Рішення № 50083441, 02.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015

Справа №910/16131/15

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави – Міністерства аграрної політики та продовольства України, в особі – Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг-Індастрі»

про стягнення 152916459 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від прокуратури – Жовтун Н.Б.;

від МАПП України – Костюкевич М.Є. (представник за довіреністю);

від позивача – Корчук О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача – не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави – Міністерства аграрної політики та продовольства України, в особі – Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг-Індастрі» (далі – Відповідач) про стягнення 152916459 грн. заборгованості та санкцій за Договором поставки зернових № 01-14-20 від 12.06.2014 у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем обов’язків.

Відзиву на позов Відповідач не подав, у судові засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення повноважних представників покладаються на Відповідача відповідно.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у засідання обов’язковою не визнавалась, і перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, МАПП України та прокуратури, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 12.06.2014 між Позивачем, як покупцем, та Відповідачем, як постачальником, Договору № 01-14-20 (далі – Договір), Відповідач зобов’язався поставляти Позивачу в обумовленому Договором порядку, асортименті та кількості у 2014 році зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти тощо, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти й оплатити таку продукцію.

Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за Договором, її дольове співвідношення за видами та кількістю, ціна на продукцію, а також період поставки визначаються додатковими угодами до Договору, які є його невід'ємними частинами.

За умовами Додаткової угоди від 12.06.2014 до Договору Відповідач зобов'язався поставити Позивачу у період з листопада по грудень 2014 року 64000 тон кукурудзи за ціною 1800 грн. за тону. Загальна сума договору – 115200000 грн.

Позивачем у період з 12.06.2014 по 21.07.2014 було перераховано Відповідачу в передплату поставленої у майбутньому по Договору і вказаній додатковій угоді продукції 114180000 грн., що підтверджується залученими до справи платіжними дорученнями та не спростовано Відповідачем.

Натомість Відповідач поставив Позивачу 116,69 тон кукурудзи на суму 210042 грн., що підтверджується залученими до справи видатковими та товарно-транспортними накладними за період 21.10.2014 – 24.10.2014.

Доказів поставки Відповідачем Позивачу обумовленої Договором і додатковою угодою продукції на решту суми передплати, 113 969 958 грн., матеріали справи не містять.

За умовами Додаткової угоди від 12.06.2014 до Договору та враховуючи положення ч. 1 ст. 254 ЦК України строк поставки Відповідачем продукції сплив 31.12.2014.

Отже Відповідач порушив умови Договору, додаткової угоди та ст.ст. 525, 526, 530, 661 ЦК України і ст. 193 ГК України не передавши Позивачу товар у погодженій сторонами кількості (має місце недопоставка погодженої сторонами зернової продукції).

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. А згідно з частиною 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Проте матеріали справи не містять доказів, що до звернення до суду з даним позовом Позивач звертався до Відповідача з відповідною вимогою, тобто прямо та зрозуміло висловив йому свою волю щодо вимоги або передати кількість товару, якої не вистачає, або щодо повернення сплаченої за нього грошової суми.

При цьому суд зауважує, що саме по собі як закінчення строку дії договору, так і закінчення обумовленого умовами договору строку поставки не звільняє автоматично сторін від обов’язку виконати зобов’язання в частині, яка не була виконана до закінчення вказаних строків, натомість за приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У даному випадку спеціальна норма ст. 670 ЦК України у випадку порушення стороною умов договору щодо кількості товару дає право іншій стороні або вимагати виконання зобов’язання або відмовитись від нього та вимагати повернення кошів.

Однак, як зазначалось вище, хоча у пред’явленому позові заступника прокурора за підтримки Позивача вимагає повернення вартості непоставленого товару, проте матеріали справи не містять доказів звернення до Відповідача (направлення, надання тощо) з вимогою про повернення сплаченої за недопоставлений товар грошової суми.

Тобто фактично до звернення до суду з даним позовом Позивач не висловлював Відповідачу свою волю відмовитись від прийняття простроченого зобов’язання з поставки товару належної кількості та щодо повернення передплачених коштів за недопоставлений товар.

Натомість, з часу звернення заступника прокурора в інтересах та за підтримки Позивача до суду з даним позовом у Відповідача було достатньо часу щоб розглянути вимогу Позивача та задовольнити її у встановлений законом строк (ст. 530 ЦК України), чого Відповідачем зроблено не було, у тому числі і станом на дату винесення даного рішення, тому позовні вимоги про стягнення решти суми передплати, 113969958 грн., визнаються обґрунтованими та задовольняються.

У частині стягнення нарахованих 3% річних за ст. 625 ЦК України на суму передплати за недопоставлений товар (на 113969958 грн.) за період з 01.01.2015 по 16.06.2015, то в цій частині суд в позові відмовляє, оскільки згідно з положеннями ст. 625 ЦК України 3% річних нараховуються тільки на суму невиконаного грошового зобов’язання, тоді як у Відповідача перед Позивачем невиконаного грошового зобов’язання не існувало, натомість мало місце невиконане не грошове зобов’язання з поставки зерна у належній кількості.

Окрім того, за своєю суттю обов’язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передплата, не можна розцінювати як грошове зобов’язання у розумінні ст. 625 ЦК України. Аналогічний обов’язковий до застосування в силу приписів ст. 111-21 ГПК України висновок Верховного Суду України викладено в постанові від 01.07.2015 (справа Господарського суду міста Києва № 910/14120/14).

Отже, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, Відповідач до звернення заступника прокурора в інтересах Позивача до суду з даним позовом був порушником негрошового зобов’язання з поставки продукції у неналежній кількості, що є підставою для застосування обумовлених Договором санкцій за статтями 546, 549 ЦК України та 230, 231 ГК України у вигляді пені на підставі п. 7.4 Договору та штрафу на підставі п. 7.5 Договору.

Розрахунок пені (період 01.01.2015 – 16.06.2015) та штрафу судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а їх розмір є доведеним залученими до справи доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 25985150,43 грн. пені та 11396995,80 грн. штрафу визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги визнаються судом частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо порушення інтересів держави в межах даного спору, що стали підставою для подання даного позову Заступником прокурора міста Києва, то суд погоджується з його доводами, викладеними у позові, тому з огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів статті 36 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, суд дійшов висновку про наявність у нього права на звернення до господарського суду з даним позовом в інтересах Позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір (73080 грн.), від сплати якого заступник прокурора звільнений, стягується з Відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг-Індастрі» (м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/28; ідентифікаційний код 39025703) на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 16; ідентифікаційний код 37199618) 113969958 (сто тринадцять мільйонів дев’ятсот шістдесят дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. вартості недопоставленої продукції, 25985150 (двадцять п’ять мільйонів дев’ятсот вісімдесят п’ять тисяч сто п’ятдесят) грн. 43 коп. пені та 11396995 (одинадцять мільйонів триста дев’яносто шість тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 85 коп. штрафу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг-Індастрі» (м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/28; ідентифікаційний код 39025703) 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2015

Суддя Сташків Р.Б.