Рішення № 5008960, 30.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/618

30.09.09

За позовом

Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного інноваційного центру «ПРОДТЕХІН»

Про

стягнення 19 068, 46 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Марковська В.В., дов. № Д07/2009/07/10-13 від 10.07.2009 р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного інноваційного центру «ПРОДТЕХІН»про стягнення 17 520, 42 грн. основного боргу, 1 299, 54 грн. інфляційної складової боргу та 248, 50 грн. річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді за договором № 8563026 від 01.07.2001 р. за період з 01.12.2008 р. до 01.07.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/618, розгляд справи призначено на 30.09.09 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 30.09.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 15.09.2009 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнав суму основного боргу і повідомив про те, що сума заборгованості в розмірі 17 520, 42 грн. ним була погашена, та просив розглянути справу без його участі.

У зв’язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерним інноваційним центром «ПРОДТЕХІН»(абонент) був укладений договір № 8563026 від 01.07.2001 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до пункту 2.2.1. якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості і обсягах згідно з додатком № 1 до даного договору, а абонент, відповідно до пунктів 2.3.1. та 2.3.2. вищевказаного договору, зобов’язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії і виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до звертання-доручення до договору № 8563026 від 01.07.2001 р., визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоду.

Згідно з пунктом 2 додатку № 4 до договору № 8563026 від 01.07.2001 р., абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Позивач у своїй позовній заяві стверджував, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за договором № 8563026 від 01.07.2001 р. Відповідач свої зобов’язання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.12.2008 р. до 01.07.2009 р. у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 17 520, 42 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерним інноваційним центром «ПРОДТЕХІН» сума заборгованості перед в розмірі 17 520, 42 грн. була погашена, що підтверджується платіжним дорученням № 160 від 10.09.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що станом на момент подання позивачем позовної заяви заборгованість відповідача складала 17 520, 42 грн. Після цього, 10.09.2009 р. відповідач погасив суму заборгованості у розмірі 17 520, 42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 160 від 10.09.2009 р., у зв’язку з чим предмет спору в частині основного боргу відсутній. Враховуючи вищевикладене, відповідно до статті 80 Господарсько-процесуального кодексу, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу припиняє припиненню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 1 299, 54 грн. інфляційної складової боргу та 248, 50 грн. річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 8563026 від 01.07.2001 р. за період з 01.12.2008 р. до 01.07.2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем станом на день звернення позивачем до суду з даним позовом грошового зобов’язання в сумі 17 520, 42 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 1 299, 54 грн. інфляційної складової боргу та 248, 50 грн. річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного інноваційного центру «ПРОДТЕХІН»(вул. Микільсько-Ботанічна, 31, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 01295931) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(вул. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00131305) 1 299 (тисячу двісті дев’яносто дев’ять) грн. 54 коп. інфляційної складової боргу, 248 (двісті сорок вісім) грн. 50 коп. річних, 15 (п’ятнадцять) грн. 48 коп. витрат по сплаті державного мита та 09 (дев’ять) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерного інноваційного центру «ПРОДТЕХІН» основного боргу припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.