Рішення № 50083746, 07.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.15 Справа № 914/2024/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:

Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (м. Київ)

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Малодивлинський гранкар’єр» (м. Львів)

про:

стягнення 11257 грн. 26 коп. боргу.

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Корчинському О. І.

Представники:

Позивача:

Чижикова Л. О. – представник (довіреність від 16.07.2015 р. №1541-НЮ); Краснова Т. М. – представник (довіреність від 16.07.2015 р. № 1541-НЮ)

Відповідача:

не з’явився

22.06.2015 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 2090 поступила позовна заява від Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малодивлинський гранкар’єр» про стягнення 11257 грн. 26 коп. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору №2730 Про експлуатацію залізничної під’їзної колії при станції Білокоровичі Південно-Західної залізниці від 21.09.2011 р. не проведено оплату за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 11257,26 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.07.2015 р.

27.07.2015 р. до суду за вх. №30824/15 від позивача поступили документи на виконання вимог ухвали суду.

30.07.2015 р. до суду за вх. №3348/15 від позивача поступило клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 30.07.2015 р. строк розгляду спору продовжено та розгляд справи відкладено на 07.09.2015 р.

02.09.2015 р. до суду за вх. №36751/15 від представника позивача поступило повідомлення, що станом на 01.09.2015 р. борг не сплачено.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважних представників в судове засідання забезпечив.

Представники позивача позов підтримали повністю, просили суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, хоч був належно повідомлений про час та місце судового розгляду справи про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи), причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

Підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) роз’яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представників позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між сторонами у справі укладено договір №2730 Про експлуатацію залізничної під’їзної колії при станції Білокоровичі Південно-Західної залізниці від 21.09.2011 р. (надалі – Договір, оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи). За умовами цього Договору, згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, експлуатується під’їзна колія, яка належить власнику колії (відповідач у справі), що примикає стрілочним з’їздом 1-3 до ІІ головної колії, станції Білокоровичі Південно-Західної залізниці і обслуговується локомотивом залізниці (позивач у справі). Межею під’їзної колії є знак «Межа під’їзної колії», який встановлено біля стика рамної рейки стрілочного переводу №1.

Відповідно до п. 3 Договору, у межах смуги відведення залізниці під’їзною колією і спорудами користувача зайнято ділянку землі площею 492 м.кв.

Пунктом 2 Договору передбачено, що розгорнута довжина під'їзної колії становить 1800 погонних метрів.

Земельна ділянка, яку зайнято під’їзною колією Товариства з обмеженою відповідальністю «Малодивлинський гранкар’єр» у межах смуги відведення залізниці, перебуває у постійному користуванні Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно – Західна залізниця», що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія І-ЖТ №001753 від 30.06.1999 р., планом встановлення зовнішніх меж земельних ділянок та технічною документацією.

За умовами п.16 укладеного Договору відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачу плату:

- за подачу, забирання вагонів - згідно Тарифного керівництво №1 (збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ним послуги;

- за користування вагонами (контейнерами) - згідно Тарифного керівництва №1;

- за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці - згідно тарифного керівництва №1 сплачується не пізніше як за 10 днів до початку звітного місяця за ставками визначеними калькуляціями за формулою: (П+К)*S, де П - діюча ставка місцевого земельного податку за 1 кв.м.; К - витрати залізниці на утримання 1 кв.м. землі в межах смуги відведення залізниці, які розраховуються залізницею один раз на рік та доводяться до відома підприємств шляхом вивішування оголошень в товарній касі станції (або шляхом направлення повідомлень чи в будь-якій спосіб виходячи з умов технології роботи станції); S - площа земельної ділянки, зайнята під'їзною колією у межах смуги відведення.

Згідно калькуляції, яка затверджена залізницею, розмір плати утримання 1 м2 земельної ділянки за один місяць без врахування 20% ПДВ становить: з 01.04.2014р.- 1,70 грн., з 01.04.2015 р. – 1,80 грн. Сума земельного податку за 1 м2 по Великодивлинській селищній раді становить: на 2014 рік – 0,0057 грн., на 2015 рік – 0,0072 грн..

Станом на 03.06.2015 р. заборгованість відповідача перед позивачем за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці складає 11257,26 грн. з ПДВ.

В судове засідання 07.09.2015 р. представник відповідача не з’явився, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив.

У відповідності з ч. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 з подальшими змінами передбачено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з розділом 58 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 р. №147-Ц, всі примірники, накопичувальних карток підписуються товарним касиром станції та уповноваженим представником платника. На право підпису у представника повинно бути доручення. В разі відмови представника підприємства від підпису накопичувальної картки, оформлюється акт загальної форми ГУ-23. У цьому випадку у накопичувальній картці робиться відмітка про складання акту.

Як вбачається з накопичувальних карток №20050062 від 20.05.2015 р., №19040054 від 19.04.2015 р., №18030037 від 18.03.2015 р., №18020027 від 18.02.2015 р., №16010006 від 16.01.2015 р., №17120122 від 17.12.2014 р., №17110117 від 17.11.2014 р., №20100105 від 20.10.2014 р., №16090097 від 16.09.2014 р., №19080086 від 19.08.2014 р., №20070068 від 20.07.2014 р., представник відповідача для підпису не з’явився, про що складено відповідні акти загальної форми ГУ-23.

Позивачем, до звернення з цим позовом до суду, була надіслана відповідачу претензія від 25.02.2015 р. за № НЮ-16-33, яка відповідачем залишена без задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно статей 901, 905, 907 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини залізниці із підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок розроблення та форма договорів встановлюються правилами (п.п. 71 та 76 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (з наступними змінами і доповненнями).

Частиною 4 статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належать до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

Постановою Кабінету Міністрів України, від 30.03.2011р. № 316 «Про затвердження переліку робіт і послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядку перерозподілу надходжень доходу від основної діяльності залізничного транспорту» визначено, що до основної діяльності залізничного транспорту належать у тому числі роботи і послуги по утриманню смуги відведення, пристроїв захисту від снігу, вирощуванню та утриманню захисних лісонасаджень.

Відповідно, на момент укладення Договору, сторони керуватися Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послугами, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. № 317, в п. 6 якого зазначено, що розрахунки за перевезення вантажів, роботи і послуги, пов'язані з ними, щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб'єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються за вільними тарифами, наведено в табл. 5 пункту 32 розділу ІІ цього Збірника.

Як встановлено судом, заборгованість відповідача перед позивачем за утримання ділянок землі у смузі відведення залізниці складає 11257,26 грн. з ПДВ.

У відповідності з ч.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 з подальшими змінами передбачено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Як вбачається з накопичувальних карток №20050062 від 20.05.2015 р., №19040054 від 19.04.2015 р., №18030037 від 18.03.2015 р., №18020027 від 18.02.2015 р., №16010006 від 16.01.2015 р., №17120122 від 17.12.2014 р., №17110117 від 17.11.2014 р., №20100105 від 20.10.2014 р., №16090097 від 16.09.2014 р., №19080086 від 19.08.2014 р., №20070068 від 20.07.2014 р., представник відповідача для підпису не з’являвся, про що складено відповідні акти загальної форми ГУ-23.

Однак відповідач отримав претензію із визначеною у ній сумою боргу, тому знав про свій обов'язок її сплати до звернення позивача з позовом до суду.

Таким чином, розрахунок плати за надання послуг по утриманню смуги відведення проведено позивачем у відповідності до умов Договору, відтак, приймається господарським судом в якості належного та допустимого засобу доказування.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11257,26 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 610, 625, 626, 629, 901, 905, 907 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малодивлинський гранкар’єр» про стягнення 11257 грн. 26 коп. боргу – задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малодивлинський гранкар’єр» (вул. Свєнціцького, 1, м. Львів, 79011; ідентифікаційний код 32686493) на користь Державного територіально – галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01034; ідентифікаційний код 04713033) 11257 грн. 26 коп. заборгованості та 1827 грн. 00 коп. судового збору

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.