Рішення № 50080118, 10.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2015 Справа № 908/3058/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод»

про стягнення 33952,68 грн.

Суддя Ніколаєва Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Погорело М.І., за довіреністю від 20.08.2015р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Торговий дім Агрінол» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» 33952,68 грн., з яких: 22263,48 грн. – основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору № 262/13-ДрМЗ від 12.12.2013р.; 10911,51 грн. – інфляційні, що нараховані відповідачу з березня 2014р. по березень 2015р. та 777,69 грн. – 3% річних, що нараховані відповідачу з 24.02.2014р. по 27.04.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2015р. на підставі ст. ст. 15,17 Господарського процесуального кодексу України вказану позовну заяву з доданими до неї документами направлено для розгляду за територіальної підсудністю до господарського суду Донецької області.

Згідно з довідкою господарського суду Донецької області про автоматичний розподіл справ між суддями від 18.05.2015р. для розгляду даної справи призначено суддю Ніколаєву Л.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.05.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 908/3058/15 та розгляд справи призначено на 09.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.2015р. розгляд даної справи відкладений на 24.06.2015р. о 10:00 в т.ч. у зв’язку із задоволенням клопотання відповідача про перенесення дати розгляду справи на іншу дату за вх. № 1289/15 від 09.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.2015р. (із врахуванням ухвали господарського суду Донецької області про виправлення описки від 22.06.2015р.) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» повернуто без розгляду на підставі п.4.ч.1 ст.63 ГПК України.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 2367/15 від 24.06.2015р., згідно з яким просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» щодо стягнення 3% річних в сумі 777,69 грн. та інфляційних витрат в сумі 10911,51 грн. відмовити повністю з посиланням на нестабільність в роботі відповідача, неможливість виконувати своєчасно і в повному обсязі свої договірні зобов’язання з позивачем та звільненням відповідача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, заявлених у позовній заяві, у зв’язку із проведенням антитерористичної операції у Донецькій області.

На виконання вимог ухвали суду від 09.06.2015р. господарський суд одержав письмові пояснення позивача від 24.06.2015р. за вх. № 2372/15 щодо поставки товару відповідачу не меншу суму, ніж передбачено у специфікаціях № 1 від 12.12.2013р. та № 2 від 24.01.2014р. з посиланням на те, що умовами договору № 262/13-ДрМЗ від 12.12.2013р. та специфікаціями № 1 від 12.12.2013р. та № 2 від 24.01.2014р. до нього передбачено поставка товару на умовах ЕXW м. Донецьк, вул. 60-річчя СРСР (Куйбишевська нафтобаза) в редакції Інкотермс-2010, що означає те, що відповідач самовивізом на своєму транспорті або через перевізника отримує товар на складі позивача, який знаходиться за вказаною адресою, що відповідач забезпечив часткове одержання товару на суму 206258,28 грн., оскільки останній не приїхав за часткою товару та не надав можливості позивачу передати весь товар, зазначений в специфікаціях.

22.06.2015р. за вх. № 2057/15 господарський суд Донецької області одержав апеляційну скаргу ТОВ «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.06.2015р. про повернення зустрічної позовної заяви та ухвалою суду від 24.06.2015р. провадження у справі № 908/3058/15 зупинено до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. відновлено ТОВ «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» пропущений процесуальний строк для подачі апеляційної скарги; апеляційну скаргу ТОВ «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.06.2015р. по справі № 908/3058/15 повернуто заявникові без розгляду; справу № 908/3058/15 повернуто до господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 11.08.2015р. поновлено провадження у справі № 908/3058/15 та розгляд справи призначено на 26.08.2015р. (із врахуванням ухвали про виправлення описки від 18.08.2015р.).

Ухвалою суду від 26.08.2015р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 19.09.2015р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 10.09.2015р.

03.09.2015р. за вх. № 9731/15 господарський суд одержав від позивача письмові пояснення, згідно з якими останній заперечує проти вимог відповідача з посиланням на ст. 625 ЦК України та на те, що інфляційні витрати та 3% річних за прострочення грошових зобов’язань не є штрафними санкціями та законодавством передбачається обов’язок боржника на вимогу кредитора сплачувати як проценти, так і інфляційні витрати, не зважаючи на неможливість виконати у строк грошові зобов’язання.

10.09.2015р. на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2015р. за вх. № 10694/15 господарський суд одержав клопотання відповідача про залучення витребуваних судом документів. Також у вказаному клопотанні відповідач просить суд розглянути справу по суті без участі представника відповідача з врахуванням відзиву на позов.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 10.09.2015р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

12.12.2013р. між ТОВ «Торговий дім Агрінол» (постачальник, позивач) та ТОВ «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» (покупець, відповідач) укладений договір № 262/13-ДрМЗ, згідно з яким позивач зобов’язується передати в обумовлені цим договором строки відповідачу продукцію та/або товар, а відповідач зобов’язується прийняти товар та оплатити за нього узгоджену суму (п. 1.1. договору).

Відповідно до умов п.1.2. договору кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими та невід’ємними частинами цього договору.

У розділі 3 до договору встановлені умови та строки поставки, а саме: базисні умови поставки, узгодженої партії товару – DDP згідно з правилами «Інкотермс-2010р.», якщо інше не узгоджено у відповідних специфікаціях до договору. Місце пункту призначення, конкретні умови та строки поставки по кожній партії товару вказується сторонами у відповідних специфікаціях до договору, які є невід’ємною його частиною. У випадках, коли сторонами у специфікаціях узгоджуються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими у міжнародних торгових термінах «Інкотермс-2010р.», із врахуванням узгоджених сторонами застережень та умов поставок у відповідних специфікаціях (п. 3.2. договору); позивач зобов’язується разом з відвантаженим товаром надати відповідачу (його представнику) наступні документи: в т.ч. рахунки- фактура, видаткові накладні, товаротранспортні накладні (п. 3.3. договору).

Відповідно до умов п.п. 4.1.,4.2., 4.3. договору ціна товару за одиницю та по позиціям вказана у специфікаціях до договору, загальна сума цього договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є складовими та невід’ємними частинами договору; розрахунки по цьому договору здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача; порядок оплати: протягом 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014р., а в частині виконання зобов’язань – до повного та належного виконання цих зобов’язань.

Невід’ємними частинами договору № 262/13-ДрМЗ від 12.12.2013р. є специфікація № 1 від 12.12.2013р., згідно з якою позивач зобов’язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити наступний товар на суму 154 521,48 грн.; умови оплати: відстрочка платежу – 60 календарних днів; базисні умови поставки в т.ч.: EWX (у редакції «Інкотермс-2010» м. Донецьк, вул. 60-річчя СРСР, 43 (Куйбишевська нафтобаза), а також специфікація № 2 від 24.01.2014р., згідно з якою позивач зобов’язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити наступний товар на суму 107087,86 грн.; умови оплати: відстрочка платежу – 60 календарних днів; базисні умови поставки: EXW (у редакції «Інкотермс-2010» м. Донецьк, вул. 60-річчя СРСР, 43 (Куйбишевська нафтобаза).

Також судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивачем поставлено товар та виставлено рахунки-фактури на оплату на загальну суму 206258,28 грн., що підтверджується видатковою накладною № АТ-2412030 від 24.12.2013р. та рахунком- фактури № АТ-2412030 від 24.12.2013р. на суму 85095,50 грн., видатковою накладною № АТ-2412063 від 24.12.2013р. та рахунком- фактури № АТ-2412063 від 24.12.2013р. на суму 22263,48 грн., видатковою накладною № АТ-1102005 від 11.02.2014р. та рахунком- фактури № АТ-1102005 від 11.02.2014р. на суму 86502,94 грн., видатковою накладною № АТ-1102006 від 11.02.2014р. та рахунком- фактури № 1102006 від 11.02.2014р. на суму 10463,16 грн., видатковою накладною № АТ-2402046 від 24.02.2014р. та рахунком- фактури № АТ-2402046 від 24.02.2014р. на суму 1933,20 грн.

В свою чергу відповідач за одержаний товар розрахувався частково в сумі 183994,80 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «Торговий дім «Агрінол» у АТ «Райффайзен Банк Аваль», згідно з якою 19.06.2014р. відповідач перерахував позивачу 86502,94 грн. та 1933,20 грн., а 29.07.2014р. відповідач перерахував позивачу 10463,16 грн. та 85095,50 грн.

Отже, неоплаченим відповідачем залишився товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № АТ-2412063 від 24.12.2013р. на суму 22263,48 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 728/07 від 20.03.2015р., в якій просив відповідача у десятиденний строк з моменту одержання претензії, перерахувати на р/р № 26004418599 у Райффайзен Банк Аваль суму 33160,70 грн. Вказана претензія одержана відповідачем 26.03.2015р., про що свідчить кур’єрська накладна ПН 691154.

Між тим, відповідач відповіді на претензію не надав та борг позивачу не сплатив, що і зумовило звернення до суду з даним позовом, в якому крім основного боргу в сумі 22263,48 грн., останній просить суд стягнути інфляційні в сумі 10911,51 грн. та 3% річних в сумі 777,69 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки, згідно з яким, позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити за нього узгоджену суму протягом 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що за товар, який поставлений позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки в сумі 206258,28 грн., відповідач розрахувався частково в сумі 183994,80 грн. Вартість поставленого позивачем товару за видатковою накладною № АТ-2412063 від 24.12.2013р. на суму 22263,48 грн. залишилася неоплаченою відповідачем, як у встановлені договором поставки строки, так і в подальшому, після одержання претензії позивача про оплату боргу. При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу в сумі 22263,48 грн., а тим більш доказів, як спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 22263,48 грн., а отже і їх задоволення.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем та, згідно з яким розмір інфляційних, що нараховані відповідачу за березень 2014р. по березень 2015р., становить 10911,51 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким 3% річних в сумі 777,69 грн. нараховані відповідачу з 24.02.2014р. по 27.04.2015р., суд встановив, що з 24.02.2014р. по 27.04.2015р. сума 3 % річних становить 783,19 грн., а не 777,69 грн. (розрахунок: 22263,48х3%х428/365=783,19). Проте, виходячи з того, що позивач не надав до суду відповідної заяви про вихід за межі позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, наявність якої передбачена вимогами п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в межах позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 10911,51 грн. та 3% річних в сумі 777,69 грн. також задоволені господарським судом.

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позов від 24.06.2015р. за вх. № 2367/13, щодо відсутності вини останнього у порушенні договірних зобов’язань перед ТОВ «Торговий дім «Агрінол» у зв’язку із проведенням антитерористичної операції у Донецькій області та щодо звільнення відповідача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, заявлених позивачем у позовній заяві, не приймаються судом до уваги, оскільки сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові та відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

На підставі ст. 44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82– 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод» (84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна,7, р/р 26005013005496 в Донецькому відділенні № 3 АТ «Сбербанрк Росії» МФО 320627, код ЄДРПОУ 37696092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрінол» (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе,84/1, р/р 26004418599 в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) основний борг в сумі 22263 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 48 коп., інфляційні в сумі 10911 (десять тисяч дев’ятсот одинадцять ) грн. 51 коп., 3% річних в сумі 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 69 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 11 вересня 2015р.

Суддя Л.В. Ніколаєва