Рішення № 50081641, 31.08.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/105/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015 Справа № 908/4329/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Олвін”, м. Черкаси

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротек 88”, м. Мелітополь, Запорізька область

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Семенов С.О., дов. б/н від 20.05.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про стягнення заборгованості за договором № 4 від 06.06.2012р. купівлі-продажу , а саме: предоплати на суму 131 283 грн. 40 коп., пеню на суму 57 027 грн. 35 коп., 3% річних на суму 11 405 грн. 47 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається ст. ст. 173 – 175, 193 ГК України, ст.ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 ЦК України, договором № 4 від 06.06.2012р. Позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротек 88» (надалі за текстом -продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Олвін» (надалі за текстом - покупець) уклали 06.06.2012 р. договір купівлі - продажу № 4 (надалі за текстом - договір). Пунктом 1.1 договору, продавець зобов'язувався передати у власність покупцю запасні частини, (надалі – товар), а покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Разом з договором покупець та продавець підписали 06.06.2012 р. специфікацію № 1 до договору, якою погодили, що продавець поставить запасні частини до автотракторної техніки на суму 734 548 грн. 88 коп. на умовах, визначених розділом 3 договору, та розрахунок за поставлений товар, на умовах розділу 5 договору, тобто за кожну поставлену партію товару покупець здійснює розрахунок шляхом попередньої оплати 50% суми вказаної в рахунку-фактурі, решту, 50% вказаної суми після отримання оплати по зовнішньоекономічному контракту. Термін поставки товарів визначений в специфікації № 1 – 15.07.2012р.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань по поставці, позивач змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права та просить суд стягнути з відповідача предоплату 131 283 грн. 40 коп., пеню на суму 57 027 грн. 35 коп., 3% річних на суму 11 405 грн. 47 коп.

Ухвалою суду від 29.07.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/105/15, судове засідання призначено на 18.08.2015р.

В судове засідання, розпочате 18.08.2015р., представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомлено належним чином.

Від позивача до канцелярії господарського суду надійшли додаткові документальні докази, на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 29.07.2015р.

Ухвалою суду від 18.08.2015р., з метою надання сторонам додаткового часу для належної підготовки та надання всіх витребуваних документів, судове засідання було відкладено на 31.08.2015р. Суд зобов’язав позивача надати заяву про уточнення предмету спору (ст.693 ЦК України), визначення ціни позову (постанова пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р.), уточнити період нарахування пені (п. 6 ст. 232 ГК України).

Ухвали суду були направлені на адреси сторін в установленому законом порядку та строк на адреси сторін, що підтверджуються витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином, заздалегідь до судового засідання, були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 1.8 Постанови пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. { Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013}

Представник відповідача, в судові засіданні, продовжені 18.08.2015р. та 31.08.2015р. не з’явився повторно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

31 серпня 2015р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про зміну підстави та зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 131 283 грн. 40 коп. попередньої оплати та проценти в розмірі 1 974 грн. 64 коп., а всього стягнути з відповідача 133 258 грн. 04 коп. та заява про повернення зайве сплаченого судового збору, згідно з якою позивач просить суд повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Олівін» зайве сплачену суму судового збору у розмірі 1 329,16 грн. Заяви та додаткові документальні докази прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Спір розглядається в сумі 133258 грн. 04 коп.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору, відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 31.08.2015р. оголошенням рішенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротек 88» (надалі за текстом - продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Олвін» (надалі за текстом - покупець) уклали договір купівлі-продажу № 4 (надалі за текстом - договір).

Продавець зобов'язувався передати у власність покупцю запасні частини, (надалі – товар), а покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Разом з договором покупець та продавець підписали 06.06.2012 р. специфікацію № 1 до договору, якою погодили, що продавець поставить запасні частини до автотракторної техніки на суму 734 548 грн. 88 коп. на умовах, визначених розділом 3 договору, згідно якого в п. 3.4. договору вказано, що доставка товару здійснюється транспортом покупця зі складу продавця в м. Черкаси, або транспортом продавця на склад покупця за домовленістю сторін.

Розрахунок за поставлений товар, на умовах розділу 5 договору, тобто за п. 5.1. договору вказано, що за кожну поставлену партію товару покупець здійснює розрахунок шляхом попередньої оплати 50% суми вказаної в рахунку-фактурі, решту, 50% вказаної суми після отримання оплати по зовнішньоекономічному контракту.

Термін поставки товарів, визначений в специфікації № 1 – 15.07.2012р.

Для виконання умов вказаного договору покупець перерахував продавцю:

11.06.2012р. – 140 000 грн. 00 коп.;

25.06.2012р. – 40 000 грн. 00 коп.;

04.07.2012р. – 100 000 грн. 00 коп.;

06.07.2012р. – 150 000грн. 00 коп.

04 липня 2012 року, згідно накладної № 36 від 04.07.2012р., покупцеві був відпущений товар на суму 283 716 грн. 40 коп.

Відповідач (продавець) свої зобов'язання щодо поставки оплаченого покупцем товару виконав частково, поставивши позивачу лише товару, на загальну суму 283 716 грн. 40 коп. (без ПДВ) в липні 2012 року (видаткова накладна № 36 від 04.07.2012 р.).

Решта товару, яка була оплачена позивачем (покупцем) авансом включно до 06.07.2012р., згідно платіжних доручень від 11.06.2012р., 25.06.2012р., 04.07.2012р., 06.07.2012р., не була поставлена продавцем в строки, погоджені сторонами та вказані в специфікації № 1 до договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олвін» свої зобов'язання за договором та специфікацією до договору виконало в повному обсязі, попередньо сплативши відповідачу 100 % вартості товару по договору та специфікації, а відповідач не поставив продукцію в строки, визначені договором та специфікацією до договору, чим порушив взяті на себе зобов'язання, передбачені розділом 1, 3, 5 договору та специфікацією № 1 до договору.

02 серпня 2012р. було складено акт звіряння взаємної заборгованості між позивачем та відповідачем, в якому останній визнав свою заборгованість перед позивачем.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога (вих. № 98 від 02.08.2012 р.) про повернення суми попередньої оплати, в розмірі 146 283 грн. 60 коп. до 02.08.2012р. Вимога була отримана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек 88» Лісіхіним О.В., про що свідчить його особистий підпис, поставлений на вимозі 02.08.2012р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

На момент розгляду спору по суті, сума попередньої оплати в розмірі 131 283 грн. 40 коп., відповідачем не повернута позивачу. Документальних доказів виконання своїх зобов’язань по договору відповідач також суду не надав.

Сума неповернутої попередньої плати складає 131 283грн. 40 коп., пред’явлена до стягнення обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Позивачем, окрім вимоги щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати, пред’явлені до стягнення сума 3% річних в розмірі 1 974 грн.64 коп.

Розглянувши вимоги щодо стягнення суми 3% річних, суд встановив , що в задоволенні даних вимог слід відмовити, виходячи з наступного:

- згідно п. 5.2. ч. 5 Постанови пленуму Вищого господарського України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань», обов’язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилась від прийняття зобов’язань за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов’язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов’язань, а з інших підстав.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 3% річних в розмірі 1974 грн.64 коп. слід відмовити, як пред’явлених необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду, решту зайве сплаченої суми судового збору повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 530, 693 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Олвін” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротек 88” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротек 88”, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 березня, буд. 8 (р/р 26001331215 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 37678089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівін» 18020, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 72, оф. 702 (р/р 26001010304639 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123, ЄДРПОУ 32654092) 131 283 (сто тридцять одна тисяча двісті вісімдесят три) грн. 40 коп. попередньої оплати, 2625 (дві тисячі шістсот двадцять п’ять) грн. 67 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Винести ухвалу щодо повернення судового збору в сумі 1329 грн. 17коп.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення « 07» вересня 2015р.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз’яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет