Рішення № 50083706, 31.08.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.15 Справа№ 914/1583/13

За позовом: Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

Про зобов’язання до укладення договору оренди земельної ділянки площею 1,1655 га.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Вітрів І.Ю.-представник за дорученням

від відповідача: Гіль В.Б.-представник за дорученням

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Миколаївської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» про зобов’язання до укладення договору оренди земельної ділянки площею 1,1655 га.

Ухвалою суду від 23.04.2013 року порушено провадження по справі та призначено розгляд на 14.05.2013 р.

В судовому засіданні судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.06.2013 р. провадження у справі зупинено до вирішення справи №447/1771/13-а за позовом ПАТ “Львівобленерго” до Миколаївської міської ради про скасування рішення №664 від 14.09.2012 року Миколаївської міської ради скасування в частині встановлення орендної плати в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою суду від 22.06.2015 року провадження у справі поновлено та призначено на 06.07.2015 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

31.07.2015 року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, яка не може бути прийнята до розгляду судом з огляду на ті обставини, що подана в порушення ст..22 ГПК України після початку розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 31.08.2015 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів викладених в позовній заяві та поясненнях наданих в судовому засіданні з урахуванням заяви про зміну позовних вимог. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами розгляду звернення відповідача, на підставі рекомендацій постійної комісії міської ради з питань, землеустрою, містобудування та охорони навколишнього середовища, у відповідності до ст. ст. 12, 124 Земельного кодексу України, 14-ою сесією 6-го скликання Миколаївської міської ради було прийнято рішення від 14.09.2012 року № 664 «Про передачу земельної ділянки в оренду», згідного якого п. 3.1 вирішено укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його в установленому законом порядку. Заявою 31.07.2015 р. (вх. 3369/15) просить змінити позовні вимоги у зв’язку з вчиненою Управління Держкомзему у Миколаївському районі помилкою щодо неправильного зазначення площі земельної ділянки у 2012 році, що в подальшому призвело до помилкового нарахування річної орендної плати.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.08.2015 р. проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у своїх запереченнях на позов та поясненнях наданих в судових засіданнях. В обґрунтування свого заперечення відповідач посилається на те, що отриманий ним проект договору оренди земельної ділянки не відповідав типовій формі договору оренди землі, що призвело до його підписання з протоколом розбіжностей, що стосувався п. п. 9, 14.1 та 31 і направлено його в трьох примірниках на адресу Миколаївської міської ради. Відповідно до цього, вважає неправомірним зобов’язання орендаря у випадку зміни грошової оцінки земельної ділянки самостійно звернутися до орендодавця із заявою про внесення змін до п. 9 Додаткової угоди до Договору оренди щодо зміни розміру орендної плати (п. 31) та заперечує вимоги щодо іншої відповідальності у разі невнесення орендної плати (п. 14), оскільки жодної іншої відповідальності в типовому договорі не передбачено. Відтак, вважає договір оренди земельної ділянки укладеним в редакції ПАТ «Львівобленерго», що викладена в протоколі розбіжностей до цього Договору.

В судовому завданні 31.08.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Рішенням Миколаївської міської ради від 27.05.2011 року № 209 було ПАТ «Львівобленерго» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1927 га для обслуговування нежитлових будівель Миколаївського РЕМ по вул. Лисенка, 30-а в м. Миколаєві на землях промисловості міської ради, з метою укладення договору оренди земельної ділянки.

Листом від 17.08.2012 року відповідачем подано на затвердження проект землеустрою та за результатами розгляду звернення відповідача, на підставі рекомендацій постійної комісії міської ради з питань, землеустрою, містобудування та охорони навколишнього середовища, у відповідності до ст. ст. 12, 124 Земельного кодексу України, 14-ою сесією 6-го скликання Миколаївської міської ради було прийнято рішення від 14.09.2012 року № 664 «Про передачу земельної ділянки в оренду», згідного якого: затверджено проект землеустрою, передано в короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 1,1655 га для обслуговування нежитлових будівель миколаївського РЕМ по вул. Лисенка, 30-а в м. Миколаєві, за рахунок земель промисловості міської ради, встановивши орендну плату в розмірі 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також вирішено укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його в установленому законом порядку.

Вище вказане рішення разом з проектами договорів оренди в 3-х примірниках були відправленні на адресу ПАТ «Львівобленерго», листом від 18.09.2012 року № 02-12/1732 для розгляду та підписання.

Однак, за твердженням позивача, відповідач у двадцятиденний строк надісланий проект договору не підписав та не зареєстрував у встановленому законом порядку.

22.01.2013 року, відповідач повернув договір оренди земельної ділянки від 14.09.2012 року в 3-х примірниках разом з протоколом розбіжностей, що відповідно на думку позивача, відповідно до ст. 646 ЦК України – є пропозицією укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах, є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

В зв’язку із неврегульованими розбіжностями, в порядку, передбаченому п. 2.3.7 ст. 179, п. 3 ст. 184, п. 1.2 ст. 187 ГК України позивач звернувся до суду з метою врегулювання розбіжностей по договору в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно приписів ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст.6,627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст. 6 та ст.627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Відповідно до ст.124 ЗК України передача земельних ділянок, що перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Ч. 2 ст. 16 Закону України “ Про оренду землі” передбачає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради – сесії.

Так, судом встановлено, що 27.05.2011р. рішенням Миколаївської міської ради №209 відповідачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1927 га для обслуговування нежитлових будівель Миколаївського РЕМ по вул.. Лисенка,30-а в м.Миколаїв на землях промисловості, з метою укладення договору оренди земельної ділянки.

Рішенням №664 від 14.09.2012р. Миколаївська міська рада затвердила відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1927 га для обслуговування нежитлових будівель Миколаївського РЕМ по вул.. Лисенка,30-а в м.Миколаєві і встановила для відповідача річну орендну плату в розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки землі та зобов’язала ПАТ “Львівобленерго” укласти договір оренди земельної ділянки і зареєструвати його у встановленому порядку.

Таким чином, згідно законодавства України в користування земельною ділянкою встановлено річну оренду плату в розмірі 6% від нормативно грошової оцінки землі, що не суперечить ст. 288.5.1 Податкового кодексу України, де чітко передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не бути меншою для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, згідно з якого розмір орендної плати за землю не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відтак, вищенаведене рішення міської ради про встановлення суми орендної ставки в розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки повністю співвідноситься з відповідними правовими положеннями Податкового кодексу України.

Частиною 1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Більше того, згадане рішення Миколаївської міської ради було об’єктом оскарження у Миколаївському районному суді та Львівському апеляційному адміністративному суді, яке не скасоване та є чинним на час розгляду справи.

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. ч. 1 – 3 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно із ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи наведене, та передбачене рішенням Миколаївської міської ради №664 від 14.09.2012р. положення, яке обумовлює необхідність у даному випадку укладення договору оренди землі, відповідачем не доведено наявність передбачених законом підстав для відмови позивачу в укладенні типової форми договору оренди земельної ділянки.

В ході розгляду спору судом встановлено, що відповідач ухиляється від укладення договору, заперечення проти позовних вимог наведені представником є необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують позовних вимог.

Згідно ст.84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір.

Беручи до уваги наведене, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що первісний позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3) укласти з Миколаївською міською радою Львівської області договір оренди земельної ділянки площею 1,1655 га, що знаходиться в м. Миколаєві по вул. Лисенка, 30-а, для обслуговування нежитлових будівель Миколаївського РЕМ, які знаходяться у власності товариства, на наступних умовах: строк оренди – 5 років, орендна плата в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (тобто 48 021,48 грн. в рік), що сплачується з врахуванням коефіцієнтів індексації.

3. Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3) зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 1,1655 га, що знаходиться в м. Миколаєві по вул. Лисенка, 30-а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3 код ЄДРПОУ 00131587) на користь Миколаївської міської ради ( 81600 Львівська область м.Миколаїв вул.А.Шептицького,82 код ЄДРПОУ 26411657) 1147,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення підписаний 07.09.2015 року.

Суддя Березяк Н.Є.