Постанова № 50079124, 08.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2015 року № 826/8141/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна"

до

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про

визнання неправомірним рішення про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету, викладеного у листі №14-1/6-11/8607 від 03.12.2013 та надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1 245 631,25 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна” звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання неправомірним рішення про відсутність правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету, викладеного у листі №14-1/6-11/8607 від 03.12.2013 та надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1 245 631,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 у справі №К/800/53632/14 касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задоволено частково, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна” задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.06.2015, в порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 справу було розподілено між суддями. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду справи № 826/8141/14 було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2015 було прийнято до провадження адміністративну справу № 826/8141/14.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 неправомірно відмовив позивачу у поверненні надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 1 245 631,25 грн. та не підготував і не подав відповідачу-2 висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, що призвело до порушення прав товариства.

Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2015 позовні вимоги підтримала повністю та просила суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, додаткових заперечень з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України до суду не надали.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Київською регіональною митницею були прийняті рішення про визначення митної вартості товарів від 21.07.2011 № 100000006/2011/412129/1, від 23.08.2011 №100000006/2011/412422/1, від 27.09.2011 № 100000006/2011/412781/1, згідно яких, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв’язку неподанням декларантом додаткових документів та наявності сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а тому митна вартість визначена із застосуванням методу № 6 (резервний метод).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 по справі № 2а-15731/11/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» задоволено. Визнано неправомірними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/412129/1 від 21.07.2011 року, № 100000006/2011/412422/1 від 23.08.2011 року; № 100000006/2011/412781 від 27.09.2011 року.

З метою виконання рішення суду, що набрало законної сили, позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявами про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна” (код ЄДРПОУ 31513464) на поточний рахунок в установі банку р/р 26008200139232, МФО 300584, ПАТ «СІТІбанк» в м. Києві надмірно сплачених митних та інших платежів:

- від 14.11.2013 № 509 (причина повернення коштів: визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412422/1 від 23.08.2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого було надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 326 964,61 грн.);

- від 14.11.2013 № 510 (причина повернення коштів: визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412129/1 від 21.07.2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого було надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 326 964,61 грн.);

- від 14.11.2013 № 511 (причина повернення коштів: визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412781 від 27.09.2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого було надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 917 080,33 грн.).

Листом від 03.12.2013 № 14.1/6-11/8607 Київська міжрегіональна митниця Міндоходів відмовила позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів, оскільки правові підстави для повернення коштів з Держбюджету України відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна”, не погоджуючись з такою позицією відповідача-1, звернулось до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з’ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п’ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи зобов’язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно із пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно із пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно з пунктом 43.5 вказаної статті Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначена в Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженому наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364 (далі – Порядок № 618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів, зокрема, для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку.

До заяви додаються:

аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Згідно із пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 618, для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 618, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Згідно із пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 618, висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

В пункті 11 розділу ІІІ Порядку № 618, за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що платник податків у наданий законодавством строк (1095 днів) має право звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, в якій має бути зазначено причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, напрям перерахування коштів, а також платник податків зобов’язаний додати до заяви комплект бланків митних декларацій, за якими помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі, документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Митний орган, в свою чергу, зобов’язаний перевірити обґрунтованість повернення заявлених сум та підготувати або Висновок про повернення, або письмову обґрунтовану відповідь про відсутність підстав для повернення коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна” про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів від 14.11.2013 № 509, № 510, № 511, листом від 03.12.2013 № 14.1/6-11/8607 відмовила позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів, зазначивши про відсутність правових підстав для повернення коштів з Держбюджету України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 19.05.2015 по даній справі, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, зазначила про необхідність судам встановити, який напрям перерахування коштів зазначено позивачем у поданій заяві на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, а також, чи відсутнє на час виникнення спірних відносин у ТОВ “Штраус Україна” непогашеного грошового зобов’язання (податковий борг).

Відповідно до частини п’ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З метою виконання вказівок суду касаційної інстанції, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2015 було зобов'язано відповідача та запропоновано позивачу надати додаткові письмові пояснення та документи.

Відповідачем 27.07.2015 було подано клопотання про зупинення провадження у справі до встановлення факту заявлення/незаявлення позивачем відшкодування ПДВ по МД, за яким товар було розмитнено.

У задоволенні вказаного клопотання відповідача судом було відмовлено у судовому засіданні 27.07.2015.

Водночас, суд зазначає, що маючи достатньо часу, відповідач, станом на дату прийняття рішення у справі, не надав суду додаткових письмових пояснень та документів.

Позивачем додаткові письмові пояснення та документи було надано через канцелярію суду 03.08.2015.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 по даній справі суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна” звернулося до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявами від 14.11.2013 № 509, № 510, № 511 про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, зазначивши найменування платника податків: Товариство з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна”, код ЄДРПОУ: 31513464, напрям перерахування коштів: для повернення платнику податків – на поточний рахунок платника в установі банку, банківські реквізити: р/р 26008200139232, МФО 300584, ПАТ «СІТІбанк» в м. Києві, причина повернення коштів: визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412422/1 від 23.08.2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого було надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 326 964,61 грн.; визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412129/1 від 21.07.2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого було надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 326 964,61 грн.; визнання неправомірним і скасування Київським апеляційним адміністративним судом рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412781 від 27.09.2011 року щодо визначення митної вартості товарів, на підставі якого було надмірно сплачено податок на додану вартість в розмірі 917 080,33 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна” до вищезазначених заяв від 14.11.2013 додало всі необхідні документи для підтвердження підстав повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, а саме: рішення Київської регіональної митниці № 100000006/2011/412422/1 від 23.08.2011 року, №100000006/2011/412129/1 від 21.07.2011 року, № 100000006/2011/412781 від 27.09.2011 року, судові рішення трьох інстанцій по справі № 2а-15731/11/2670, декларації форми МД-2, аркуші коригування.

Отже, судом було встановлено, що заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна” від 14.11.2013 № 509, № 510, № 511 про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів відповідають вимогам пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618, в тому числі і напрям перерахування коштів - для повернення платнику податків – на поточний рахунок платника в установі банку, зазначений у заявах, відповідає положенням пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України та пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна” надало суду акти від 29.07.2015 № 13634-20, № 13638-20, № 13644-20, № 13612-20, № 13606-20, № 13620-20, 13616-20, № 13614-20 звірки розрахунків платника за період 01.01.2013-14.11.2013, відповідно до яких у позивача відсутній податковий борг.

Таким чином, враховуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 по справі № 2а-15731/11/2670, залишену без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013, та відсутність боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна”, відповідач дійшов хибного висновку про відсутність підстав для повернення коштів, зазначених у заявах від 14.11.2013 № 509, № 510, № 511.

У зв’язку з чим, позовна вимога про визнання неправомірним (протиправним) рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про відсутність правових підстав для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» коштів з Державного бюджету України, викладене в листі № 14-1/6-11/8607 від 03.12.2013 у відповідь на заяви № 509, № 510, № 511 від 14.11.2013, підлягає задоволенню.

В той же час, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 1 245 631,25 грн. є передчасною та не підлягає задоволенню з огляду на те, що в Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відсутній відповідний висновок митного органу.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірним (протиправним) рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про відсутність правових підстав для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» коштів з Державного бюджету України, викладене в листі № 14-1/6-11/8607 від 03.12.2013 у відповідь на заяви №№ 509, 510, 511 від 14.11.2013.

3. В решті позовних вимог – відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов