово з ОСОБА_4, як з особи яка на праві приватної власності володіє транспортним засобом та з ОСОБА_3, як винної особи у скоєнні ДТП в сумі 19620 грн. втраченої мінімальної заробітної плати, 7308 грн. 85 коп. вартості придбаних ліків та після 19 листопада 2011 року продовження стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щомісячними платежами 545 грн. втраченої мінімальної заробітної плати залишити без розгляду, роз»яснивши право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_12 10000 (десять тисяч ) грн., в іншій частині позову відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди, а саме починаючи з 19 листопада 2008 року по 19 листопада 2011 року, тобто за три роки наперед, стягнення одноразово з ОСОБА_4, як з особи, яка на праві приватної власності володіє транспортним засобом та з ОСОБА_3, як винної особи у скоєнні ДТП в сумі 39776 грн. 76 коп. та після 19 листопада 2011 року продовження стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щомісячними платежами по 1104 грн. 91 коп. втраченого середньомісячного заробітку - залишити без розгляду, роз»яснивши право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі автомобіль НОМЕР_11 та напівпричеп контейнеровоз ЧМЗАП держномер ВН 07-74 ХР автомобіля КАМАЗ 54112 держномер ВН 60-92 ВН, що передані під зберігальні озписки - залишити відповідним власникам.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області протягом п»ятнадцяти днів з моменту проголошення через Решетилівський районний суд.

Суддя - підпис.

Копія вірна.

Голова Решетилівського

районного суду ОСОБА_20