Ухвала суду № 50093978, 10.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1943/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Коломійцевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.15р. у справі №810/1943/15 за позовом ТОВ «Технополіс-1» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 14.11.14р. №0002872201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Дженерал Інжиніринг» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що встановлено за результатами вивчення висновків покладених в основу актів та довідок складених за результатами перевірки контрагентів ТОВ «Дженерал Інжиніринг» по ланцюгу поставки.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Дженерал Інжиніринг» за травень 2014 року, за результатами якої складено акт від 17.10.14р. №531/22-03/32498133.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення від 14.11.14р. №0002872201, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість на суму 300 456 грн., в т.ч.: за травень – 47 913 грн., червень – 252 543 грн.

Підставою для винесення спірного податкового повідомлення – рішення слугував висновок податкового органу про порушення вимог: пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України.

Такий висновок ґрунтується на тому, що актом та довідкою податкового органу по ланцюгу поставки (акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.06.14р. №1802/26-55-22-08/38907365 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Зевс-Буд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2014 року», довідка ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 31.07.14р. « 1916/22-02/38643020 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Брайт Кристал» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за траень 2014 року») встановлено, що операції ТОВ «Дженерал Інжиніринг» за травень 2014 року не мали реального товарного характеру, оскільки товар не перевозився та не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здіснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання робіт та поставки товару в межах звичайної господарської діяльності суб’єктів господарювання, оплата вартості товарів, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі – Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит, у зв’язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, основини видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є: неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівля в неспеціалізованих магазинах.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Технополіс-1» орендує промислові та складські приміщення під розташування об’єктів торгівлі електронікою. Вказані приміщення, як правило, обладнані люмінесцентними лампами старого зразку, які є енергозатратними порівняно із сучасними світлодіодними лампами.

З метою зниження витрат на оплату електричної енергії та забезпечення енергозбереження на об’єктах торгівлі позивач у 2014 році замовив у ТОВ «Дженерал Інжиніринг» на підставі договору від 11.04.14р. № Т 0704-02 роботи по заміні люмінесцентних ламп на світлодіодні з використанням обладнання та матеріалів виконавця.

Умовами договору передбачено поетапне виконання робіт та оплата їх вартості згідно з графіками, які є невід’ємними додатками до договору.

Так, відповідно до пунктів 2, 3, 4 Додатку № 1 до Договору на І-му етапі виконання Договору виконавець розпочинає виконання робіт на трьох об’єктах торгівлі, що розташовані у містах Києві по бульвару Перова, буд. 136, Славутичі по вул. Чернігівській, буд. 12 та Борисполі по вул. Київський шлях, буд. 2/6.

Загальна вартість робіт по заміні ламп у вказаних приміщеннях визначена сторонами у сумі 209 168,40 грн. та складається з вартості самих робіт (30 877,44 грн., у тому числі ПДВ – 5146,24 грн.) та вартості обладнання (178 290,96 грн., у тому числі ПДВ – 29 715,07 грн.)

Згідно з умовами договору (пункт 4 Додатку №1) оплата за виконані роботи на І-му етапі виконання договору здійснюється по факту виконання робіт протягом трьох днів від дати підписання акту приймання-передачі.

У подальшому (на ІІ-му етапі) позивач зобов’язувався перерахувати на рахунок виконавця аванс (попередню оплату) у розмірі 45 % від вартості обладнання, що становить 1549334,30 грн., а виконавець зобов’язувався розпочати виконання робіт по заміні освітлювальних ламп на 37 об’єктах торгівлі у різних містах України, строк поставки обладнання та заміни ламп - з 22.07.14р. по 16.10.14р..

Загальна вартість робіт по заміні ламп у 37 приміщеннях визначена сторонами у сумі 4 322 275,20 грн., у тому числі ПДВ – 720 379,20 грн., та складається з вартості самих робіт (879 310,08 грн., у тому числі ПДВ – 146 551,68 грн.) та вартості обладнання (3 442 965,12 грн., у тому числі ПДВ – 573 827,52 грн.)

Позивач зобов’язувався перерахувати на рахунок виконавця вказану суму (за вирахуванням авансу) по факту виконання робіт протягом трьох днів від дати підписання акту приймання-передачі.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06.05.14р. по 02.10.14р. на виконання вказаного договору ТОВ «Дженерал Інжинірінг» здійснило поставку позивачу світлодіодні лампи та виконало роботи по їх заміні на загальну суму 1 790 825,40 грн., у тому числі ПДВ – 565 665,46 грн.

На підтвердження факту поставки обладнання та виконання робіт матеріали справи містять податкові накладні, акти приймання-передачі наданих послуг, оборотно-сальдову відомість по аналітичному рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками тa підрядниками» (призначений для обліку розрахунків з постачальниками (підрядниками) за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи та надані послуги), а також фотографії із зображенням об’єктів торгівлі, обладнаних світлодіодними лампами.

Крім того, матеріали справи містять копії накладних, на підставі яких здійснювалось оприбуткування на складі позивача демонтованих люмінесцентних ламп та оборотно-сальдові відомості по аналітичному рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». Необхідність складання таких накладних, позивач пояснив тим, що ці лампи є власністю орендодавців, тому після закінчення термінів оренди приміщень, ці лампи мають бути знову встановлені.

В оплату за поставлене обладнання та виконані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ «Дженерал Інжиніринг» кошти в загальній сумі 1 922 937,95 грн., у т.ч. ПДВ – 320 489,66 грн., з яких кошти у сумі 1 603 167,35 грн., у тому числі ПДВ – 267 194,546 грн., перераховані платіжним дорученням від 06.05.14р. № 3056 в якості авансового платежу за світлодіодні лампи. Факт перерахування коштів підтверджується дослідженими судом першої інстанціїу судовому засіданні копіями платіжних доручень.

Також судом першої інстанції встановлено, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ «Дженерал Інжиніринг» має кредиторську заборгованість перед позивачем у сумі 132 112,55 грн.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

ТОВ «Дженерал Інжиніринг» станом на момент здійснення господарських операцій було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками ПДВ, що не заперечується податковим органом. Більш того, згідно відомостей наявних у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 12.06.15р. №1000152095 записи про відсутність ТОВ «Дженерал Інжиніринг» за місцезнаходженням та припинення у ЄДР відсутні.

Також податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства його контрагентом, як і не доведено зв’язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з вказаними контрагентами.

У будь-якому разі, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для такого контрагента, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов’язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату податків до бюджету несе кожна конкретна особа – платник ПДВ, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов’язання зі сплати податку.

Податковим органом також не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.15р. у справі №810/1943/15 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.15р. у справі №810/1943/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 10.09.15р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.