Постанова № 50076602, 26.08.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2162/15

26 серпня 2015 року 12год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України даний позов підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження.

Ухвалою про відкриття скороченого провадження від 03 серпня 2015 року відповідачу було надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечення. У вказаний строк відповідачем не було подано заперечення на адміністративний позов та заяви про визнання позову.

Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою - підприємцем 22.11.2007 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради (а.с. 27).

Відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 1195грн.

Дана заборгованість виникла на підставі:

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9027080505 від 14.05.2014року на суму 39,51грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9034653207 від 18.06.2014року на суму 9,25грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9040240753 від 15.07.2014року на суму 8,65грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9047939772 від 19.08.2014року на суму 3,91грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0000611754 від 25.04.2014року на суму 18,75грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0000941742 від 12.05.2014року на суму 34,43грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9053496042 від 30.09.2014року на суму 466грн.;

- податкового повідомлення-рішення № 0002891742 від 29.09.2014року на суму 102,04грн.

Наявність заборгованості також підтверджується розрахунком виникнення податкової заборгованості(а.с.4), копіями карток особового рахунку платника податку на додану вартість(а.с.5-9).

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1. ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 цього Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи податкових декларацій, відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно з вимогами п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом з'ясовано, що актами від 25.04.2014 року №60/1745/НОМЕР_2, від 12.05.2014 року №70/17-01/НОМЕР_1 про перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, встановленні порушення платником п.57.1 ст.57 ст.126 Податкового кодексу України.

Крім того, встановлено, що позивачем було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0002891742 від 29.09.2014року, № 0000611754 від 25.04.2014року, № 0000941742 від 12.05.2014року.

Пунктом 54.5 ст. 54 цього Кодексу передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Також, згідно із абз. 4 п.56.18. ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи відсутність доказів оскарження податкових повідомлень - рішень № 0002891742 від 29.09.2014року, № 0000611754 від 25.04.2014року, № 0000941742 від 12.05.2014року, грошове зобов'язання є узгодженим.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України зазначається, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1. було виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 12.05.20124 року № 1367-25 на загальну суму 10204,27грн., яка була надіслана відповідачу та вручена 05.06.2014року(а.с.26). У суду відсутні докази оскарження у встановленому порядку податкової вимоги.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.34 ст. 20 цього Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини

У відповідності до п. 87.11. ст.87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 95.3 та 95.4. ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На момент розгляду справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем заборгованості в сумі 1195грн .

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення коштів за податковим боргом підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 94 КАС України, з відповідача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, р.н.НОМЕР_1), який має податковий борг, за рахунок активів такого платника, на суму податкового боргу 1 195(одна тисяча сто дев'яносто п'ять) грн., які перерахувати: податок на додану вартість (14010100) на рахунок 31115029700002 ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, ЄДРПОУ 38012714, одержувач - державний бюджет м. Рівне.

Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку.

У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Суддя Сало А.Б.