Постанова № 50076922, 08.02.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6073/10/1770

08 лютого 2011 року 15 год. 01 хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шерстобітова О.Ю.

відповідача: ОСОБА_2, представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненський міський центр зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Рівненський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_2 3 177,77 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Суть позовних вимог полягає у наступному.

05.02.2009 року до Рівненського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_2 для сприяння у працевлаштуванні. Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991р. йому 12.02.2009 року було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю терміном 360 календарних днів з 12.02.2009 року по 06.02.2010.

08.09.2010 року та 27.10.2010 року на адресу Рівненського міського центру зайнятості надійшла інформація з виконавчого комітету Рівненської міської ради, на підставі якої було виявлено, що відповідач станом на дату отримання в Рівненському міському центрі зайнятості статусу безробітного 12.02.2009р. та у період отримання допомоги по безробіттю (з 12.02.2009р.- 08.03.2010р.) був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця визначено ст.ст. 46-49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№ 755-VI від 15.05.2003 року (далі Закон № 755-VI). Згідно ч. 3 ст. 46 Закону № 755-VI фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Реєстрація ОСОБА_2 фізичною особою-підприємцем 15.05.1992 року підтверджується витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до яких відповідач позбавився статусу фізичної особи-підприємця лише 31.05.2010 року, тобто після того як перебував на обліку у Рівненському міському центрі зайнятості як безробітний та отримував матеріальне забезпечення. Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що громадяни зареєстровані в установленому порядку в центрі зайнятості як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідач, зазначених відомостей до Рівненського міського центру зайнятості не подавав.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач незаконно отримані ним кошти в розмірі 3 177,77 грн. у добровільному порядку не повернув.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення та пояснив наступне.

Відповідач зазначив, що дійсно у 1992 році подав заяву у виконавчий комітет Рівненської міської ради про реєстрацію його фізичною особою-підприємцем. Повідомлень з виконкому Рівненської міської ради про те, що його зареєстровано як фізичну особу-підприємця та про явку для отримання свідоцтва не отримував, тому подумав, що йому відмовлено у реєстрації. Повторно по місцю реєстрації ОСОБА_2 не звертався, свідоцтво про державну реєстрацію не отримував, у податкову інспекцію податкових декларацій не подавав, будь-яких страхових платежів не сплачував.

Про те, що зареєстрований як фізична особа-підприємець ОСОБА_2 дізнався в лютому 2010 року, після чого одразу подав заяву про зняття з обліку в центрі зайнятості та вчинив усі необхідні дії для припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Представник відповідача посилається на довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видані на запити Рівненського міського центру зайнятості № 5942 від 01.09.2010 року та за № 6861981 від 01.09.2010 року станом на 01.09.2010 року, у яких надається інформація про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій. Запис №1 здійснено 05.03.2010 року. Підставою для даного запису було внесення відомостей про фізичну особу-підприємця. Другий запис про заміну свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та третій запис про внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності також датовані 05.03.2010 року. Разом з тим, у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що державну реєстрацію фізичної особи підприємця здійснено 15.05.1992 року виконкомом Рівненської міської ради.

Крім того, на думку відповідача та його представника, позивачем пропущено визначений у ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду.

За час перебування на обліку у Рівненському міському центрі зайнятості ОСОБА_2 фактично не займався діяльністю, яка б приносила йому дохід у грошовій, або іншій формі, тому формальна реєстрація фізичною особою підприємцем не може бути підставою для стягнення отриманих коштів.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 просили у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

Судом встановлено, що 12.02.2009 року відповідач подав заяву до Рівненського міського центру зайнятості у якій просив надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.7).

У поданій заяві про надання статусу безробітного відповідач вказав, що пенсію не отримує, в даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

За період перебування відповідача на обліку як безробітного, йому було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 3 177,77 грн.

З моменту реєстрації до зняття з обліку в Рівненському районному центрі зайнятості, відповідач не подав відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

На підставі інформації, наданої виконавчим комітетом Рівненської ради 08.09.2010 року та 27.10.2010 року, було виявлено факт, відповідач станом на отримання в Рівненському міському центрі зайнятості статусу безробітного - 12.02.2009 року та у період отримання матеріального забезпечення - допомоги по безробіттю з 12.02.2009 року по 08.03.2010 року, був зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-9) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10).

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення та підтвердив їх письмовими доказами про те, що інформацію, на підставі якої було виявлено, що ОСОБА_2 дійсно зареєстрований фізичною особою підприємцем центр зайнятості отримав 08.09.2010 року та 27.10.2010 року. Це підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що зареєстрована у Рівненському міському центрі зайнятості за вхідним № 4027 від 08.09.2010 року та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за вхідним № 4875 від 27.10.2010 року.

Покликання представника відповідача на те, що записи 1 ,2, 3 у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинені в один день, а саме 05.03.2010 року до уваги судом не беруться, з огляду на наступне. 05 травня 2010 року державним реєстратором внесено запис до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відомостей про фізичну особу-підприємця, даний реєстраційний запис не тотожній запису у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, яку було здійснено 15 травня 1992 року (а.с.10).

Як зазначив представник позивача витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців центр зайнятості отримав 27.10.2010 року.

А відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 20.12.2010 року, тому суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду у встановлений КАС України строк.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 43 Закону № 755-VI дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону № 755-VI державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця для взяття фізичної особи - підприємця на облік. Дана норма у переліку органів, яким передаються відомості про проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця не вказує Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Факт реєстрації ОСОБА_2 фізичною особою-підприємцем саме 15.05.1992 року підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та архівним витягом з рішення № 208 виконкому Рівненської міської ради народних депутатів (а.с.49). Окрім того у матеріалах справи наявна копія заяви позивача, відповідно до якої він просить зареєструвати його субєктом підприємницької діяльності, яку має намір здійснювати без створення юридичної особи у вигляді торгово-закупівельної діяльності (а.с.50).

Усі ці документи свідчать, що ОСОБА_2 свідомо вчинив всі дії для того, щоб його було зареєстровано фізичною особою-підприємцем, а займатися чи не займатися підприємницькою діяльністю це його безпосереднє право, яким позивач у даному випадку не скористався.

З огляду на вищевикладене покликання позивача на те, що він не отримував свідоцтва про державну реєстрацію фізичною особою-підприємцем та за час перебування на обліку у Рівненському міському центрі зайнятості фактично не займався діяльністю, яка б приносила йому дохід у грошовій, або іншій формі, до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону № 755-VI фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що в свою чергу є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (абз. 2 ч. 15 ст. 47 Закону № 755-VI).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 було здійснено лише 31 травня 2010 року, тобто після того як відповідач перебував на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості як безробітний та отримував матеріальне забезпечення.

Відповідно до абз. 5 п. 3.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття № 339 від 18.12.2000 року, у редакції, що діяла до 01.01.2011 року, фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня укладення трудового договору (контракту) з найманим працівником. З огляду на це, позивач не міг бути зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, оскільки трудові договори між ним та найманими працівниками в Рівненському міському центрі зайнятості не реєструвались, а тому штрафні санкції за неподання звітності та несплату страхових внесків застосовуватись не могли.

На момент розгляду даної справи судом відповідач не повернув суму матеріального забезпечення в розмірі 3 177,77 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією заяви ОСОБА_2 від 12.02.2009 року про надання статусу безробітного (а.с.7), копією персональної картки безробітного № 170032009020500002 (а.с.6), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.8-9), копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача (а.с.10), копією довідки Рівненського міського центру зайнятості від 22.11.2010 року про суму допомоги по безробіттю, виплачену відповідачу за період з 12.02.2009р. - 08.03.2010р. (а.с.11), копією заяви відповідача про відкриття рахунку (а.с.12), копією повідомлення з пропозицією добровільно повернути отримані кошти від 30.11.2010 року (а.с.13), копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14), копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача (а.с.16), копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 15.05.1992 року, серія В03 за № 816382 (а.с.26,51), копіями довідок з Державної податкової інспекції в м. Рівне (а.с.27,29), архівним витягом з рішення № 208 від 15.05.1992 року (а.с.49), копією заяви позивача від 06.05.1992 року (а.с.50) та копією реєстраційної справи (а.с.51-62). Копії документів завірені належним чином.

Згідно ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення»держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом «б»ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»встановлено, що до зайнятого населення в Україні належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що відповідач на час отримання допомоги по безробіттю належав до категорії зайнятого населення і не мав права на її отримання, оскільки був зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин

Після реєстрації як фізична особа - підприємець гр. ОСОБА_2 був зобов'язаний повідомити Рівненський міський центр зайнятості про вищезазначений факт (реєстрація як фізична особа - підприємець), внаслідок неподання гр. ОСОБА_2 своєчасно відомостей про державну реєстрацію його, як фізичної особи - підприємця, та на підставі вищевказаних норм чинного законодавства України, матеріальне забезпечення, а саме: допомога по безробіттю, підлягає стягненню з відповідача з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення.

Пунктом 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь Рівненського міського центру зайнятості виплаченого матеріального забезпечення сумі 3 177,77 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 33000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Рівненського міського центру зайнятості незаконно отримані кошти в розмірі 3 177 (три тисячі сто сімдесят сім) грн. 77 коп., на п/р 37176001000246 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 21084805, одержувач - Рівненський міський центр зайнятості.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.

Постанова складена в повному обсязі 11.02.11р.