Постанова № 50085278, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 910/14853/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Авдеєва П.В.

секретар судового засідання – Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.09.2015 року по справі № 910/14853/15 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 02.07.2015 року) по справі № 910/14853/15 (суддя – Сівакова В.В.)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс”

до публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

про зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” про зобов’язання виконати платіжні доручення: № 003 від 06.01.2015 року на суму 10 500 дол. США, № 004 від 08.01.2015 року на суму 6 205,28 дол. США та № 25 від 29.04.2015 року на суму 438 170 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2015 року у справі № 910/14853/15 позов задоволено повністю. Зобов’язано публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” виконати платіжні доручення товариства з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” № 003 від 06.01.2015 року на суму 10 500,00 дол. США, № 004 від 08.01.2015 року на суму 6 205,28 дол. США та № 25 від 29.04.2015 року на суму 438 170,00 грн. Стягнуто з публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” 15 919,95 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит”, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення в частині зобов’язання публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” виконати платіжні доручення товариства з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” № 003 від 06.01.2015 року на суму 10 500,00 дол. США та № 004 від 08.01.2015 року на суму 6 205,28 дол. США.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Київської міської ради по справі № 910/14853/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Ільєнок Т.В., Куксов В.В.

У зв’язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/14853/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В. та Тарасенко К.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року по справі № 910/14853/15 відновлено публічному акціонерному товариству “Банк “Фінанси та Кредит” строк на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення на 08.09.2015 року.

У зв’язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/14853/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В. та Авдеєва П.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 року по справі № 910/14853/15 прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” до провадження зазначеною колегією.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду заперечень на апеляційну скаргу.

Представники сторін в судове засідання 08.09.2015 року не з’явилися, були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень №04116 13316094 від 27.08.2015 року та №04116 13316086 від 20.08.2015 року.

Колегією суддів враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з’явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 98 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегією суддів враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об’єктивному розгляду всіх обставин справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2015 року по справі № 910/14853/15 – слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2012 року між акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит”, найменування якого було змінено на публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” (клієнт) укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 32435 (договір, а.с. 13-14).

РОЗРАХУНКОВО-КАСОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ - послуги, пов'язані зі здійсненням безготівкових розрахунків, а також прийманням і видачею готівки.

Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.

Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Основним документом при здійсненні видаткових операцій готівки є грошовий чек встановленої форми. У внутрішньобанківських операціях використовується видатковий касовий ордер. Цей документ також заповнюється індивідуальними позичальниками, що одержують позики в банках, вкладниками і пенсіонерами.

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок №26001017143701 в гривнях та зобов’язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов’язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків (тарифи) в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обтяження такого права, встановлених чинним законодавством України.

У п. 8.1 договору зазначено, що останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, і діє протягом невизначеного строку.

26.12.2012 року між банком та клієнтом укладено додатковий договір № 1 про обслуговування клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування “Клієнт-банк” до договору (а.с. 15-16).

Відповідно до п. 1.1 додаткового договору банк зобов’язався здійснювати обслуговування клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування “Клієнт-банк”, тобто здійснювати розрахункові операції за дорученням клієнта з використанням розрахункових документів в електронній формі та приймати такі документи, що передаються по каналах електронного зв’язку на умовах, які передбачені договором на розрахунково-касове обслуговування і цим додатковим договором, діючим законодавством і внутрішніми правовими актами банку (дистанційне обслуговування).

10.12.2014 року між сторонами укладено договір про внесення змін до договору (а.с. 17), за умовами якого контрагенти вирішили п. 1.1 викласти в наступній редакції: “банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній та (або) в іноземній валюті: № 2600.0.0.171437.02 в доларах США та зобов’язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов’язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунку в порядку і на умовах, визначених договором”.

Протягом 06.01.2015 року - 08.01.2015 року клієнтом було подано до банку платіжні доручення: № 003 від 06.01.2015 на суму 10 500,00 дол. США (а.с. 20) та № 004 від 08.01.2015 року на суму 6 205,28 дол. США. (а.с. 21).

Однак, банк, не зважаючи на достатній залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта та в порушення умов договору, не виконав платіжні доручення позивача.

14.01.2015 року та 19.01.2015 року позивач звертався до відповідача з листами стосовно надання інформації щодо відправлення з кореспондентського рахунку клієнта грошових коштів на рахунки іноземних постачальників (а.с. 24-25).

Проте, відповідач відповіді на листи клієнта не надав.

29.04.2015 року клієнт подав до банку платіжне доручення № 25 від 29.01.2015 року про перерахування грошових коштів в сумі 438 170,00 грн. на свій рахунок, відкритий в іншій банківській установі та заяви про закриття поточних рахунків № 2600.0.0.171437.02 в доларах США та №2600.1.0171437.01 в національній валюті (а.с. 26-28).

Однак, публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” платіжне доручення № 25 від 29.01.2015 року товариства з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” також не виконало.

Банк має право відмовляти клієнту в обслуговуванні рахунків у випадках невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов’язків за договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пп. 3.1.5 п. 3.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором не виконав, перерахування коштів за наданими позивачем платіжними дорученнями не здійснив та мотивованої відмови, із зазначенням підстав не виконання перерахування, не надав.

У зв’язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” про зобов’язання виконати платіжні доручення: № 003 від 06.01.2015 року на суму 10 500 дол. США, № 004 від 08.01.2015 року на суму 6 205,28 дол. США та № 25 від 29.04.2015 року на суму 438 170 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1. договору банк має право використовувати грошові кошти на рахунках, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодекс України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпоряджень про списання грошових коштів станом на момент їх подання, відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання платіжних доручень позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Рендом Імпекс” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Внаслідок цього, доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року “Про судове рішення” рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2015 року у справі № 910/14853/15 – залишається без змін.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 02.07.2015 року) по справі № 910/14853/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2015 року у справі № 910/14853/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14853/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

П.В. Авдеєв