Ухвала суду № 5007796, 05.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

У Х В А Л А

05.10.09 Справа № 8/132.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Луганськгаз” в особі Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства,

м. Рубіжне Луганської області,

до Державного підприємства “Хімічний завод “Південний”, м. Рубіжне Луганської області,

про стягнення 12267640 грн. 14 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Ільченко Є.І., юрисконсульт за довіреністю № 177 від 14.04.09;

від відповідача - Тавадян Л.Р., представник за довіреністю № 218-3028 від 22.06.09.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення у термін до 23.10.2010.

Представник відповідача вимоги за заявою підтримав, посилаючись на суттєвий спад виробництва та заборгованість з виплати заробітної платні. Крім того, зазначено, що існує заборгованість податкових органів з відшкодування ПДВ перед відповідачем.

Представник позивача надав письмові пояснення, де проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення заперечив.

Розглянувши заяву про відстрочення, додані до неї документи та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав задоволення даної заяви.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2009р. позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Державного підприємства «Хімічний завод «Південний», ідентифікаційний код 35283037, яке знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1-г Луганської області, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Луганськгаз»(місто Луганськ, вул. Т.Шевченка, 102) в особі Філії - Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, ідентифікаційний код 20188359, яке знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вул. Менделєєва, 42 Луганської області, - основний борг у сумі 11030063 (одинадцять мільйонів тридцять тисяч шістдесят три) грн. 55 коп., інфляційні нарахування у сумі 695972 (шістсот дев’яносто п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 49 коп., пеню у сумі 481588 (чотириста вісімдесят одна тисяча п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 51 коп., 3% річних у сумі 60015 (шістдесят тисяч п’ятнадцять) грн. 59 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 (триста двадцять) грн. 50 коп.

При розгляді спору по суті судом було встановлено, що строк виконання відповідачем грошового зобов’язання визначено правочином, на підставі якого заявлено вимоги наступив на день звернення до суду з позовом. Проте, відповідач до цього часу не виконує взяті на себе грошові зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п.1.1. Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 зазначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п.2 вказаного роз’яснення підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В заяві відповідач вказує, що борг планується виплатити після 23.10.2010р.

Планувати виконання грошового зобов’язання слід на стадії укладення договору.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідальність боржника означає можливість стягнення суми невиконаного грошового зобов’язання у тому числі із застосуванням заходів примусового характеру передбачених законодавством.

Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

Заявником не доведено належними засобами доказування неможливість виконання ним на цей час грошового зобов’язання перед позивачем за рішенням суду у даній справі (відсутність коштів на рахунках, тощо).

Тяжкий фінансовий стан також не є підставою для відстрочення виконання рішення.

Крім того, відповідачем не наведено будь яких пояснень та не надано жодних доказів, що могли б свідчити про те, що він вживав всіх необхідних заходів до виконання договірних зобов’язань у строк та судового рішення у добровільному порядку, а також про те, що трапилася виняткова обставина, яка унеможливила таке виконання. Не надано суду доказів можливості виконання рішення у запланований відповідачем строк.

Слід також відзначити, що згідно програми виходу з кризового стану Державного підприємства “Хімічний завод “Південний” 6 заходів мають строк реалізації 4 квартал (та деякі раніше) 2009 р.

Отже, на даний час, враховуючи реалізацію деяких заходів за програмою виходу з кризового стану, на яку посилається відповідач в обґрунтування заяви про відстрочення, він вже мав сплачувати кошти на виконання рішення суду.

Проте, цього не відбулось. Як наслідок, не доведено гарантованість сплати кошти і після реалізації решти запланованих програмою заходів.

Таким чином, відсутні обставини, що дійсно могли б свідчити про винятковість випадку, яким ускладнюється виконання рішення або робиться неможливим та відповідно заяву про відстрочення слід відхилити.

Тому, суд дійшов висновку про відхилення заяви про відстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відхилити заяву Державного підприємства «Хімічний завод «Південний»від 23.09.2009р. № 218-4433 про відстрочення виконання рішення суду.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко