Постанова № 50085406, 10.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2015 р.

Справа № 916/1550/15-г

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Ярош А.І.,

(У зв’язку з перебуванням судді Шевченко В.В. у відпустці, склад судової колегії змінено на підставі розпорядження №508 від 08.09.2015 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.09.2015)

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – Лузгін П.А. (за довіреністю),

від відповідача – Богач Ю.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»

на рішення господарського суду Одеської області від 10 червня 2015 року

по справі № 916/1550/15-г

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»

до Публічного акціонерного товариства «Одеській завод радіально-свердлильних верстатів»

про стягнення 94 112,12 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представниками сторін в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.09.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі – ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Одеській завод радіально-свердлильних верстатів» (далі – ПАТ «ОЗРСВ», відповідач) про стягнення 89 190,00 грн. – штрафу та 4 922,12 грн. – збитків, а також витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позов, вимог ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором поставки № 26сн/36-0503 від 05.03.2013 року в частині поставки якісної продукції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2015 позов ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 4 922,12 грн. та витрати по сплаті судового збору – 98, 44 грн. В решті позову – відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду першої інстанції, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач вважає, що оскаржене рішення прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2015 апеляційна скарга прийнята до провадження та розгляд останньої призначено на 30.07.2015.

В судовому засіданні 30.07.2015 судовою колегією задоволено клопотання позивача та розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.09.2015 року.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

В судовому засіданні 10.09.2015 представник позивача надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2015 надав пояснення, в яких просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 05.03.2013 року ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» (постачальник) та ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (покупець) було укладено договір поставки №26 сн/36-0503, за умовами якого постачальник зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити радіально свердлильний верстат з горизонтальною віссю свердління ОС 2660, в кількості, асортименті і за цінами, вказаними у додатку № 1, що є невід’ємною частиною договору. Поставлена продукція повинна відповідати по якості і комплектності стандартам заводу – виробника ПАТ «ОЗРСВ» (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Загальна сума договору складає 891 900,00 грн., в тому числі ПДВ - 148 650,00 грн. (п. 3.2 договору).

Відповідно до приписів пункту 2.1 договору сторони погодили, що постачальник поставляє продукції на склад покупця м. Сєвєродонецьк за рахунок постачальника. Продукція рахується поставленою поставником і прийнятою покупцем по кількості згідно накладної і підписаного акту введення в експлуатацію

Приймання по якості і комплектності продукції здійснюється згідно паспортних даних на продукцію. Невідповідність якості та комплектності оформляється актом, підписаним обома сторонами. Виклик представника Постачальника в даному випадку обов’язковий. Представник Постачальника зобов’язаний прибути на підприємство Покупця на протязі 10 днів з дня виклику. При нез’явленні представника Постачальника протягом 10 днів, акт про невідповідність продукції по якості і комплектності оформляється Покупцем і рахується прийнятим стороною постачальника.

Постачальник гарантує нормальну роботу поставленої продукції на протязі 12 місяців з моменту вводу в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту поставки продукції і підписання акту вводу в експлуатацію покупцеві, при дотриманні покупцем умов експлуатації і зберігання (п. 7.1. договору).

У випадку виявлення дефектів продукції при прийманні і в гарантійний період чи у випадку її невідповідності умовам договору, постачальник зобов’язаний за свій рахунок по вимозі покупця усунути всі виявлені дефекти чи заміни продукцію новою. Строк усунення дефектів - 30 календарних днів, заміни - 180 календарних днів з дня підписання сторонами акту про невідповідність продукції умовам договору чи про виявлені дефекти (п. 7.2 договору).

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Нормами ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач перерахував на користь відповідача в якості попередньої оплати за радіально свердлильний верстат грошові кошти у розмірі 847 305,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними платіжними дорученнями. Вищевказане обладнання було поставлено позивачу 04.12.2013 року, що підтверджується відповідною накладною.

26.12.2013 позивач сплатив залишок вартості товару у розмірі 44 595,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 31445.

З матеріалів справи вбачається, що в момент передачі відповідачем позивачу обладнання, жодних претензій щодо якості поставленого верстату у останнього не було.

В період з 23.12.2013 року по 26.12.2013 року за участю представників сторін були проведені монтажні та пусконалагоджувальні роботи верстату, що підтверджується відповідним актом приймання - передачі вказаних робіт, згідно якого роботи виконані в повному об’ємі, недоліків виявлено не було.

Проте, в подальшому, в процесі експлуатації поставленого відповідачем радіально- свердлильного верстату, позивачем у серпні 2014 року було виявлено дефекти у його роботі, а саме течу мастила по герметичному з’єднанню датчика електромагнітної муфти в корпусі редуктора, у районі насосу та двигуна та в інших вузлах верстата, сторонній шум двигуна, задимленість під час роботи, що підтверджується наявною в матеріалах справи відомістю дефектів, затвердженою 27.08.2014 року.

01.09.2014 позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. №1474 щодо направлення відповідного представника для складення акту невідповідності продукції по якості. Вищевказаний лист був залишений відповідачем без відповіді.

29.09.2014 року позивач повторно надіслав на адресу відповідача лист з вимогою направити представника відповідача для складання акту. Листом за вих. № 876 від 02.10.2014 року відповідач повідомив позивача про неможливість направлення свого представника для ремонту верстату, з огляду на проведення на території Луганській області АТО. При цьому, запевнив позивача, що не відмовляється від виконання гарантійних зобов’язань та після зупинення бойових дій, ним на адресу позивача буде направлено спеціаліста.

28.10.2014 року залученими позивачем експертами Луганської Регіональної торгово-промислової палати України було складено акт експертизи № 382, яким встановлено, що радіально-свердлильний верстат використовується у ремонтно-механічному цеху, механічних пошкоджень немає, при візуальному огляді працюючого обладнання в режимі холостого ходу експертом було виявлено течу мастила по роз’ємним з’єднанням гідросистеми. У момент запуску верстата з’являється різкий запах перегрітого мастила або запах, що нагадує перегріті фрикційні кільця фрикційної муфти (тетінакс і тексталіт). При роботі обладнання постійно присутній шум невизначеного характеру в області кріплення головного циліндру поз.23 лист 12-13 ОС2660.00.00.000РЭ, при збільшенні навантаження шум посилюється. При проведенні експертизи деталі на верстаті не опрацьовувались. Зняття пломб механізму приводу головного циліндру експертом не проводилось.

З огляду на перебування верстату на гарантії, позивачем не було порушено пломбування, а 11.11.2014 року було направлено лист на адресу відповідача щодо направлення його представника для складання акту невідповідності продукції по якості.

В подальшому, після прибуття представника відповідача О.А. Боброва, 02.12.2014 року між сторонами було складено акт № 1, яким після виявлення дефектів, відображених у вказаному документі, що виникли в процесі експлуатації обладнання, було підтверджено необхідність здійснити гарантійний ремонт зазначеного обладнання з усуненням виявлених дефектів.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача було здійснено гарантійний ремонт обладнання, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про усунення дефектів № 2 від 26.12.2014 року, підписаним обома сторонами, а також продовжено гарантійний строк обслуговування на 3 місяця.

Приймаючи до уваги вищевикладене судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що позивачем помилково ототожнюється поставка неякісного товару з гарантійними випадками, що мали місце в даній справі, оскільки ані в акті експертизи від 28.10.2014 року, ані в акті про виявлені дефекти від 02.12.2014 року не зазначено про те, що вказана продукція була неналежної якості, а, навпаки, сторонами було складено саме акт про виявлені дефекти, а не акт про невідповідність продукції умовам договору (п.7.2 договору). Крім цього, як вбачається з умов договору, який є обов’язковим для виконання, сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України, пунктом 8.6 передбачено окрему можливість стягнення штрафу у випадку не виконання постачальником гарантійних зобов’язань згідно п.7.1 договору, проте, позивачем не доведений факт поставки відповідачем товару неналежної якості, у зв’язку з цим, господарським судом правомірно було відмовлено ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» щодо задоволення позову в частині стягнення з ПАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» суми штрафу в розмірі 10% від загальної суми укладеного договору.

Щодо позовних вимог ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» про стягнення з відповідача збитків у сумі 4 922,12 грн., то судова колегія вважає, що дана сума є обґрунтованою та позов в цій частині підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Предметом доведення по справам про стягнення збитків є: по-перше, наявність збитків та визначення правових підстав їх виникнення, по-друге, наявність вини особи, яка завдала ці збитки, а по-третє, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданими збитками.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що у випадку виявлення дефектів продукції при прийманні і в гарантійний період чи у випадку її невідповідності умовам договору, Постачальник зобов’язаний за свій рахунок по вимозі Покупця усунути всі виявлені дефекти чи замінити продукцію новою. Строк усунення дефектів - 30 календарних днів, заміни - 180 календарних днів з дня підписання сторонами акту про невідповідність продукції умовам договору чи про виявлені дефекти.

В порушення умов договору, відповідач не з’явився на виклик позивача для складання акту, повідомивши про неможливість такого з’явлення, з огляду на проведення на території Луганській області АТО.

Проте, відповідно до розділу 10 договору, учасники договору не несуть відповідальності за недодержання чи невиконання умов договору, якщо невиконання стало наслідком причин, що знаходять поза сфери контролю не виконуючої сторони, подібних: стихійним лихам, погодним умовам, пожежам, війнам, страйкам, втручанням зі сторони влади.

Сторона повинна негайно повідомити іншу сторону про настання і припинення вищевказаних обставин, при цьому, доказами про наявність форс-мажору є наявність свідоцтва Торгово-промислової палати України.

Відповідачем в порушення вимог статті 33 ГПК України, не надано доказів наявності форс-мажорних обставин в порядку п. 10.2 договору, у зв’язку з чим підстави для звільнення відповідача від відповідальності відсутні.

Господарським судом вірно встановлено, що у позивача були наявні збитки, які пов’язані з необхідністю проведення відповідної експертизи, для якої було залучено експертів Луганської Регіональної торгово-промислової палати. За проведення вказаної експертизи позивачем на підставі виставленого палатою рахунку – акту № 382 від 28.10.2014 року, 11.11.2014 року було сплачено грошові кошти у сумі 4 922,12 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідним платіжним дорученням, отже заявлені збитки були понесені позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань, взятих по договору.

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовна вимога щодо стягнення збитків з відповідача в розмірі 4 922,12 грн. є обґрунтованою та господарський підставно задовольнив цю вимогу.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2015 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Журавльов О.О.

Ярош А.І.