Ухвала суду № 50094651, 10.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 р.

м.Одеса

Справа № 815/6041/14

Категорія: 10.2.4

Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Осіпова Ю.В.,

суддів – Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об’єднання «Оріон» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Публічного акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об’єднання «Оріон» про стягнення заборгованості по витратам на доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

23.10.14 року УПФУ в Малиновському районі м. Одеси звернулося до суду із позовом до ПАТ «МВО «Оріон», в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.07.2014р. по 01.10.2014р. у розмірі 10 008,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплачує в повному обсязі фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, чим порушує вимоги п.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

02.12.2014 року від позивача надійшли уточнення до адміністративного позову. Відповідно до вказаного уточнення, повідомленням УПФУ у Біляївському районі Одеської області від 24.09.2014 року №11085/05, на обліку у якому знаходиться пенсіонер Гарнацуан П.І., проінформовано управління, що останній не отримує пенсію на пільгових умовах, у зв’язку з не підтвердженням стажу. На підставі викладеного, управлінням виключено із розрахунку заборгованості Гарнацуана П.І., та, відповідно, зменшено суму, що підлягає стягненню – з 10008, 66 грн. на 8797, 65 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 року адміністративний позов УПФУ в Малиновському районі м.Одеси задоволено. Стягнуто ПАТ «МВО «Оріон» на користь УПФУ в Малиновському районі м. Одеси заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 8797,65 грн.

Не погодившись з вказаною вище постановою суду 1-ї інстанції, представник АТ «МВО «Оріон» 29.12.2014р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати дану постанову суду 1-ї інстанції від 02.12.2014р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом 1-ї інстанції встановлено наступні обставини справи.

Відповідач - ПАТ «МВО «Оріон» перебуває на обліку в УПФУ в Малиновському районі м. Одеси за реєстраційним №0238, як платник страхових внесків, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.

На підприємстві відповідача виконуються (виконувалися) роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом 1-ї інстанції також встановлено, що Бондаренко В.Г. і Кравченко С.В. працювали на підприємстві відповідача на посадах, які передбачені Списком № 2, що надає їм право для нарахування пільгової пенсії. Це підтверджується відповідними довідками, що уточнюють особливий характер роботи або умови праці, необхідні для нарахування пільгової пенсії за Списком № 2, видані вищевказаним працівникам саме відповідачем.

Відповідно до наданих УПФУ в Малиновському районі м. Одеси розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2 (які направлялися на адресу позивача) за період з 01.07.2014 року по 01.10.2014 року заборгованість складає – 8797, 65 грн.

В зв’язку із добровільною несплатою відповідачем вказаної заборгованості, позивач був вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно положень ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти у спосіб та у порядку передбаченому Конституцією та законами України.

Так, за змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом 4 п.1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1,2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, абзацом 3 п.1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абз.4 п.1 ст.2 цього Закону.

Стосовно ж законності нарахування Управлінням ПФУ підприємству відповідача сум, пов’язаних з відшкодуванням витрат з виплати та доставки пенсії, призначеної на підставі п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то судова колегія зазначає, що обов'язок відшкодовувати їх ґрунтується на абзаці 4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до УПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 % з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до п.п. «а», «б» - «з» ч.1 статті 13 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями, де працювали ці особи.

При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених УПФУ після 01 січня 2004 року не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

При цьому, ще слід звернути увагу на те, що аналогічна правова позиція з цього питання була висловлена і Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25.09.2012 року (у справах №21-251а12 і №21-293а12) та від 17.12.2013 року (у справі №21-453а13).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги УПФУ в Малиновському районі м. Одеси є обґрунтованими та заснованими на законі і відповідно, підлягають задоволенню у повному обсязі.

До того ж, слід зазначити й про те, що відповідно до ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Отже, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову районного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об’єднання «Оріон» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко