Рішення № 50109, 19.07.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2006 р. Справа № 15/118

За позовом Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в особі Військової частини А 4486

до відповідача Військова частини А 3948

про стягнення в сумі 1.996,80 грн.

Суддя Коломис В.В.

Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.

за участю представників: від позивача –Лізунов В.А. (дов. № 313 від 02.06.06 р.),

Рудаков Ю.М. (дов. № 119 від 17.02.2006 р.);

від відповідача– не з’явився.

Стаття 22 ГПК України роз’яснена.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Севастопольського гарнізону просить суд стягнути з Військової частини А 3948 с. Плоске Острозького району Рівненської області на користь Військової частини А 4486 1.996,80 грн. заборгованості .

Свої вимоги обгрунтовує, зокрема, недопоставкою відповідачем паливно-мастильних матеріалів в кількості 1040,00 кг по ціні 1.920,00 грн. за одну тону, а всього на суму 1.996,80 грн.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві (а.с. 35-38). На думку відповідача, його вини, як відправника, у недопоставці пального на суму 1.996,80 грн. немає. Крім того, відповідач звертає увагу суду на допущені позивачем грубі порушення при прийманні продукції, так само, як і невідповідність Актів приймання нафтопродуктів дійсним обставинам, що мали місце.

Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об’єктивну оцінку, як кожному окремо, так і в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

Відповідачем по накладній на маршрут або групу вагонів № 805055 від 04 червня 2005 року зі станції відправлення м. Остріг було відправлено позивачу шість залізничних вагонів (цистерн) автобензину А-76 загальною кількістю (масою) 309618 кг на станцію призначення –Мекензієві Гори Придніпровської залізниці.

При цьому, при розкриванні цистерни № 73715625, маса якої згідно відвантажувальних документів становить 53775 кг, було встановлено, що маса дизпалива у згаданому вагоні (цистерні) становить 52724 кг.

Враховуючи допустиму нестачу в межах норм природних втрат в кількості 11 кг, нестача паливно-мастильних матеріалів склала 1040 кг.

Зазначене знайшло своє підтвердження в Акті прийому № 52 від 09.06.2005 р. та Акті приймання нафтопродуктів за кількістю від 09.06.2005 р. (а.с. 7, 8).

Крім того, на замовлення в/ч А 4486 (позивача) Севастопольською торгово-промисловою палатою була проведена експертиза, метою якої було визначення кількості отриманих паливно-мастильних матеріалів.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту експертизи № В-272 від 09.06.2005 р. (а.с. 10-11), експерт, керуючись передбаченими і необхідними документами, результатами зовнішнього огляду, вимірів та перерахунків встановив, що в пред’явленій цистерні № 73715625 фактично знаходиться бензин автомобільний А-76 в кількості 52724 кг. Відтак, експертом встановлено відхилення з даними вантажовідправника в сторону зменшення на 1051,00 кг.

Таким чином, висновком експерта, з врахуванням природних втрат, підтверджена нестача пального в кількості 1040,00 кг.

Претензію № 226 від 11.06.05. р. (а.с. 19) з пропозицією в добровільному порядку відшкодувати вартість пального на суму 1.996,80 грн., відповідач відхилив повністю (а.с. 20), обгрунтовуючи відсутністю своєї вини та власне недоліками, допущеними при прийманні паливно-мастильних матеріалів.

Проте, з такими доводами відповідача суд погодитись не може з огляду на те, що позивачем при прийнятті продукції (паливно-мастильних матеріалів) по кількості повністю були дотримані вимоги Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості.

Зазначене, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: Актом прийому автобензину А-76 від 09.06.2005 р., Актом приймання нафтопродуктів за кількістю від 09.06.2005 р. і власне Актом експертизи № В-272 від 09.06.2005 р.

З огляду на вищенаведене, відповідачем було недопоставлено 1040 кг автобензину А-76.

В зв’язку з відсутністю повідомлення від вантажовідправника (в/ч А3948) з зазначеною ціною на поставлений бензин автомобільний марки А-76 позивачем цілком правомірно, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку взято ціну згідно наказу ЗМО-НТЗС України від 19.02.2001 р. за № 24 (а.с. 18).

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідач доказів сплати за 1040 кг автобензину А-76 по ціні 1.920,00 грн. за одну тону, а саме –1.996,80 грн., суду не надав, позовні вимоги про його стягнення в примусовому порядку обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в справі доказами, і на підставі ст.ст. 173, 193, 225 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530 п. 2, 669, 670 ЦК України підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, доводи, якими відповідач спростовував позовні вимоги, є безпідставними, необгорунтованими та надуманими, оскільки спростовуються вищевикладеним та фактичними доказами у справі в цілому.

Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з відповідача–Військової частини А3948 (35826, с. Плоске, Острозького Рівненської області, код ЄДРПОУ 25105027),–на користь позивача– Військової частини А4486 (99057 м. Севастополь, вул. Щитова, 2, код ЄДРПОУ 24292540, р/р 35225003000058 в УДКУ м. Севастополя, МФО 824509),–1996 грн. 80 коп. заборгованості.

3. Стягнути з відповідача– Військової частини А3948 (35826, с. Плоске, Острозького Рівненської області, код ЄДРПОУ 25105027),–в доход Державного бюджету України,– 102,00 грн. державного мита та на користь ДП «Судовий інформаційний центр»,– 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Коломис В. В.

Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано «26» липня 2006 року.