КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/1995/15 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
10 вересня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.07.15р. у справі №810/1995/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніта» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 11.12.14р. №0029741501.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.15р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначену у декларації з податку на прибуток за 2013 рік суму грошового зобов’язання, а тому штрафні санкції застосовано до позивача правомірно.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 27.11.14р. №446/1503/23519710.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення від 11.12.14р. №0029741501, яким нараховано на підставі ст. 126 Податкового кодексу України штрафні санкції по податку на прибуток у сумі 37 761,98 грн.
Підставою для винесення спірного податкового повідомлення – рішення слугував висновок податкового органу про порушення вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме порушення граничного терміну сплати податку на прибуток - 11.03.14р., фактично сплачено 11.07.14р., кількість днів затримки сплати - 122.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку, своєчасно сплачено самостійно узгоджене грошове зобов’язання з податку на прибуток. Також суд першої інстанції вказав на рішення судів, які набрали законної сили зі спірних правовідносин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
При цьому, згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Водночас, за приписами статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Таким чином, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що платник податку на прибуток зобов’язаний сплачувати визначені ним податкові зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, при цьому граничний строк сплати податкового зобов’язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.
Так, відповідно до пункту 152.9 статті 159 Податкового кодексу України, базовим (податковим) періодом для платників податку на прибуток є календарний квартал.
Підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відтак, граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік припадає на 01.03.14р., відповідно, граничним строком сплати суми грошового зобов’язання з податку на прибуток за цей звітний період є 11.03.14р.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, позивач подав до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій помилково задекларував суму податку, що підлягає сплаті у розмірі 262 907 грн., без врахування сплачених авансових платежів протягом 2013 року у розмірі 188 810 грн.
З урахуванням уточнюючої податкової декларації, сума податку на прибуток за 2013 рік, нарахована TOB «Аніта», зменшилась з 262 907 грн. до 74 097 грн. (рядок 14 «Податок на прибуток за звітний податковий період» уточнюючої податкової декларації).
При цьому, різницю суми податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 74 097 грн. (262 907 грн. - 188 810 грн. = 74097 грн.), позивачем сплачено своєчасно, що підтверджено платіжним дорученням від 11.03.2014 №218.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання позивачем уточнюючої декларації, в результаті самостійно виявленої помилки у податковій звітності щодо визначення розміру податкового зобов’язання з податку на прибуток без урахування сплачених авансових внесків за 2013 рік, не призвело до жодного заниження податкових зобов'язань та втрат бюджету.
Тобто, вищезазначена помилка жодним чином не вплинула на вірність розрахунку суми грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, не призвела до фактичного невиконання податкового обов'язку та не призвела до жодних негативних наслідків чи ненадходжень коштів до бюджету України.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, спірна ситуація між сторонами щодо сплати податку на прибуток за 2013 рік, вже була предметом розряду в судових органах.
Так, у грудні 2014 року ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Аніта» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 7135,46 грн., а саме, пені нарахованої на суму податкового боргу у розмірі 188 810 грн., що обліковувався у позивача у зв’язку із несплатою податку на прибуток за 2013 рік.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.15р. у справі №810/6319/14 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.12.14р. та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.04.15р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.15р. у справі №810/6319/14.
Окрім того, у листопаді 2014 року ТОВ «Аніта» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 11.06.14р. №2876-25, згідно якої у TOB «Аніта» існує податковий борг у розмірі 188 809,92 грн. зі сплати податку на прибуток за 2013 рік.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.12.14р. по справі №810/6636/14 позов задоволено: визнано нечинною та скасовано вимогу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 11.06.14р. №2876-25.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.15р. постанову суду першої інстанції змінено, зокрема, визнано протиправною та скасовано вимогу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДВС у Київській області від 11.06.14р. №2876-25. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.15р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.12.14р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.15р. у справі №810/6636/14.
Зі змісту вищевказаних рішень випливає, що під час розгляду даних справ судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Аніта» вчасно та в повному обсязі сплачено самостійно задекларовані за 2013 рік суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства.
За висновками судів, допущена при заповненні декларації з податку на прибуток за 2013 рік помилка була власноруч виправлена позивачем, що підтверджується уточнюючим розрахунком та не призвела до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, а тому, нарахування податковим органом пені у розмірі 7 135,46 грн. та винесення податкової вимоги від 11.06.14р. №2876-25 є безпідставними та не підтверджується нормами чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.07.15р. у справі №810/1995/15 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.07.15р. у справі №810/1995/15 - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
Судове рішення № 50094582, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1995/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: