Постанова № 50096747, 11.03.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/138/15-п Провадження №33/773/70/15 Суддя в 1 інстанції: Костюкевич О.К. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2015 р. місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Матейки Маневицького району, жителя АДРЕСА_1, Волинської області, непрацюючого, на постанову Ківерцівського районного суду від 09 лютого 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто із ОСОБА_1. в дохід держави судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.,

В С Т А НО В И В:

Згідно постанови ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 18.01.2015 року о 08 год 35 хв в м. Ківерці Волинської області на вул. Чкалова, керуючи автомобілем марки "ВАЗ 2101", д.н.з. НОМЕР_1, відмовився на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить змінити постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що міра, накладеного на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, є надто суворою. Вказує на те, що він повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, двоє батьків-пенсіонерів та цивільна дружина на восьмому місяці вагітності. Стверджує, що єдиним джерелом заробітку для нього є неофіційна періодична робота водієм. Не оспорюючи факту вчинення правопорушення, що ставиться йому у провину, просить застосувати до нього інший вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, заслухавши скаржника, який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1. підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 762603 від 18.01.2015 року (а.с. 3), поясненнями ОСОБА_1. від 18.01.2015 року (а.с. 4), поясненнями свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3. від 18.01.2015 року (а.с. 5).

При розгляді справи суддя з'ясував усі обставини справи, дослідив наявні у ній докази, давши їм належну юридичну оцінку, і обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1. наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався. Врахував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, дані про особу винного, його майновий стан.

Не може бути взяте до уваги посилання апелянта на те, що основним і єдиним родом діяльності для отримання заробітку та джерелом його існування є періодична робота водієм. Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1. офіційно непрацевлаштований. Твердження останнього про те, що він є єдиним годувальником своєї сім'ї, а саме вагітної цивільної дружини та двох батьків-пенсіонерів є голослівними, оскільки не підтверджуються жодним документом. Тому посилання апелянта на суворість призначеної йому міри адміністративного стягнення є безпідставними.

Приймаючи до уваги вищенаведене, приходжу до висновку, що будь-які підстави для зміни постанови судді з мотивів, наведених в апеляції, відсутні, а тому керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Ківерцівського районного суду від 09 лютого 2015 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області П.П. Борсук