Ухвала суду № 5010616, 12.10.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 жовтня 2009 р. Вх. № 4094/09

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали за заявою Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про порушення справи про банкрутство Долинського житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства (ідентифікаційний код 03346271),

в с т а н о в и в:

Долинська ОДПІ в Івано-Франківській області ставить питання про порушення справи про банкрутство Долинського ЖРЕП у зв'язку із наявністю заборгованості підприємства перед бюджетом по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) на загальну суму 374 644 грн 11 коп.

Згідно викладених у ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положень, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірними, згідно абзацу восьмого ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У заяві кредитора про порушення справи про банкрутство, відповідно до положень частин 1, 7 ст. 7 цього ж Закону, повинні бути зазначені розмір вимог кредитора до боржника, обставини, що підтверджують наявність зобовязання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, докази обґрунтованості вимог кредитора й інші обставини, на яких ґрунтується заява. При цьому, такі обставини ініціюючий кредитор зобов'язаний підтвердити відповідними й належними доказами.

Крім того, до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно положень ч. 10 ст. 7 цього Закону, також додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обовязкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Викладені положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як і положення ст. 33 ГПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Долинська ОДПІ при подачі заяви залишила без уваги.

Зокрема, у заяві Долинської ОДПІ відсутні посилання на відповідні докази, які б підтверджували безспірність усіх кредиторських вимог до Долинського ЖРЕП, про які йде мова в цій заяві, а також вжиття заходів до отримання такої заборгованості в установленому законодавством порядку.

Із змісту заяви і доданих до неї документів вбачається, що свої вимоги до боржника на загальну суму 374 644 грн 11 коп. заявник вважає безспірними, оскільки постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 р. по справі № 2-а-3248/2008 стягнуто з Долинського ЖРЕП заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 81 142 грн 38 коп. (з яких 1 268 грн 83 коп. пеня), а згідно ряду податкових декларацій та податкових повідомлень-рішень Долинської ОДПІ за платежем з податку на прибуток боржнику було нараховано решту 293 501 грн 73 коп.

Однак, у розумінні згаданих вище положень абзацу восьмого ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними можливо б було вважати вимоги Долинської ОДПІ до Долинського ЖРЕП на суму 79 873 грн 55 коп., що станом на дату звернення ініціюючого кредитора із заявою до господарського суду є меншою від трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (з 01 жовтня 2009 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 650 грн).

Якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, то згідно абзацу четвертого ч. 2 ст. 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство.

Що стосується викладених у заяві ОДПІ посилань на те, що згідно постанови НБУ від 21 січня 2004 р. № 22 платіжні вимоги податкових органів не приймаються банками до виконання, у зв'язку із чим Долинська ОДПІ позбавлена можливості провести дії по безспірному списанню заборгованості з розрахункового рахунку боржника, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк проводить списання грошових коштів з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 6, 7, 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

у прийнятті заяви Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про порушення справи про банкрутство Долинського житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства - відмовити.

Суддя І. В. Ткаченко

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______