ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/269
21.09.09
За позовом
Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до
Комунального підприємства «ЖЕО-103»
про
стягнення 83 893, 82 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача:
Мак Жукова Л.А. –дов. від 16.02.2009 року №155/1/03-753;
Від відповідача:
не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «ЖЕО-103»заборгованості за договором № 1/03 на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів від 02.01.2008 року у розмірі 75 278, 76 грн. –основного боргу та 10 332, 23 грн. –пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2009 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.05.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 26.05.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що станом на 22.05.2009 року заборгованість відповідача складає 75 278, 76 грн. –основного боргу та 8 615, 06 грн. - пені, тому просить стягнути з останнього 83 893, 82 грн.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, заява про зміну позовних вимог була задоволена судом.
Крім того, позивач разом з позовною заявою з метою забезпечення позову просив суд накласти арешт на майно та кошти відповідача, які знаходяться на його рахунках.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. В роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищезазначеного, забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.
Позивачем у поданій заяві не обґрунтовано, яким чином відсутність арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем позовними вимогами, а також не подано жодних доказів, підтверджуючих вищезазначене.
За вказаних обставин подана заява про забезпечення позову судом була відхилена.
Представник відповідача у судове засідання 26.05.2009 року не з’явився, вимоги ухвали від 28.04.2009 року не виконав, проте через загальний віділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 року розгляд справи було відкладено на 15.06.2009 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.06.2009 року подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ним було здійснено часткову оплату і перераховано позивачу кошти в розмірі 52 862, 46 грн., на підтвердження чого надав копії платіжних доручень.
Відповідач також посилається на те, що заборгованість виникла у зв’язку з несплатою мешканців житлових будинків квартирної плати, плати за утримання будинків та прибудинкової території, а також невідповідність тарифів квартирної плати, плати за утримання будинків, прибудинкової території фактичній собівартості утримання та обслуговування житлового фонду та відсутність дотацій з бюджету, в яку входить оплата за технічне обслуговування димових і вентиляційних каналів від газових приладів, що обслуговує відповідач.
Крім того, відповідно до Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги»від 13.11.1996 року, відповідач не має законних підстав стягнення штрафних санкцій з мешканців боржників (регресний позов) і не має фінансової можливості сплачувати штрафні санкції та збитки від інфляції.
На підставі вищезазначеного відповідач просить змінити порядок виконання рішення розстрочивши сплату заборгованості у сумі 22 416, 30 грн на один рік та зменшити розмір пені до 5 гривень.
Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з відзивом, поданим відповідачем у судовому засіданні.
Крім того, сторонами було заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору.
Згідно частини 4 ст.69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з іншою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року було продовжено строк вирішення спору та у звязку з необхідністю витребування нових доказів від сторін відкладено розгляд справи на 30.06.2009 року.
Представники сторін у судовому засіданні 30.06.2009 року надали усні пояснення та заперечення.
У судовому засіданні 30.06.2009 року було оголошено перерву до 25.08.2009 року та зобов’язано позивача надати оригінали договорів за 2006, 2007 роки та всю первинну бухгалтерську документацію на виконання цих договорів; відповідачу надати пояснення з урахуванням поданих позивачем доказів.
Представник позивача у судовому засіданні 25.08.2009 року подав витребувані судом докази та надав усні пояснення. Зокрема, позивач зазначив, що не погоджується з доводами наведеними відповідачем у відзиві на позов у зв’язку із тим, що предметом позовних вимог у даній справі є невиконання відповідачем зобов’язань за Договором № 1/03 від 02.01.2008 року, укладеним між позивачем та відповідачем. Проте, відповідач у відзиві на позовну заяву мотивує свої заперечення обставинами, що не стосуються правовідносин за Договором №1/03 від 02.01.2008 року.
Позивач зазначив, що між ним та відповідачем до укладення спірного Договору №1/03 від 02.01.2008 року, було укладено Договір №1/03 від 01.04.2007 року та Договір №1/03 від 03.01.2006 року. Позивач пояснив, що платіжні доручення, які відповідач надав суду в якості доказів оплати робіт, являються доказами оплати за Договором № 1/03 від 03.01.2006 року.
Представник відповідача у судове засідання 25.08.2009 року не з’явився, витребуваних судом доказів не надав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.
У зв’язку з тим, що нез’явлення відповідача та неподання ним витребуваних пояснень перешкоджає вирішенню спору по суті, суд відклав розгляд справи на 08.09.2009 року .
Представник відповідача у судовому засіданні 08.09.2009 року подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.
Представник позивача у судовому засіданні 08.09.2009 року подав докази витребувані ухвалою суду від 25.08.2009 року та підтримав заявлене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Суд, на підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголосив перерву до 21.09.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2009 року подав докази витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 21.09.2009 року не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Оскільки, відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом в розписці про оголошення перерви від 08.09.2009 року, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
В С Т А Н О В И В:
02.01.2008 року між Комунальним підприємством «ЖЕО-103»(надалі –Замовник) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(надалі –Підрядник) було укладено договір №1/03 на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів (надалі –Договір), за яким Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання обсягів робіт з перевірки, прочищення і поточного ремонту вентиляційних каналів і димоходів від газових приладів (газових колонок, печей) відповідно до додатків та разових робіт по ліквідації завалів у ветканалах житлових будинків.
Згідно п. 2 Договору Підрядник зобов’язується виконувати власною робочою силою, матеріально-технічними засобами відповідно до ДБН В 2, 5, 20-2001 «Газопостачання»наступні види робіт:
- перевірку і прочищення димоходів, ветканалів від газових колонок на щільність і відокремленість –один раз на квартал; один раз на місяць відповідно до графіків;
- перевірку і прочищення димоходів, ветканалів від газових печей –один раз на рік відповідно до графіків;
- перевірку, прочищення, ліквідацію завалів у димоходів і ветканалів у жилих будинках за заявками Замовника.
Виконання Підрядником своїх зобов’язань за договором підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт за 12 місяців (з січня по грудень 2008 року):
- Акт здачі приймання виконаних робіт за січень 2008 року на суму 5 061, 00 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за лютий 2008 року на суму 5 552, 64 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за березень 2008 року на суму 8 227, 74 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за квітень 2008 року на суму 5 061, 00 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за травень 2008 року на суму 5 523, 72 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за червень 2008 року на суму 8 227, 74 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за липень 2008 року на суму 5 061, 00 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за серпень 2008 року на суму 5 523, 72 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за вересень 2008 року на суму 8 227, 74 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за жовтень 2008 року на суму 5 061, 00 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за листопад 2008 року на суму 5 523, 72 грн.;
- Акт здачі приймання виконаних робіт за грудень 2008 року на суму 8 227, 74 грн.
Зазначені акти були належним чином підписані Сторонами та скріплені печатками. Роботи за вказаними актами здачі-приймання виконаних були виконані на загальну суму 75 278, 76 грн.
Згідно п.4 Договору Замовник щомісяця проводить повний розрахунок за виконані обсяги робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів протягом 10 днів, слідуючого за звітним місяця, після підписання актів ф.№ 2 та здійснює розрахунки через розрахунковий рахунок ЖЕК (ЖЕО).
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що ним було здійснено часткову передоплату і перераховано на користь Позивача кошти за період з січня 2008 року по вересень 2008 року в розмірі 52 862, 46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 287 від 10.06.2008 року на суму 5 000, 00 грн.;
- № 197 від 16.04.2008 року на суму 10 000, 00 грн.;
- № 60 від 11.02.2008 року на суму 30 000, 00 грн.;
- № 157 від 24.03.2008 року на суму 6 362, 46 грн.;
- № 28 від 29.01.2008 року на суму 1 000, 00 грн.;
- № 415 від 11.09.2008 року на суму 500, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, платежі по вищезазначеним платіжним дорученням здійснювались в рахунок оплати робіт за договорами № 1/03 від 03.01.2006 року та № 1/03 від 01.04.2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва було витребувано у сторін докази укладення договору № 1/03 від 03.01.2006 року та договору № 1/03 від 01.04.2007 року, а також всю первинну документацію по цим договорам. На виконання ухвали суду позивач надав договори № 1/03 від 03.01.2006 року та № 1/03 від 01.04.2007 року.
Так, судом встановлено, що дійсно між сторонами був укладений договір № 1/03 від 01.04.2007 року. Станом на 01.01.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем за даним договором становила 33 950, 00 грн., що підтверджується актом звіряння дебіторської заборгованості.
03.10.2008 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 12/183 частково було задоволено позов КП «Київжитлоспецексплуатація»до КП «ЖЕО-103»про стягнення заборгованості за договором № 1/03 від 01.04.2007 року. 06.11.2008 року на виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення. 18.05.2009 року постановою ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/183 від 06.11.2008 року. Станом на 25.08.2009 року виконавче провадження триває.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оплата відповідачем заборгованості у розмірі 52 862, 46 грн., яка була здійснена останнім у 2008 році не може вважатися оплатою заборгованості за договором № 1/03 від 01.04.2007 року.
Також, 03.01.2006 року між сторонами був укладений договір № 1/03. Станом на 01.01.2007 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 68 057, 38 грн., що підтверджується актом звіряння заборгованості. Проте, станом на 18.08.2009 року заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 1/03 від 03.01.2006 року немає, що підтверджується довідкою № 155/1/03-3751 від 18.08.2009 року.
Отже, суд дійшов висновку, що оплата, яка була здійснена згідно платіжних доручень № 287 від 10.06.2008 року; № 197 від 16.04.2008 року; № 60 від 11.02.2008 року; № 157 від 24.03.2008 року; № 28 від 29.01.2008 року та № 415 від 11.09.2008 року, здійснювалась в рахунок заборгованості по договору № 1/03 від 03.01.2006 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно ст.34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач претензій щодо якості робіт не направив, доказів виконання оплати робіт по договору № 1/03 від 02.01.2008 року не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 75 278, 76 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в розмірі 8 615, 06 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до п. 5.2 Договору Замовник за прострочення оплати виконаних робіт сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені:
61 527, 30 грн. (заборгованість) * 24 % * 19 (з 22.11.2008 року по 10.12.2008 року) / 366 = 766, 57 грн.
67 051, 02 грн. (заборгованість) * 24 % * 21 (з 11.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 923, 33 грн.
67 051, 02 грн. (заборгованість) * 24 % * 10 (з 01.01.2009 року по 10.01.2009 року) / 365 = 440, 88 грн.
75 278, 76 грн. (заборгованість) * 24 % * 131 (з 11.01.2009 року по 21.05.2009 року) / 365 = 6 484, 28 грн.
Таким чином, загальний розмір пені становить 8 615, 06 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 530, 639, 640, 712, ЦК України, ст. 181, 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО-103»(03040, м. Київ, вул.. Деміївська, 33; код ЄДРПОУ 26385316) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01030, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) основну суму заборгованості у розмірі 75 278 (сімдесят п’ять тисяч двісті сімдесят вісім ) грн. 76 коп., пеню у розмірі 8 615 (вісім тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 06 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 94 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»(01030, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 17 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Дідиченко М.А.
Дата підписання 12.10.2009 року
Судове рішення № 5007714, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 27/269. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: