Рішення № 50079638, 08.09.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 вересня 2015 р. Справа № 902/882/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Вінницягаз» (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, м. Вінниця, 21012)

до: Боблівської сільської ради (22813, Вінницька область, Немирівський район,

с. Боблів)

про стягнення 27912,32 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В..

за участю представників сторін:

позивача : Приданчук В.В. за довіреністю № 05/15-Д від 30.12.2014 року;

відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Боблівської сільської ради заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-Б-Н-130089-Кп від 30.12.2014 року в загальному розмірі 27 912,32 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного 30.12.2014 року договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-Б-Н-130089-Кп позивачем було поставлено відповідачеві 2 353 куб.м. природного газу загальною вартістю 26 777,89 грн.. За умовами п. 4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем 100% авансовим платежем, який має бути здійснений Споживачем не пізніше, ніж за 10 календарних днів від початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок Споживач проводить не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач не провів повних розрахунків за поставлений природний газ, і за ним рахується заборгованість в розмірі 25 412,19 грн..

Неналежне виконання зобов’язань за договором призвело до звернення до суду з даним позовом та нарахування штрафних санкцій обумовлених договором.

Ухвалою суду від 30.06.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/882/15 з призначенням до розгляду в судовому засідання 21.07.2015 року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору.

Ухвалою суду від 21.07.2015 року строк розгляду справи, за клопотанням представника позивача, продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 08.09.2015 року.

На визначену судом дату з’явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався. Визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується поштовим повідомленням вх. № 6590 від 06.08.2015 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (позивач, за договором Постачальник) та Боблівською сільською радою (відповідач, за договором Споживач) укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-Б-Н-130089. (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник протягом 2015 року здійснює Споживачу постачання природного газу (надалі – газ) в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених Оператором, де передає газ Споживачу. (п. 2.3. Договору)

Послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору. (п. 2.6 Договору).

Постачальник до 5 числа, наступного за звітним за місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника. (п. 2.7 Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 до Договору. Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за 10 (десять) календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє в частині постачання природного газу з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, а в частині розрахунків – до повного їх здійснення (п. 10.1. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2015 року до Договору сторони виклали пункти 4.2. Договору в новій редакції, де визначили, що вартість 1000 куб. м. природного газу з ПДВ становить 7 463,52 грн..

Додатковою угодою № 2 від 01.03.2015 року до Договору викладено в новій редакції п. 4.2. Договору, де визначили, що вартість 1000 куб. м. природного газу з ПДВ становить 11 380,32 грн..

Судом встановлено, що позивачем в період березня 2015 року поставлено відповідачеві природний газ в обсязі 2353 куб.м. на загальну суму 26 777,89, що стверджується двохстороннім актом подачі-приймання і реалізації природного газу за березень 2015 року.

Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків за поставлений газ. При цьому, в письмових поясненнях позивача б/н. та дати (вх. № суду 06-52/8797/15 від 04.09.2015 року) зазначено, що з жовтня 2011 року за відповідачем рахується передоплата за природний газ в сумі 1 365,70 грн.. Зважаючи, що на протязі 2011-2014 років відповідачем в повному обсязі проводились розрахунки за природний газ, зазначена сума, відповідно до п. 4.6. Договору, зарахована в рахунок оплати за природний газ поставлений у березні 2015 року.

Таким чином, станом на день розгляду справи розмір заборгованості за Договором становить 25 412,19 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зміст договору, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 25 412,19 грн. правомірною та обґрунтованою.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 2 381,08 грн. пені за період з 06.04.2015 року по 01.06.2015 року та 119,05 грн. суму трьох відсотків річних за період з 06.04.2015 року по 01.06.2015 року.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

При перевірці, за допомогою системи «Ліга Закон», розрахунку пені та трьох відсотків річних за визначений в розрахунку період, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з борівської сільської ради (22813, Вінницька область, Немирівський район, с. Боблів, код ЄДРПОУ 20089210) на Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24, код ЄДРПОУ 03338649) 25 412 (двадцять п’ять тисяч чотириста дванадцять) грн. 19 коп. – боргу; 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 05 коп. – 3% річних; 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одну) грн. 08 коп. – пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 10 вересня 2015 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22813, Вінницька область, Немирівський район, с. Боблів)