Рішення № 50081780, 10.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/132/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015 Справа № 908/4468/15

За позовом Приватне підприємство "Зевс" (83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 73; адреса для листування: 49127, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, буд. 7)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми 7271,00 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Аляб'єва Н.В. (дов. б/н від 16.10.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 4863,00 грн. - основного боргу, суми 486,30 грн. - штрафу за несвоєчасну оплату товару в розмірі 10% згідно з договором, суми 94,70 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4468/15, справі присвоєно номер провадження 20/132/15, справу призначено до розгляду на 26.08.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладений на 10.09.2015 р.

У судовому засіданні 10.09.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмового обґрунтування позовних вимог, яке надійшло до суду 26.08.2015 р. Обґрунтовуючи позов ст.ст. 230, 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 217, 218, 230-232, 234 ГК України, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 4863,00 грн. основного боргу, суму 486,30 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару в розмірі 10% згідно з договором, суму 94,70 грн. 3% річних.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, ухвали суду направлялися на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у Спеціальному витязі з ЄДРЮОтаФОП станом на 27.08.2015 р.: АДРЕСА_1. Витребувані ухвалами суду документи, в т.ч. письмовий відзив, відповідач не надав, причини неявки суду не повідомив. Поштові відправлення з ухвалами суду на адресу суду повернуті не були.

Суд визнав можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності відповідача на підставі наявних у справі документів.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2013 р. між Приватним підприємством "Зевс" (постачальник за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки напоїв № ЗПР-303, за умовами якого постачальник зобов'язався постачати покупцю напої (далі - «товар») партіями згідно з замовленням останнього, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються за домовленістю сторін та зазначаються в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.п.1.1, 1.2 договору).

У розділі 4 договору сторони узгодили ціну товару та порядок розрахунків. Відповідно до п. 4.1 ціна товару визначається за домовленістю сторін у момент передачі товару та зазначається у видаткових накладних.

Строк оплати за отриманий товар: 100% передплата, відстрочка платежу на 14 календарних днів із дня прийняття товару покупцем (п. 4.3).

Відповідно до п. 6.1 договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє на протязі двох років із дати укладення, а по грошовим зобов'язанням - до їх повного виконання.

Згідно з письмовим повідомленням відповідача, матеріально-відповідальними особами є, зокрема, ОСОБА_2.

На умовах договору № ЗПР-303 від 19.09.2013 р. позивач передав (поставив) відповідачу товар (алкогольні напої) на загальну суму 5068,02 грн., що підтверджується видатковою накладною № 13НН0014361 від 20.11.2014 р. Видаткова накладна з боку покупця в графі «одержала» підписана ОСОБА_2

У підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за договором позивач також надав товарно-транспортну накладну на переміщення алкогольних напоїв № 13НН0014361 від 20.11.2014 р., відповідно до якої алкогольні напої були доставлені відповідачу автомобільним транспортом.

Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар.

Позивач вручив відповідачу претензію від 02.03.2015 р., якою вимагав перерахування на зазначені реквізити суми основного боргу по договору № ЗПР-303 в розмірі 4863,06 грн.

Враховуючи наявну заборгованість, позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК, є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу згідно з видатковою накладною № РН-13НН0014361 від 20.11.2014 р. був переданий товар на загальну суму 5068,02 грн. Відповідач здійснив часткову оплату товару, заборгованість становить суму 4863,06 грн.

Задовольняючи позов у частині стягнення основної суми боргу, суд бере до уваги, що факт поставки підтверджується підписаними двома сторонами видатковою та товарно-транспортною накладними, оригінали яких оглядалися судом у судовому засіданні. Відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався, укладення договору поставки № ЗПР-303 не заперечив, отримання товару за видатковою накладною, яку покладено в підставу позову, не спростував, доказів погашення заборгованості не надав.

Разом з тим, резолютивна (прохальна) частина позовної заяви містить вимогу про стягнення 4863,00 грн. Враховуючи приписи ст.ст. 22, 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог. Позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 4863,00 грн. є обґрунтованою, доведеною, основаною на законі.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України суми 94,70 грн. 3% річних, нарахованих за період із 05.12.2014 р. по 30.07.2015 р. включно (237 календарних днів).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором № ЗПР-303 суд вважає встановленим.

Із розрахунку штрафних санкцій, який доданий позивачем до позову, та обґрунтованого розрахунку 3% річних, який надійшов до суду 10.09.2015 р., слідує, що сума 3% річних, розрахована позивачем за період із 05.12.2014 р. по 30.07.2015 р., становить 94,73 грн., а не 94,70 грн., як зазначено позивачем по тексту позовної заяви та в її прохальній частині, а також у розрахунку стягуваної суми та обґрунтуванні позовних вимог, які надійшли до суду 26.08.2015 р.

Заяви про збільшення розміру позовних вимог у частині стягнення суми 3% річних від позивача до суду не надійшло. Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги згідно з прохальною частиною позовної заяви.

Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що сума 3% річних за заявлений позивачем період із 05.12.2014 р. по 30.07.2015 р. (237 календарних днів) становить 94,73 грн.

Враховуючи приписи ст. 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується сума 94,70 грн. 3% річних за заявлений позивачем період.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь штрафу за несвоєчасну оплату товару в розмірі 10%, що складає 486,30 грн.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У пункті 7.5 договору поставки № ЗПР-303 від 19.09.2013 р. сторони встановили, що в разі затримання оплати більше 30 календарних днів, покупець зобов'язується додатково до суми боргу сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% суми боргу.

Як було встановлено судом, відповідач допустив прострочення строків оплати за договором. Строк прострочення оплати склав більше ніж 30 календарних днів, розрахунок штрафу виконаний позивачем вірно. З відповідача на користь позивача стягується штраф у розмірі 486,30 грн.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Зевс» (83102, Донецька область, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 73, адреса для листування: 49127, м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, буд. 7, код ЄДПОУ 31578034) суму основного боргу в розмірі 4863 (чотири тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 00 коп., штраф за несвоєчасну оплату товару в сумі 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 30 коп., суму 94 (дев'яносто чотири) грн. 70 коп. - 3% річних, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 10 вересня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.