Ухвала суду № 50093619, 02.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2015 рокусправа № 804/1769/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання:ФІрсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 р.

у справі № 804/1769/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом звернулося управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" про стягнення заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за списком №2 за грудень 2014 року в сумі 49117,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 згідно отриманих розрахунків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФИМ" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні, представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФИМ» наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу розміру сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що визначені позмвачем у відповідних Розрахунках за грудень 2014 року направлених разом із повідомленнями позивачу.

Судом встановлено, що позивачем були отримані повідомлення та відповідні розрахунки за грудень 2014 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи, за даними яких позивач повинен відшкодувати відповідачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по наступним пенсіонерам, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23.

Судом встановлено, що відповідач фактично не погоджується з сумами, наведеними в отриманих розрахунках, оскільки у нього відсутній обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених вказаним вище пенсіонерам, так як означені особи отримали повний стаж на роботі за Списком 2, що надав їм право на пенсію на пільгових умовах до 01 січня 1992 року, тобто до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому на думку позивача, пільгова пенсія призначається на підставі пп. а ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язок підприємства з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку якої чинним законодавством не передбачений.

Так, за змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого позивач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

З огляду на викладені норми законодавства, колегія суддів робить висновок про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б"- "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII за Списком 1 та Списком 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 01 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-ХІІ.

Аналогічна позиція неодноразово була висловлена у постановах Верховного суду України, зокрема від 25 вересня 2012 року №№21-251а12, 21-293а12.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з твердженнями УПФУ про обов'язок Товариства відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам цього Товариства відповідно до п.п. "б" - "з" статті 13 Закону №1788-XII.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 р. по справі № 804/1769/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:С.В. Білак

Суддя:В.А. Шальєва