Рішення № 50079629, 08.09.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 вересня 2015 р. Справа № 902/1037/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

до: Іллінецького районного відділу управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (вул. Ворошилова, 10, м. Іллінці, Вінницька обл., 22700)

про стягнення 20 652,33 грн. пені та річних

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

позивача: Дідичук А.В. - за дорученням

відповідача: Горецький Ю.М. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Іллінецького районного відділу управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області 69 376,69 грн., з яких: 48 724,36 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов"язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-Б-І-100103 від 06.06.2014р., 1021,45 грн. - 3% річних, 19 630,88 грн. пені.

Ухвалою від 22.07.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 08.09.2015р.

Ухвалою від 08.09.2015 р. провадження у справі в частині вимог про стягнення 48724,36 грн. боргу припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з віднесенням на відповідача витрат позивача на сплату судового збору пропорційно вказаній сумі, у зв"язку із сплатою цієї суми відповідачем після звернення позивача до суду.

З огляду на це, позов підтримано представником позивача лише в частині вимог про стягнення 1021,45 грн. - 3% річних та 19 630,88 грн. пені.

08.09.2015р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені, яке мотивовано наступним.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона не доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Так, Іллінецький РВ УМВС України у Вінницькій області відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів в межах отриманого асигнування.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдані, (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Іллінецький РВ УМВС проводив розрахунки по мірі виділення відповідних коштів бюджетом. Недостача даних коштів не може ставитись у вину Відповідача, оскільки він не є відповідальним за повноту їх виділення з Державного бюджету України.

Крім того, до звернення позивача із позовом до суду Іллінецьким РВ УМВС па адресу позивача було направлено лист № 4763 від 16.07.2015 року про погашення заборгованості протягом липня і серпня 2015 року.

Заслухавши пояснення представників сторін по суті підтриманих позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне та дійшов такого висновку.

06.06.2014р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Постачальник) та Іллінецьким районним відділом управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (Споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-Б-І-100103 від 06.06.2014р., відповідно до якого Постачальник протягом 2014 року здійснює Споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 4 724,00 грн, крім того ПДВ 20% - 944,80 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ нараховується на ціну газу за 1000 куб.м. природного газу і становить 94,48 грн., крім того ПДВ 20% - 18,896 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000 куб. м. природного газу становить 38,90 грн., крім того ПДВ 20% - 7,78 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 284,40 грн., крім того ПДВ 20% - 56,88 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 70,60 грн., крім того ПДВ 20% - 14,12 грн. Усього за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 5 212,38 грн., крім того ПДВ 20% - 1 044,816 грн., разом за 1000 куб. м. - 6 254,856 грн.

Відповідно до п. 4.6. Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 до Договору. Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за десять (10) календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим. Сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату Споживачем вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період з Постачальником обсяг газу. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку. Сторони домовились вважати дату збільшення підтвердженого обсягу датою доведення Оператором до газорозподільного підприємства інформації про підтвердження збільшення обсягу газу на розрахунковий період.

У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє в частині постачання природного газу з 2014 року до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків до повного їх здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Додатковою угодою №3 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-Б-І-100103 від 06.06.2014р. сторони виклали в новій редакції п. 4.2. договору: "4.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу па природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 5 900,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 180,00 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI нараховується на ціну газу за 1000 куб.м. природного газу і становить 118,00 грн., крім того ПД В 20% - 23,60 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000 куб.м. природного газу становить 38,90 грн., крім того ПДВ 20% - 7,78 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 284,40 грн., крім того ПДВ 20% 56,88 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 82,30 грн., крім того ПДВ 20% - 16,46 грн. Усього за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору і до затвердженого тарифу на природний у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 6 423,60 грн., крім того ПДВ 20% - 1 284,72 грн., разом за 1000 куб.м. - 7 708,32 грн."

Ця у угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 грудня 2014 року (п. 2 додаткової угоди)

Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами (п. 3 додаткової угоди).

Додатковою угодою №8 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-Б-І-100103 від 06.06.2014р. сторони виклали в новій редакції п. 4.2. договору: "4.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 5 700,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 140,00 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ нараховується на ціну газу за 1000 куб.м. природного газу і становить 114,00 грн., крім того ПДВ 20% - 22,80 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000 куб.м. природного газу становить 38,90 грн., крім того ПДВ 20% - 7,78 грн.; тариф на транспортування природною газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 284,40 грн., крім того ПДВ 20% - 56,88 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 82,30 грн., крім того ПДВ 20% -16,46 грн. Усього за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 6 219,60 грн., крім того ПДВ 20% - 1 243,92 грн., разом за 1000 куб.м. - 7 463,52 грн.".

Ця у угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 лютого 2015 року (п. 2 додаткової угоди)

Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами (п. 3 додаткової угоди).

Додатковою угодою №9 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-Б-І-100103 від 06.06.2014р. сторони виклали в новій редакції п. 4.2. договору: "4.2. Ціна 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 8 900,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 780,00 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ нараховується на ціну газу за 1000 куб.м. природного газу і становить 178,00 грн., крім того ПДВ 20% - 35,60 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000 куб.м. природного газу становить 38,90 грн., крім того ПДВ 20% - 7,78 грн.; тариф на транспортування природною газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 284,40 грн., крім того ПДВ 20% - 56,88 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 82,30 грн., крім того ПДВ 20% -16,46 грн. Усього за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 9 483,60 грн., крім того ПДВ 20% - 1 896,72 грн., разом за 1000 куб.м. - 11 380,32 грн.".

Ця у угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 березня 2015 року (п. 2 додаткової угоди)

Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами (п. 3 додаткової угоди).

Додатковою угодою №11 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-Б-І-100103 від 06.06.2014р. сторони виклали в новій редакції п. 4.2. договору: "4.2. Ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 7 200,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 440,00 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI нараховується на ціну газу за 1000 куб.м. природного газу і становить 144,00 грн., крім того ПДВ 20% - 28,80 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000 куб.м. природного газу становить 97,30 грн., крім того ПДВ 20% - 19,46 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 543,00 грн., крім того ПДВ 20% - 108,60 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб.м. природного газу становить 113,20 грн., крім того ПДВ 20% - 22,64 грн. Усього за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 8 097,50 грн., крім того ПДВ 20% - 1619,50 грн., разом за 1000 куб.м. - 9 717,00 грн.".

Ця у угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 квітня 2015 року (п. 2 додаткової угоди)

Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами (п. 3 додаткової угоди).

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" передало відповідачу за період з січня по квітень 2015 року 25 142,0 м.куб природного газу на загальну суму 218 648,38 грн., що підтверджується актами подачі-прийому та реалізації газу № ІЛГ-000173 від 31.01.2015р., № ІЛГ-00429 від 26.02.2015р., № ІЛГ-000561 від 24.03.2015р., № ІЛГ-000814 від 27.04.2015р.

За отриманий природний газ відповідач розрахувався частково, в зв"язку з чим, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становила 48 724,36 грн.

Відповідач заборгованість в розмірі 48 724,36 грн. погасив після звернення позивача до суду.

Як зазначено вище, ухвалою суду від 08.09.2015р. припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з Іллінецького районного відділу управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області 48 724,36 грн. боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з наявних матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач заборгованість в розмірі 48 724,36 грн. погасив після звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 08.09.2015р. припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з Іллінецького районного відділу управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області 48 724,36 грн. боргу.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 1021,45 грн. - 3% річних, 19 630,88 грн. пені, нарахованих за період з 06.02.2015 р. по 04.03.2015 р.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Розрахунок пені в розмірі 19 630,88 грн. та 3% річних в розмірі 1021,45 грн. здійснений в межах, визначених законодавством та умовами Договору.

Відтак, позовні вимог про стягнення з відповідача 1021,45 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені на підставі п.3 ст. 83 ГПК України, яке підтримано представником відповідача в судовому засіданні, і проти якого не заперечив представник позивача, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право при прийнятті рішення зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 рудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

При цьому, суд бере до уваги таке:

- відповідач - Іллінецький районний відділ управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області фінансується з державного бюджету України та відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів в межах отриманого асигнування та борг ним погашено зразу після отримання коштів з бюджету;

- доказів щодо факту та розміру отриманих збитків саме внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань, що є предметом спору, суду не надано;

- представник позивача не заперечив щодо клопотання представника відповідача щодо зменшення розміру пені.

Зазначені обставини дають підстави для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про зменшення відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на п'ятдесят відсотків.

Отже, стягненню підлягає пеня в розмірі 9 815,44 грн., а в частині стягнення з відповідача 9 815,44 грн. пені - слід відмовити.

Відповідно до п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 83 п. 3, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги про стягнення 20652,33 грн. пені та річних задовольнити частково.

2. Стягнути з Іллінецького районного відділу управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (вул. Ворошилова, 10, м. Іллінці, Вінницька обл., 22700, ідент.код. 08670266) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, ідент.код 03338649) 9815,44 грн. (дев"ять тисяч вісімсот п'ятнадцять грн. 44 коп.) пені, 1021,45 грн. (десять тисяч двадцять одну грн. 45 коп.) річних та 543,87 грн. (п"ятсот сорок три грн. 87 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 вересня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи