Постанова № 50085750, 16.12.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2011 р. справа №11/161пн/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Склярук О.І.

Богатиря К.В., Дучал Н.М.

за участю представників:

від позивача:

Ткаченко Г.П. довіреність №4746/15/14-11від 20.10.2011р.

від відповідача:

не з'явилися

від третьої особи:

Мальковський О.М. довіреність №Н-01/604 від 23.02.2011р.

Буйнова С.Б. довіреність №Н-01/345 від 31.01.2011р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргу

Міністерства інфраструктури України, м.Київ

на рішення

господарського суду

Луганської області

від

27.10.2011року (повний текст рішення складено та підписано 28.10.2011р.)

по справі

№11/161пн/2011 (суддя Москаленко М.О.)

за позовом:

Міністерства інфраструктури України, м.Київ

до відповідача:

Алчевської міської ради, м.Алчевськ Луганької області

за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державного підприємства "Донецька залізниця" , м.Донецьк

про

визнання права державної власності

ВСТАНОВИВ:

Міністерство інфраструктури України, м.Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Алчевської міської ради, м.Алчевськ Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Донецька залізниця" , м.Донецьк про визнання права власності за державою України в особі Міністерства інфраструктури України на нерухоме майно, що знаходиться у повному господарському віданні Державного підприємства "Донецька залізниця" та розташоване за адресою: Луганська область м.Алчевськ, вул. Вокзальна,1а, до складу якого входять:

- будівля виробничо-побутового корпусу (літ. "А-2");

- вагонне депо з прибудовою (літ.-"З");

- будівля котельної зі складськими приміщеннями (літ.- "Г");

- будівля підсобно-механічного цеху (літ.-"Б");

- будівля гаражу для автотранспорту (літ.-"Е");

- убиральня (літ.- "Ж");

- будівля для технічних нужд (літ.-"К").

Господарським судом Луганської області по справі №11/161пн/2011 27.10.2011року прийнято рішення, повний текст якого підписаний 28.10.2011р. (суддя Москаленко М.О.), яким в задоволені позову відмовлено.

Рішення обгрунтовано приписами ст.ст. 328, 331, 392 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням Міністерство інфраструктури України, м.Київ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просило рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2011р. у справі № 11/161пн/2011 скасувати повністю, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні фактичним обставинам справи.

В судове засідання (14.12.11р.) представник Міністерства інфраструктури України з'явився, вимоги викладенні в апеляційній скарзі підтримує.

Представники Державного підприємства "Донецька залізниця" в судове засідання (14.12.11р.) з'явилися, вимоги апеляційної скарги Міністерства інфраструктури України підтримують .

Представники Алчевської міської ради в судове засідання (14.12.11р.) не з'явилися. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання Алчевську міську раду було повідомлено належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2011р., про порушення апеляційного провадження, явка сторін не була визнана обов’язковою.

Апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв’язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників Міністерства інфраструктури України.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.

Спірне майно збудоване Державним підприємством "Донецька залізниця" господарським способом в межах відведеної у постійне користування земельної ділянки та на даний час обліковується на балансі структурного підрозділу ДП "Донецька залізниця" –Вагонного депо Комунарськ ДП "Донецька залізниця".

Згідно результатів інвентаризації, яка була проведена у 2010р. КП "Алчевське бюро технічної інвентаризації" за адресою: м.Алчевськ, вул. Вокзальна,1а знаходиться та обліковується на балансі ДП "Донецька залізниця", зокрема:

- будівля виробничо-побутового корпусу, 1971р., інв..№300001;

- прибудова до вагонного депо, 1977р., інв..№300004;

- вагонне депо, 1967р., інв..№300005;

- будівля котельної зі складськими приміщеннями, 1949р., №300006;

- будівля підсобно-механічного цеху, 1974р., №300061;

- будівля гаражу для автотранспорту, 1981р., №300015;

- будівля для механічних нужд 2005р., №300069;

- убиральня, інв..№300002.

Згідно пояснень позивача у період з 2000р. по 2008р. зазначені об'єкти було переплановано та перебудовано, без наявності необхідних дозволів.

Міністерство інфраструктури України в особі ДП "Донецька залізниця" Вагонне депо Комунарськ, яке діяло на підставі довіреності №2989/16/14-11 від 08.07.2011р., звернулось з листом №01/518 від 30.08.2011р. (а.с.46, том справи 2) до КП "Алчевське бюро технічної інвентаризації", в якому просить оформити правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Луганська область, м.Алчевськ, вул. Вокзальна,1-А, та належить Державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України в повному господарському віданні ДП "Донецька залізниця" та знаходяться на балансі структурного підрозділу Вагонне депо Комунарськ ДП "Донецька залізниця".

Листом від 31.08.2011р. №2644 (а.с.47, том справи 2) КП "Алчевське бюро технічної інвентаризації" повідомило про неможливість оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна-комплекс будівель і споруд, які знаходяться на балансі Вагонного депо Комунарськ, у зв'язку з ненаданням документів, які свідчать про закінчення будівництва даного об'єкту. Крім того, згідно з даними технічної інвентаризації від 29.11.2010р., було виконано самовільне перепланування та переобладнання в будівлях.

Міністерство інфраструктури України в особі ДП "Донецька залізниця" Вагонне депо Комунарськ, яке діяло на підставі довіреності №2989/16/14-11 від 08.07.2011р., звернулось з листом №01/534 від 05.09.2011р. (а.с.50, том справи 2) до Алчевської міської ради, в якому просило оформити правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Луганська область, м.Алчевськ, вул. Вокзальна,1-А. Разом з листом було надано всі документи, які є в наявності відносно нерухомого майна та які підтверджують перебування цих об'єктів у Державній власності.

Алчевська міська рада, листом від 09.09.2011р. №6/26-2011 (а.с.51, том справи 2) повідомила, що не має достатніх правових підстав для задоволення прохання, викладеного у вищезазначеному листі.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом та просив суд визнати право власності за державою України в особі Міністерства інфраструктури України на нерухоме майно, що знаходиться у повному господарському віданні Державного підприємства "Донецька залізниця" та розташоване за адресою: Луганська область м.Алчевськ, вул. Вокзальна,1а.

Як зазначалося вище, в задоволені позову було відмовлено.

Судова колегія не погоджується з прийнятим рішенням з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спірні об'єкти нерухомості обліковуються на балансі Державного підприємства «Донецька залізниця», розташовані за адресою: м.Алчевськ, вул. Вокзальна,1а, і будувалися у 1949 р., 1967 р, 1971 - 1977 р.р., 1981 р. .

Відповідно до ст.86 ЦК УРСР в редакції 1963 р., власність в Україні виступала у наступних формах: державна, колективна, приватна.

Зазначене вище майно відносилося до державної власності.

Главою VІ Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р. було визначено, що весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу.

Постановою Верховної Ради УРСР від 15.10.90 р. "Про управління державним майном Української РСР" встановлено, що з метою захисту майнових прав та інтересів республіки, ефективного використання й збереження державного майна в умовах переходу до ринкових відносин і різноманітності форм власності до прийняття Закону Української РСР про Раду Міністрів Української РСР покласти на Раду Міністрів УРСР здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загальнореспубліканській власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про власність" національне багатство України: земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, основні засоби виробництва у промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв'язку, житловий фонд, будівлі та споруди, фінансові ресурси, наукові досягнення, створена завдяки зусиллям народу України частка в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, національні, культурні та історичні цінності, в тому числі й ті, що знаходяться за її межами, є власністю народу України.

Згідно із п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" від 05.11.91р. N 311, яка прийнята на виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.90р. "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.91 р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність", затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), що додається. Установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Спірне майно не відносилося до майна, яке підлягало передачі до комунальної власності, а тому залишилося у державній власності.

З 01.01.2004 р. набув силу новий Цивільний кодекс України.

Згідно ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону ( ст.319 Цивільного Кодексу України).

З огляду на наведене, проведення власником реконструкції свого майна, не позбавляє цього власника права власності на реконструйоване майно.

З матеріалів справи вбачається, що спірні об’єкти нерухомого майна, обліковуються на балансі структурного підрозділу Державного підприємства "Донецька залізниця" вагонне депо Комунарськ, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів структурного підрозділу.

Як зазначалося вище, спірні об'єкти перебували у державній власності.

В подальшому об'єкти було перебудовано та реконструйоване державним підприємством за власні кошти господарським способом.

Згідно пояснень позивача, об'єкти задіяні у виробничо-технічному комплексі організацій та підприємств залізничного транспорту, який призначений задовольняти потреби суспільного виробництва.

Державне підприємство "Донецька залізниця" за власний рахунок утримує зазначений комплекс, самостійно здійснює їх обслуговування та ремонт.

Спірні будівлі та споруди розташовані в межах смуги відведення земельної ділянки, яка надана у постійне користування, відповідно до акту на право постійного користування землею Донецькій залізниці, м.Донецьк рішенням Виконкому Алчевської міської ради народних депутатів від 10.07.2001р. №542 .

Будівництво та розміщення спірних об’єктів, на які позивач просить визнати право власності, не порушує прав інших осіб.

Частиною 3 ст. 73 Господарського кодексу України передбачено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Пунктом 1.1. Статуту Донецької залізниці визначено, що залізниця-це створене згідно з статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіальне-галузеве об'єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України , що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Відповідно до п.4.1., 4.2. Статуту Донецької залізниці майно залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.

Статтею 9 Закону України «Про транспорт»встановлено, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» управління об’єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб’єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об’єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Стаття 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» встановлює, що об’єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам, та організаціям.

Суб’єктами управління об’єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади, державні господарські об’єднання, інші державні господарські організації (ст. 4 Закону).

За приписами частини 5 ст. 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

З Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011р. №581/2011, вбачається, що міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі, зокрема, залізничного транспорту. Міністерство здійснює державне управління в галузі транспорту та виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до частини 1 ст. 15 Цивільного кодексу України , особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому в статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач використав право, надане ст. 392 Цивільного кодексу України, і звернувся до місцевого господарського суду з позовом про визнання права власності.

Згідно з положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що спірні об’єкти нерухомого майна, обліковуються на балансі структурного підрозділу Державного підприємства "Донецька залізниця" вагонне депо Комунарськ, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів структурного підрозділу.

Спірні об'єкти було побудовано у 1949 р., 1967 р, 1971 - 1977 р.р., 1981 р. .

В подальшому об'єкти було перебудовано та реконструйоване державним підприємством за власні кошти господарським способом.

Згідно пояснень позивача, об'єкти задіяні у виробничо-технічному комплексі організацій та підприємств залізничного транспорту, який призначений задовольняти потреби суспільного виробництва.

Державне підприємство "Донецька залізниця" за власний рахунок утримує зазначений комплекс, самостійно здійснює їх обслуговування та ремонт.

Спірні будівлі та споруди розташовані в межах смуги відведення земельної ділянки, яка надана у постійне користування, відповідно до акту на право постійного користування землею Донецькій залізниці, м.Донецьк рішенням Виконкому Алчевської міської ради народних депутатів від 10.07.2001р. №542 .

Будівництво та розміщення спірних об’єктів, на які позивач просить визнати право власності, не порушує прав інших осіб.

Посилання місцевого господарського суду на те, що відповідач не оспорює право власності позивача, судова колегія до уваги не приймає, враховуючи наступне:

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. ( ст. 16 ЦК України)

Одним із способів захисту прав та інтересів відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України є визнання права.

Позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов’язаних з позбавленням володіння.

Державне підприємство «Донецька залізниця»відкрито володіє майном, що є предметом позову. Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю спірних об’єктів та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачу майно, заважає вільно володіти, користуватись зазначеними об’єктами нерухомості та унеможливлює розпорядження ними.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що позивачем було повністю доведено, що спірне майно є державною власністю та закріплено на праві господарського відання за Державним підприємством «Донецька залізниця», що є підставою для визнання такого права судом з урахуванням положень ст. ст. 328, 392 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведене апеляційна скарга Міністерства інфраструктури України, м.Київ підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2011р., повний текст якого підписаний 28.10.2011р. по справі № 11/161пн/2011- скасуванню.

Результати апеляційного провадження у справі №11/161пн/2011 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України, м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2011р., повний текст якого підписаний 28.10.2011р. по справі № 11/161пн/2011 - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2011р., повний текст якого підписаний 28.10.2011р. по справі № 11/161пн/2011 - скасувати.

Визнати право власності за державою України в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м.Київ, Шевченківський район, пр. Перемоги, б.14, ідентифікаційний код 37472062) на нерухоме майно, що знаходиться у повному господарському віданні Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м.Донецьк, вул. Артема,68, ідентифікаційний код 01074957) та розташоване за адресою: Луганська область м.Алчевськ, вул. Вокзальна,1а, до складу якого входять:

- будівля виробничо-побутового корпусу (літ. "А-2");

- вагонне депо з прибудовою (літ.-"З");

- будівля котельної зі складськими приміщеннями (літ.- "Г");

- будівля підсобно-механічного цеху (літ.-"Б");

- будівля гаражу для автотранспорту (літ.-"Е");

- убиральня (літ.- "Ж");

- будівля для технічних нужд (літ.-"К").

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Надруковано 6 примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-третьої особі; 1-до справи; 1-ГСЛО; 1-ДАГС