Постанова № 50085122, 02.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

П о с т а н о в а

Іменем України

02.09.2015 справа № 908/220/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:

Скакуна О. А.,

Черноти Л. Ф., Колядко Т.М.,

за участю представників сторін:

від прокуратури

від позивача

від відповідача

розглянувши апеляційну скаргу

Хряк О. О. за службовим посвідченням № 028256 від 15.08.2014

не з`явився,

Пономеранко В. І. за рішенням зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Січ", м. Запоріжжя, від 16.04.2013;

Трюхан Л. І. за довіреністю від 08.06.2015;

Свідерський К. Е. за довіреністю від 08.06.2015;

Першого заступника прокурора міста Запоріжжя,

м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду

Запорізької області

від

10.04.2014

у справі

№ 908/220/14 (суддя Корсун В. Л.)

за позовом

Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

до

за участю

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма "Парус-Січ", м. Запоріжжя,

1) Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 1", м. Запоріжжя,

2) Міського комунального підприємства "Основаніє, м. Запоріжжя

Міського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя

про

внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі – Департамент) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма “Парус-Січ” (далі – ТОВ БП “Парус-Січ”) про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 у справі № 908/220/14 у задоволенні позовних вимог Позивачу відмовлено.

Перший заступник прокурора м. Запоріжжя, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в інтересах Департаменту, в якій просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 у справі № 908/220/14 та постановити нове, яким позовні вимоги Департаменту задовольнити.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.05.2015 провадження у справі № 908/220/14 зупинено до відновлення справи господарським судом Запорізької області.

Донецький апеляційний господарський суд, отримавши відновлену господарським судом Запорізької області справу, ухвалою від 17.07.2015 відновив провадження у справі № 908/220/14 у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його припинення, та призначив її до розгляду на 02.09.2015.

Прокурор у судовому засіданні просить задовольнити апеляційну скаргу, а рішення господарського суду Запорізької області – скасувати з підстав, викладених у ній.

Представник Позивача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає можливим розглядати апеляційну скаргу за його відсутності, з чим погодився прокурор і представники Відповідача.

Представники Відповідача у судовому засіданні надали відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора – без задоволення.

Представники третіх осіб 1 та 2 у судове засідання не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає можливим розглядати апеляційну скаргу за їх відсутності, з чим погодився прокурор і представники Відповідача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст. 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені у скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд, –

В С Т А Н О В И В :

Між Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1” (далі – КП “ВРЕЖО № 1”, Орендодавець) та ТОВ БФ “Парус-Січ” 10.09.2002 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 482/01 (далі – Договір), за умовами якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 236 кв. м під дитячо-юнацький спортивний клуб “Богатир” за адресою: вул. Яценка, 1, м. Запоріжжя, що перебуває на балансі КП “ВРЕЖО № 1”, загальна вартість якого для розрахунку орендної плати станом на 08.09.2002 становить 81 061, 00 грн. (т. 1, а. с. 37-40).

Пунктом 2.1. договору визначено, що вступ Орендаря у користування нежитловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі нежитлового приміщення, який є невід’ємною частиною Договору. Зазначений акт був підписаний сторонами 10.02.2002 (т. 1, а. с. 85).

Відповідно до п. 10.1. Договору, термін його дії становить 5 років, тобто з 10.09.2002 до 10.09.2007.

У подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод до Договору.

Так, додатковою угодою від 03.10.2002 до Договору (т. 1, а. с. 41) сторони змінили з 01.10.2002 у преамбулі Договору “Орендодавець” з КП “ВРЕЖО № 1” на Управління житлового господарства міської ради та визначили розмір орендної плати за жовтень 2002 у розмірі 126, 73 грн. з подальшим коригуванням на індекс інфляції за поточний місяць.

Додатковою угодою від 22.10.2007 до Договору (т. 1, а. с. 88) сторони продовжили строк його дії на 10 років, тобто до 09.09.2017.

У додатковій угоді від 01.06.2011 до Договору (т. 1, а. с. 47) сторони дійшли згоди замінити Орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Відповідно до п. 2 зазначеної угоди, з дати її підписання Департамент приймає на себе всі права, обов’язки та відповідальність орендодавця, що належали Управлінню житлового господарства Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради від 28.04.2007 № 31 “Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя” затверджено річну ставку орендної плати за використання нерухомого майна (спортивно-оздоровчих комплексів, фізкультурно-спортивних закладів, діяльність яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту) у розмірі 15%.

У п. 1 додаткової угоди від 01.06.2007 до Договору (т. 1, а. с. 43) сторони, спираючись на зазначене рішення Запорізької міської ради, змінили ставку орендної плати за нежитлове приміщення з 1% на 8%.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2012 листом від 27.06.2012 № 2554/05 (т. 1, а. с. 116) Позивач направив на адресу Відповідача проект додаткової угоди від 27.06.2012 до Договору (т. 1, а. с. 117), згідно з яким орендна ставка за користування нерухомим майном встановлюється у розмірі 17 %. Зазначена угода не була підписана сторонами, оскільки ТОВ БП “Парус-Січ” заперечувало проти запропонованих змін, про що повідомило Позивача листом від 20.07.2012 № 1/49 (т. 1, а. с. 119).

Обґрунтовуючи підстави для внесення змін до Договору, Позивач посилається на прийняте Запорізькою міською радою рішення від 06.04.2011 № 47 “Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя” (т. 1, а. с. 104), яким Запорізька міська рада встановила, що при оренді нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя застосовуються ставки орендної плати, які затверджуються Кабінетом Міністрів України для об’єктів права державної власності, за винятком випадків, передбачених п.п. 2-4 цього рішення.

У п. 5 зазначеного рішення Запорізька міська рада доручила Департаменту та комунальним підприємствам, які є орендодавцями комунального майна, здійснити заходи щодо перерахунку за згодою сторін розміру орендної плати за чинними договорами оренди з метою приведення орендних ставок у відповідність до норм цього рішення.

Пунктом 7 цього рішення зобов`язано бюджетні установи, заклади, організації та комунальні підприємства, які є балансоутримувачами орендованого майна, здійснити підготовку проектів відповідних додаткових угод до чинних договорів оренди та заходи щодо їх підписання.

Пунктом 8 рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 визнано таким, що втратило чинність рішення Запорізької міської ради від 28.04.2007 № 31 “Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя”.

За приписами ч. 2 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

У статті 21 Закону України “Про оренду державного майна та комунального майна” зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об’єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 з урахуванням доповнень, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 № 75, та відповідного рішення виконкому Запорізької міської ради народних депутатів.

Крім того, за п. 3.5 Договору, розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з постанови Верховного Суду України від 20.08.2013 у справі № 5017/781/2012, внесення відповідною постановою Кабінету Міністрів України змін до Методики (щодо розміру ставок орендної плати), на підставі якої відповідно до умов договору оренди здійснюється визначення розміру орендної плати, є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов договору оренди у цій частині.

Тобто це передбачає внесення змін до договору при зміні Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу. Оскільки зазначена Методика у частині зміни ставок орендної плати змінена не була, то і внесення змін до Договору на цій підставі неможливе.

Щодо рішення Запорізької міської ради № 47 від 06.04.2011, на яке в апеляційній скарзі посилається прокурор як на підставу зміни Договору, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. У п. 5 зазначеного рішення міститься доручення безпосередньо Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради щодо здійснення заходів з перерахунку орендної плати за чинними договорами оренди за згодою сторін.

Крім того, колегія суддів зазначає, що додаткова угода від 27.06.2012 до Договору оренди від 10.09.2002 № 482/01 (т. 1, а. с. 117), якою передбачається збільшення орендної ставки до 17%, надіслана Департаментом Відповідачу 27.06.2012, а з відповідним позовом Департамент звернувся у січні 2014 року.

Однак, п. 10 додатку № 2 до зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, яким передбачена орендна ставка за використання нерухомого майна для розміщення фізкультурно-спортивних закладів, діяльністю яких спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту у розмірі 17%, був встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1223 і з того часу залишався незмінним. Тим не менш, сторони додатковою угодою від 01.06.2007 до Договору (т. 1, а. с. 43) встановили орендну ставку у розмірі 8%.

Таким чином, Позивачем не доведено наявність обов`язку Орендаря погодитись на запропоноване збільшення орендної плати, оскільки відсутні підстави для зміни Договору оренди нежитлового приміщення № 482/01 від 10.09.2002, передбачені у п. 3.5 зазначеного Договору.

Позивачем також не доведено, що у 2014 році відбулися зміни Методики, а рішення Запорізької міської ради № 47 від 06.04.2011, на яке він посилається, передбачає зміну розміру орендної плати лише за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інших підстав для зміни умов Договору, передбачених у ньому, Позивачем не наведено.

Крім того, з ч.ч. 2, 3 ст. 632 ЦК України випливає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір оренди виконувався належним чином і Відповідачем орендна плата сплачувалася своєчасно.

Щодо інших доводів, які викладені в апеляційній скарзі і на думку апелянта є підставою для скасування оскарженого рішення, судова колегія апеляційного суду до уваги їх не приймає, оскільки їм була надана належна правова оцінка судом першої інстанції, а також ці доводи не спростовують висновків суду, викладених в оскарженому рішенні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 у справі № 908/220/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 у справі № 908/220/14 – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 у справі № 908/220/14 – залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О. А. Скакун

Судді: Л. Ф. Чернота

Т. М. Колядко

Надруковано 8 прим:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

2 – третім особам;

1 – прокурору;

1 – у справу;

1 – ГСЗО;

1 – ДАГС.