Рішення № 5008439, 01.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.09 Справа № 16/212

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об‘єднання", м. Луганськ

до Державного підприємства "Альтернатива-ВС", м. Луганськ

про стягнення 7305 грн. 88 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Вороніна О.А., довіреність від 01.01.09. № 24;

від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.03.09 по 31.05.09 у сумі 6106 грн. 03 коп., інфляційних нарахувань в сумі 394 грн. 49 коп. та 3% річних у сумі 92 грн. 02 коп. пені за період з 10.02.09 по 17.07.09 в сумі 713 грн. 34 коп. з урахуванням несвоєчасної оплати боргу за електроенергію за січень та лютий 2009 року.

Розрахунком від 01.10.09.позивач просить стягнути пеню в сумі 441,10грн. за період з 29.04.09. по 17.07.09., інфляційні нарахування в сумі 144,79грн. за той же період та 3% річних 56,9грн. за той же період.

Таким чином, позивач зменшив розмір заявлених до стягнення вимог у зв’язку з допущеною помилкою при розрахуванні позову.

Відтак, предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.03.09 по 31.05.09 у сумі 6106 грн. 03 коп., пеню в сумі 441,10грн. за період з 29.04.09. по 17.07.09., інфляційні нарахування в сумі 144,79грн. за той же період та 3% річних 56,9грн. за той же період.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання не з’явився, проте про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про неотримання відповідачем процесуальних документів або зміну ним юридичної адреси. У зв’язку з чим справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір на постачання електроенергії від 01.04.02. №А5092 (з додатковими угодами), на підставі якого постачальник електроенергії (позивач) зобов’язався забезпечувати передачу електроенергії в межах величин, дозволених споживачу (відповідачу) до використання, а споживач зобов’язався оплачувати використання електромереж позивача на підставі пред’явленого останнім рахунку протягом 5 днів, як встановлено в договорі «Порядок оплати», розділ 3.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу електроенергії відповідачеві в період липня, листопада, грудня 2008 року та березня 2009 року, про що відповідачу надіслано рахунки для оплати вартості спожитої активної електроенергії на суму 3638,87грн. Даний факт підтверджено матеріалами справи.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 01.04.02. №А5092 не оплатив у повному обсязі позивачу активну електроенергію за вказаний термін, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 6106,03грн. (у відповідності до умов договору).

Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по оплаті спожитої електроенергії, позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення платежу у сумі 441,10грн. за період з 29.04.09. по 17.07.09., інфляційні нарахування в сумі 144,79грн. за той же період та 3% річних 56,9грн. за той же період.

Відповідач проти позову не заперечив, вимог позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором на постачання електроенергії від 01.04.02. №А5092, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.

Позов в частині заявленої до стягнення вартості спожитої активної електроенергії за період з 01.03.09 по 31.05.09 у сумі 6106 грн. 03 коп. слід задовольнити, оскільки матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі електроенергії позивачем відповідачеві протягом вказаного періоду на суму 6106,03грн.

Позивач належним чином довів суду факт надіслання відповідачу рахунків про використання відповідачем як абонентом електроенергії на вказану суму боргу. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору на постачання електроенергії від 01.04.02. №А5092 та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стягнення пені в сумі 441,10грн. за період з 29.04.09. по 17.07.09., інфляційні нарахування в сумі 144,79грн. за той же період та 3% річних 56,9грн. за той же період обґрунтовані і дані вимоги відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст.232 ГК України, ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник (відповідач), який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора (позивача) зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних нарахувань з простроченої суми за весь час прострочення, а також неустойку за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені.

Пеня у сумі 441,10грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань підлягає до задоволення згідно п. 4.5 укладеного договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нараховується.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг в сумі 6106,03грн., пеню у сумі 441,10грн, інфляційні нарахування в сумі 144,79грн. та 3% річних на суму 56,90грн. на користь позивача за договором на постачання електроенергії від 01.04.02. №А5092 та позов слід задовольнити у частково, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача у вказаній частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232 ГК України, ст.ст.526,625,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Альтернатива-ВС", м. Луганськ, вул. «Гостра Могила», 1, ід. код 30298782 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», ід. код 31443937 заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 6106,03грн. для зарахування на р/р 260383209060 в філіалі ЛОУ ВАТ Ощадбанк, МФО 304665. Видати наказ.

3. Стягнути з Державного підприємства "Альтернатива-ВС", м. Луганськ, вул. «Гостра Могила», 1, ід. код 30298782 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», ід. код 31443937 пеню в сумі 441,10грн., інфляційні нарахування в сумі 144,79грн., 3 % річних в сумі 56,90грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 94,22грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 290,98грн. для зарахування на р/р 2600418745 в філіалі ЛОД ВАТ «Райффаайзен Банк Аваль», МФО 304007, видати наказ.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –06.10.09.

Суддя Р. Шеліхіна