ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
09 вересня 2015 року Чернігів Справа № 825/2787/15-а
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом Чернігівського міського центру зайнятості
до Коваль Інни Володимирівни
про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -
В С Т А Н О В И В:
21.08.2015 Чернігівський міський центр зайнятості (далі - Чернігівський МЦЗ, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Коваль Інни Володимирівни (далі – Коваль І.В., відповідач) в якому просить стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 1601 грн. 79 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Коваль І.В. перебувала на обліку як безробітна в Чернігівського МЦЗ в період з 03.04.2013 по 28.10.2013 та отримувала матеріальне забезпечення на випадок безробіття. 20.02.2015 при повторному зверненні до центру зайнятості відповідачем була подана заява про перереєстрацію її як безробітної та про поновлення виплати допомоги по безробіттю. Під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було встановлено, що після припинення реєстрації в центрі зайнятості 28.10.2013, відповідач надавав послуги ТОВ "ЕКОЛЛ" згідно укладеними цивільно-правовими договорами (договір про надання послуг від 01.11.2013, 09.01.2014, 07.04.2014, 07.10.2014), про що не повідомив центр зайнятості при повторному зверненні.
09.09.2015 позивач подав до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з Коваль І.В. незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 1301 грн. 79 коп.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив та заперечень на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Коваль І.В. з 03.04.2013 по 28.10.2013 перебувала на обліку як безробітний в Чернігівському МЦЗ та отримувала допомогу по безробіттю відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що підтверджується персональною карткою № 250313040300053 (а.с.8).
З 20.02.2015 Коваль І.В. поновлено статус безробітного та поновлено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом із наказів про прийняті рішення (а.с.12).
Як вбачається з акту розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №288 від 08.07.2015 (а.с.13), посадовою особою Дзюбою О.В. проведено звірку (перевірку) з ТОВ "ЕКОЛЛ", якою встановлено, що Коваль Інна Володимирівна надавала послуги ТОВ "ЕКОЛЛ" згідно з договором про надання послуг від 01.11.2013, договором про надання послуг від 09.01.2014, договором про надання послуг від 07.04.2014, договором про надання послуг від 07.10.2014 (а.с.14-21).
Згідно довідки-розрахунку матеріального забезпечення Чернігівського МЦЗ від 14.07.2015 №06/2992 сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю відповідача за період з 20.02.2015 по 10.04.2015 становить 2301 грн. 79 коп. (а.с.22).
На підставі виявлених правопорушень з боку відповідача, директором Чернігівського МЦЗ прийнято наказ від 14.07.2015 №248 "Про повернення коштів гр. Коваль І.В." (а.с.23), та листом від 14.07.2015 за №05/3006 запропоновано відповідачу добровільно повернути отримані кошти в сумі 2301 грн. 79 коп. (а.с.14).
Коваль І.В. частково сплатила заборгованість у розмірі 700,00 грн.. що підтверджується випискою по рахунку (а.с.25).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до пункту 1 частина 2 статті 1 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI “Про зайнятість населення” (далі – Закон №5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Стаття 4 Закону №5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Згідно статті 43 Закону №5067-VI статусу безробітного може набути, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 44 Закону №5067-VI зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Пунктом 8 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
На виконання Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі – Закон №1533-III) був розроблений Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі – Порядок №307), який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т.ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.
Згідно пункту 1.2 розділу 1 Порядку №307 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
Згідно пункту 5.5 Порядку №307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Пунктом 6.14 Порядку №307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до статті 7 Закону України від 02.03.2000 року №1533-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” (далі – Закон - №1533-III) допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності є видом забезпечення.
Відповідно статті 36 Закону №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю, оскільки, Коваль І.В. під час повторного звернення до Чернігівського міського центру зайнятості для поновлення статуту безробітного не повідомила про перебування в трудових відносинах з ТОВ "ЕКОЛЛ" після припинення реєстрації в Чернігівському міському центрі зайнятості 28.10.2013, а тому суд дійшов висновку, що Коваль І.В. незаконно отримувала допомогу по безробіттю в сумі 1301 грн. 79 коп.
Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідачем не надано жодних належних доказів, щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості до Коваль Інни Володимирівни про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Коваль Інна Володимирівна (вул. Білоруська, 27, м. Чернігів, 14010, реєстраційний номер ОКПП: 3272713802) на користь Чернігівського міського центру зайнятості (р/р 37171300901002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 1301 (одна тисяча триста одна) грн. 79 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: Ю.О.Скалозуб
Судове рішення № 50078963, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 09.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 825/2787/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: