Постанова № 50085258, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 910/10676/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача - не з’явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О.

на рішення господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 р.

у справі №910/10676/15 (суддя Яковенко А.В.)

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Першотравенської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Першотравенської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зобов’язання вчинити дії (а.с.6-10).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 р. у справі №910/10676/15 позовні вимоги задоволено повністю (а.с.83-89).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, представником ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О подано до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 р. у справі №910/10676/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення позову повністю.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 року передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді – Чорногуза М.Г., суддів Рудченко С.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2015р. апеляційну скаргу у справі №910/10676/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді – Агрикова О.В., Рудченко С.Г., справу призначено до розгляду на 08 вересня 2015 року.

У судове засідання 08 вересня 2015 р. представники сторін не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (№0411613270485 від 07.09.2015р., №0411613270493 від 03.09.2015р.).

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представників сторін не перешкоджає повному, всебічному та об’єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

28 жовтня 2011р. між Першотравенською міжрайонною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Клієнт) та ПАТ «КБ «Надра» (далі – Банк) укладено Договір банківського рахунку №10/2011/10004340 (далі – Договір) (а.с11-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору: «Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №25600004967001 у національній валюті, №2560900496002 у національній валюті, №25608004967003 у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання Банком повідомлення про взяття Рахунку на облік органом державної податкової служби».

17.02.2012р. Банк повідомив Клієнта про зміну номерів та реквізитів, у зв’язку з проведенням реорганізації філії Банку, а саме: рахунок №25600004967001 змінено на рахунок №25605231711001, рахунок №2560900496002 змінено на рахунок №25604231711002, рахунок №25608004967003 змінено на рахунок №25603231711003 (а.с.14).

Позивач посилається на те, що відповідно копій банківських виписок, з 28.01.2015р. по 03.02.2015р. були надані на виконання платіжні доручення на перерахування коштів на загальну суму 74 002,60 грн. (а.с.17-19). Дані платіжні доручення Банком виконані не були.

Відповідно до п.п. 2.3.3 Договору банк зобов’язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Водночас банк згідно з частиною другою статті 1066 ЦК України має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Отже, зобов'язальні правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору банківського рахунка, мають майново-грошовий характер, відтак, у цьому випадку позивач є кредитором за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами.

05.02.2015р. рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» №26 розпочато з 06.02.2015р. процедуру виведення з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації (а.с.66).

23.04.2015р. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесла рішення №85 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Надра» по 05.06.2015р. включно (а.с.67).

04.06.2015р. постановою Правління Національного банку України №356 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ «Надра» (а.с.69).

05.06.2015р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №113 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку (а.с.68).

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

За змістом частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, статус кредитора Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Першотравенської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності поширюється на обмеження щодо задоволення його вимог до ПАТ «КБ «Надра» під час запровадження у ньому тимчасової адміністрації, встановлені приписами пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі №3-25гс15 (№910/5560/14) за позовом ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» до ПАТ «Банк Форум» про зобов'язання вчинити дії та стягнення 230 936,42 грн.

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України; невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Колегія суддів прийшла до висновку, що позивач є кредитором відповідача на якого поширюються обмеження встановлені п.1 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому не можуть бути задоволені його вимоги до відповідача від часу запровадження в ПАТ «КБ «Надра» тимчасової адміністрації.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та невідповідність висновків викладених у рішення місцевого господарського суду, обставинам справи, а отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене колегія судів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 р. у справі №910/10676/15 скасувати.

Згідно п. 4.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 9, від 17 грудня 2013 року № 13, від 10 липня 2014 року № 6, від 9 липня 2015 року № 4): «Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.»

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 12.02.2015р. визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Фонди соціального страхування України.

Оскільки, від сплати судового збору позивач у встановленому законом порядку звільнений та у зв’язку з відмовою у позові на відповідачів не покладається.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. п. 1, 3 ст. 104 та ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. на рішення господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 р. у справі №910/10676/15 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 р. у справі №910/10676/15 скасувати та викласти в новій редакції:

«І. У задоволенні позовних вимог – відмовити.»

3. Справу №910/10676/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

О.В. Агрикова