Вирок № 50106540, 12.02.2010, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №1-35/10

Провадження № 1-35/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Куліша Ю.В.,

при секретарі - Іванченко О.М.

за участі прокурора - Сьомича А.А.

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.І та ч.З ст.358 КК України,

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, працюючого директором ТОВ Агропромпослуги, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого

у чиненні злочину, передбаченого ч.І ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5, здійснюючи незаконну діяльність від імені ПП Мицар-плюс (м. Полтава, вул. Міщенка,7, код ЄДРПОУ 35360158), яка полягала В конвертації коштів для СЕДФО ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1), у жовтні 2008 року вчинив злочин, передбачений ч.І ст.358 КК України.

Так, у жовтні 2008 року ОСОБА_5, здійснюючи незаконну діяльність від імені ПП Мицар-плюс з конвертації коштів для СГДФО ОСОБА_4, завідомо знаючи, ЩО ПП Мицар-плюс у жовтні 2008 року не реалізовувало товарно-матеріальні цінності в адресу СГДФО ОСОБА_4, склав від імені ПП Мицар-плюс податкові накладні № 172 від 31.10.08 року на суму 19 999,99 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 3 333,33 грн., № 171 від 21.10.08 року на суму 30 744 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 5 124 грн., в яких відобразив неіснуючі взаємовідносини між вказаними субєктами господарської діяльності, власноручно підписав їх від імені директора 1111 Мицар-плюс ОСОБА_6 Після даних дій ОСОБА_5 надав зазначені податкові накладні ОСОБА_4, який з метою ухилення від сплати податку на додану вартість безпідставно завищив податковий кредит з ПДВ на суму 8 457,33 грн. по податковим накладним ПП Мицар-плюс та вніс до податкової декларації з податку на додану вартість №249608 від 20.11.08 р. за жовтень 2008 року в рядок 17 суму 19 867 грн. та 20.11.08 р. подав декларацію до ДП1 у м. Полтаві.

Таким чином, ОСОБА_5 в жовтні 2008 року підробив податкові накладні ПП Мицар-плюс № 172 від 31.10.08 року на суму 19 999,99 грн., № 171 від 21.10.08 року на суму 30 744 грн. з метою їх використання СГДФО ОСОБА_4 для ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 8 457,33 грн.

ОСОБА_4, будучи субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою (і.п.н. НОМЕР_1), який зареєстрований 16.01.08 року в органах державної влади виконкомом Октябрської районної у м. Полтаві ради за № 13586, взятий на облік у ДП1 в м. Полтаві як платник податків, у т.ч. й платником податку на додану вартість відповідно свідоцтва № 76893492 від 03.02.04 року, в період жовтня- листопада 2008 року, здійснюючи фінансово-господарську діяльність, скоїв злочини, передбачені ч.І ст.358 та ч.З ст.358 КК України.

Так, у жовтні 2008 року ОСОБА_4, будучи приватним підприємцем, придбав у невстановлених слідством осіб - неплатників податку на додану вартість товарно-

іальні цінності - насіння соняшника та паливно-мастильні матеріали на суму '43,99 грн. Постачальники, будучи неплатниками ПДВ, не надали ОСОБА_4 псові накладні, які б надали йому право на податковий кредит з ПДВ під аний у них товар у жовтні 2008 року. Достовірно знаючи, що особи, в яких тій придбав дані товарно-матеріальні цінності, не являються платниками податку додану вартість, а отже при реалізації товарів не сплачують до державного бюджету псові зобовязання з ПДВ, ОСОБА_4 отримав послуги з конвертації грошових :ів від ОСОБА_5, який фактично керував незаконною діяльністю ПП ~ар-плюс у вигляді документів, складених від імені даного підприємства - аткові накладні № 172 від 31.1008 року на суму 19 999,99 грн., у т.ч. ПДВ у сумі З ,33 грн., № 171 від 21.10.08 року на суму 30 744 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 5 124 грн. 20.11.2008 року ОСОБА_4, будучи субєктом підприємницької діяльності - ичною особою, у порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість, завідомо знаючи, що СПДФО ОСОБА_4 у жовтні 2008 року яридбав товарно-матеріальні цінності у неплатників ПДВ, а взаємовідносин між СГДФО ОСОБА_4 та ПП Мицар-плюс у жовтні 2008 року не було, умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, безпідставно завищив додатковий кредит з ПДВ на суму 8 457,33 грн. по податковим накладним № 172 від

31.10.8року на суму 19 999,99 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 3 333,33 грн., № 171 від 21.10.08 року на суму 30 744 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 5 124 грн. та вніс до податкової декларації з податку на додану вартість № 249608 від 20.11.08 р. за жовтень 2008 року в рядок 17 суму 19 867 грн., у той час як повинен був внести суму в розмірі 11410.

Таким чином, ОСОБА_4 у жовтні 2008 року, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість підробив шляхом внесення фіктивних даних до податкової декларації з податку на додану вартість СГДФО ОСОБА_4 № 249608 від 20.11.08 року за жовтень 2008 року. 20.11.2008 року підроблену декларацію подав до ДП1 у м. Полтаві.

Отже, завищивши в жовтні 2008 року свій податковий кредит з ПДВ на суму 8457,33 грн., ОСОБА_4 використав зазначені вище підроблені ОСОБА_5 податкові накладні ПП Мицар-плюс при складанні офіційного документу - податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, у рядок 17 якої безпідставно вніс суму 19 867 грн. № 20.11.08 року № 20.11.08 року подав підроблену декларацію за № 249608 до ДПІ у м. Полтаві, тобто використав її, у результаті чого в жовтні 2008 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 8457,33 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_7 свою вину у предявленому прокурором обвинуваченні визнали повністю та суду дали показання відповідно до описової частини вироку, у вчиненому розкаюються.

У звязку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювались, відповідно до ст.299 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися, крім документів, що характеризують особу підсудного.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.І ст.358 КК України оскільки встановлено, що він вчинив умисне підроблення документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, які надають права і звільняють від обовязків, з метою їх використання, крім того суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.З ст.358 КК України, оскільки встановлено, що він вчинив використання завідомо підроблених документів.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.І ст.358 КК України оскільки встановлено, що він вчинив умисне підроблення документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, які надають права і звільняють від обовязків, з метою їх використання.

У силу ст.66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудних є щире каяття.

У силу ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудних судом не встановлені.

Згідно медичного висновку підсудні не потребують примусового лікування.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, у підсудних, які характеризуються позитивно, раніше не судимі, до кримінальної овідальності притягаються вперше, працюють, те, що відповідно до ст.12 КК їни вчинені ним злочини є невеликої тяжкості, вважає за можливе визначити їм рання у виді штрафу в межах санкції.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених * 1 та ч.З ст.358 КК України і призначити йому покарання у виді

За ч.І ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За ч.З ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.І ст.70 КК України шляхом поглинення менш тяжкого покарання, більш тяжким визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого 4.1 ст.358 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком зконної сили залишити попередній підписку про невиїзд.

Вилучені речові докази у справі зберігати при кримінальній справі.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Київський райсуд м. Полтави.

Головуючий Ю.В. Куліш