Вирок № 50103272, 11.09.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5456/15-к

Провадження № 1-кп/361/358/15

11.09.2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Шевчука М.П.

при секретарі - Івановській П.Г.

з участю прокурора - Гладиш Т.С.

захисника - ОСОБА_4.

потерпілого - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № за № 12015110130002613 від 13.07.2015 року, по обвинуваченню:-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, із

повною загальною середньою освітою, одруженого на утриманні

має неповнолітню дитину 2014 року народження, працюючого

бізнес центр « Елевен » в м. Києві охоронником, зареєстрованого

та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого.

у вчинені кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року

народження , уродженця міста Бровари Київської області ,

громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не

одруженого, не працюючого студента 3 - го курсу ІЕЕП ,

зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого.

у вчинені кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачені ОСОБА_1. та ОСОБА_2. незаконно, вчинили заволодіння транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб , при таких обставинах.

Так, 13 липня 2015 року близько 02 години в м Бровари Київської області, обвинувачені ОСОБА_1. та ОСОБА_2. перебували на вул. Незалежності, в районі будинку буд. № 12-А. В подальшому у обвинувачених виник злочинний намір, на незаконне заволодіння транспортним засобом, коли вони побачили там, припаркований автомобіль «ВАЗ-21061» д.н.з. НОМЕР_1, що на праві власності належав потерпілому ОСОБА_3 Після чого, з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачені, за попередньою змовою між собою, а саме обвинувачений ОСОБА_1. видавив за допомогою рук вітровий склопакет, відімкнув дверцята та помістився на водійське сидіння. В подальшому обвинувачений, витяг з під панелі дроти та намагався запустити двигун автомобіля, однак не зміг цього зробити. Після чого, обвинувачений ОСОБА_2. для реалізації домовленості, направленої на незаконне заволодіння транспортним засобом, став штовхати автомобіль, а обвинувачений ОСОБА_1. керував ним. В подальшому, обвинувачені обмінялися місцями та продовжили штовхати автомобіль, після чого в районі будинку № 10-Б по вул. Незалежності, вони були зупинені працівниками ДАЇ Броварського МВ.

Такі дії, обвинувачених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. органом досудового розслідування кваліфіковано, як вчинення кримінального злочину передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1. вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно 13.07.2015 року близько 02 години, перебував на вул. Незалежності в районі будинку буд. № 12-А, що в м Бровари Київської області, де зустрівся з братом ОСОБА_2. та розмовляли. В подальшому у них виник намір, на заволодіння транспортним засобом, коли вони побачили, припаркований автомобіль «ВАЗ-21061». Після чого, він видавив за допомогою рук вітровий склопакет, після відімкнув дверцята та сів на водійське сидіння. В подальшому він, витяг з під дроти з під панелі та намагався запустити двигун автомобіля, однак в нього нічого не вийшло. Після чого, ОСОБА_2. став штовхати автомобіль, а він керував ним, пізніше, вони обмінялися місцями та продовжили штовхати автомобіль, так катались. В подальшому, вони були зупинені працівниками ДАЇ Броварського МВ, в районі будинку № 10-Б по вул. Незалежності. На даний час жалкує, що таке вчинив, потерпілому відшкодували матеріальну шкоду. Просить не наказувати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному та надати шанс для виправлення, більше не допустить подібного.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2. вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно 13.07. 2015 року близько 02 години перебував на вул. Незалежності, в районі будинку буд. № 12-А. в м Бровари Київської області, де зустрівся з братом ОСОБА_1. та розмовляли. В подальшому у них виник намір, на заволодіння транспортним засобом, коли вони побачили там, припаркований автомобіль «ВАЗ-21061». Після чого, з метою реалізації свого наміру, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за змовою між собою, а саме ОСОБА_1. видавив за допомогою рук вітровий склопакет, відімкнув дверцята та помістився на водійське сидіння та намагався запустити двигун автомобіля, однак не зміг цього зробити. Після чого, він став штовхати автомобіль, а ОСОБА_1. керував ним. В подальшому, вони обмінялися місцями та продовжили штовхати автомобіль, однак в районі будинку № 10-Б по вул. Незалежності, вони були зупинені працівниками ДАЇ Броварського МВ. Зараз розуміє, що їх дії були не законними, жалкує та щиро розкаюється, що так вчинив, потерпілому відшкодували матеріальну шкоду. Просить не наказувати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, більше не допустить подібного.

Покази обвинувачених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають сумніву, щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин вчиненого кримінального злочину, яке виразилось в незаконному, заволодінні транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, добровільності та істинності їх позиції.

За таких обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченими, потерпілим, захисником та прокурором, зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинувачених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. та дослідженням таких матеріалів провадження, що характеризують їх особу.

Таким чином, суд аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в вчиненні ними, незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що належав потерпілому ОСОБА_3 - доведена повністю, тому вони повинні нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1. суд кваліфікує: - за ч.2 ст. 289 КК України /в ред.2001 р./, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2. суд кваліфікує: - за ч.2 ст. 289 КК України /в ред.2001 р./, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 289 КК України, що вказане правопорушення відноситься до категорії тяжких, особи обвинувачених, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про їх особу. А також роз'ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1. суд визнає такі: як визнання вини та каяття в скоєному, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, раніше не судимий, що передбачено ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1. передбачених ст.67 КК України, в обвинувальному акту затвердженого прокурором не вказано, в судовому засіданні не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2. суд визнає такі: як визнання вини та каяття в скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, що передбачено ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2. передбачених ст.67 КК України, в обвинувальному акту затвердженого прокурором не вказано, в судовому засіданні не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1. суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання та роботи, на утриманні має неповнолітню дитину, потерпілий клопоче про призначення покарання не повязанного з позбавленням волі, матеріальних претензій немає. Тому, суд приходить висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2. суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю проживання та навчання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання, має молодий вік, навчається в навчальному закладі, потерпілий клопоче про призначення обвинуваченому покарання не повязанного з позбавленням волі, матеріальних претензій немає. Тому, суд приходить висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

Суд вважає за можливе не приміняти до обвинувачених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. додаткове покарання в виді конфіскації майна, так як обвинувачені не мали від вчиненого злочину наживи. Матеріальну шкоду відшкодували добровільно, потерпілий цивільного позову не заявляв.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1. та ОСОБА_2. під час досудового розслідування та в судовому провадженні не застосовувався, в обранні вказаним особам до набрання вироком законної чинності запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.

Цивільний позов по матеріалах провадження не заявлено.

Судові витрати по матеріалах провадження : - 368 гривні 28 копійки за проведення судової -дактилоскопічої експертизи № 487 від 20.07.2015 року., - 368 гривні 28 копійки за проведення судової-товарознавчої експертизи № 5-04/64 від 27.07.2015 року, стягнути з обвинувачених на користь держави, в рівних частинах.

Речові докази, що вказані в обвинувальному акті : - автомобіль «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1, що переданий під збережну розписку власнику ОСОБА_3 після набрання вироком законної чинності, залишити в його користуванні та дозволити розпоряджатися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому покарання за цією статтею у виді - 5-ти (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Звільнити засудженого ОСОБА_1. від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном - 3 (три) роки, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

ОСОБА_2, визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому покарання за цією статтею у виді - 5-ти (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Звільнити засудженого ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання в виді позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном - 2 (два) роки, в період якого зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно обвинувачених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, не застосовувались.

Стягнути з засуджених : - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, на користь держави суму - 368 ( триста шістдесят вісім ) гривні 28 коп., які перерахувати р/р 311 111 157 000 08, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298 судових витрат, з кожного по 184 гривні 14 копійок, з позначкою " за проведення судової-дактилоскопічної експертизи № 487 від 20.07.2015 року, в тому числі ПДВ".

Стягнути з засуджених : - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, на користь держави суму - 368 ( триста шістдесят вісім ) гривні 28 коп., які перерахувати р/р 311 111 157 000 08, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298 судових витрат, з кожного по 184 гривні 14 копійок, з позначкою " за проведення судової-товарознавчної експертизи № 5-04/64 від 27.07.2015 року, в тому числі ПДВ".

Речові докази, що вказані в обвинувальному акті : - автомобіль «ВАЗ 21061» д.н.з. НОМЕР_1, залишити в користуванні власника ОСОБА_3 та дозволити ним розпоряджатися.

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя М.П.Шевчук